Очільник Росії Володимир Путін днями фактично визнав, що удари по Кривому Рогу (дитячий майданчик) і по Сумах (центр міста у Вербну неділю) – є цілеспрямованими ударами російської армії по цивільних об'єктах. До цього, протягом понад трьох років повномасштабної війни, російська влада це заперечувала, зокрема і в ООН.
Чому Путін тепер змінив риторику?
І з якою метою Росія завдає цілеспрямованих ударів по житлових будинках, вокзалах, готелях, ресторанах і кафе, торгових центрах, лікарнях, школах і дитсадочках, а також по громадському транспорту?
Що сказав Путін?
21 квітня очільник РФ Володимир Путін прокоментував ракетні удари по Сумах і Кривому Рогу (друге місто він прямо не назвав, але згадані обставини вказують саме на цей удар), які призвели до десятків смертей цивільних, у тому числі дітей. Про це свідчить відео, поширене кремлівським ресурсом.
Путін:
– Ми всі добре знаємо про атаку наших військових сил на конгрес-центр, по-моєму, Сумського університету. Це цивільний об’єкт чи ні? Цивільний. Але там відбувалося нагородження тих, хто вчинив злочини на Курщині (Москва називає так військову операцію ЗСУ в Курській області РФ, яка розпочалася 6 серпня 2024 року – ред.) – і підрозділів ЗСУ, і націоналістів (Путін вважає, що в складі Сил оборони України досі є окремі так звані «націоналістичні батальйони» – ред.).
І це люди, яких ми вважаємо злочинцями, які повинні отримати заслужену відплату за те, що сталося в прикордонній області, в тому числі в Курській. Вони й отримали цю відплату...
Або ті люди, які заслуговують на найсуворіше покарання за злочини, збираються в ресторані. Так було і в ресторані. Зустрічі, збори, конференції проводяться в ресторані, там щось святкують, горілку п’ють і так далі. Ну, там теж був удар. Це цивільні об’єкти? Цивільні. Але яка ціль? Військова.
Чому Путін визнав це зараз?
Мета очільника РФ Володимира Путіна, за наказом якого розпочалася і ведеться повномасштабна війна, шляхом терору примусити Україну здатися, піти на усі умови (зокрема, визнати за Росією окуповані нею території), які виставляє Кремль нібито для досягнення миру.
Путін хоче залякати цивільне населення України, примусити його покидати свої домівки, виїжджати зі свого регіону і країни, щоб була можливість захопити ці міста шляхом руйнування, як це було з Бахмутом та іншими містами.
У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки називаюь таку стратегію – терором проти цивільного населення.
«Російський терор щодо українців триває. Мета очевидна – залякати, деморалізувати і врешті схилити до капітуляції. Ця стратегія «впливу на противника» була апробована Москвою ще у 90-х та 2000-х в Чечні», – йдеться на сторінці Центру у фейсбуці.
З цією метою, останнім часом російська армія застосовуєє для ударів по українських містах касетні боєприпаси, що мають величезну вражаючу дію.
Радіо Свобода зібрало у цьому тексті декілька кейсів російських ударів по українських містах: нещодавніх і за попередні роки. А також те, якими версіями (іноді кількома одночасно) російські посадовці та пропагандисти виправдовували деякі з найбільш кривавих ударів по українських цивільних об’єктах:
Марганець, 23 квітня 2025 року
Російський дрон вранці атакував автобус, який віз людей на роботу: 7 жінок і 2 чоловіків загинули на місці. Ще понад 50 людей отримали поранення.
Харків, 18 квітня 2025 року
На світанку 18 квітня російська армія завдала 4 удари по густонаселеному району Харкова.
«Удари по Харкову було завдано балістичними ракетами з касетним начинням. Саме тому площі ураження дуже великі», – написав міський голова Ігор Терехов у телеграмі.
За попередньою інформацією одна людина загинула і 87 отримали поранення.
Серед поранених – чотири дівчинки віком 3, 4, і 14 років, 16 -річна дівчина і 17-річний хлопець.
Дніпро, удар 16 квітня 2025 року
Пізно ввечері 16 квітня «Росія атакувала Дніпро безпілотниками».
Загинули троє людей, зокрема дитина – повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Пошкоджень зазнали будинки, студентські гуртожитки, приміщення навчального закладу і харчового підприємства, а також автомобілі.
Через російських удар виникло декілька пожеж.
Голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомив, що постраждали 30 людей, серед них п’ятеро – діти.
У медзакладах залишаються 16 пацієнтів, один із них – у тяжкому стані.
Суми, 13 квітня 2025 року
У Вербну неділю, о 10:30 ранку, коли на вулицях було багато людей, російська армія завдала удару по центру Сум.
Як повідомили у ГУР – ракетами «Іскандер-М/KN-23».
Касетні боєприпаси розлетілися на велику відстань, убиваючи і калічачи перехожих.
РФ вдарила по центру Сум у Вербну неділю: наслідки атаки на місто (фотосвідчення)
Число загиблих у Сумах внаслідок цього удару РФ зросло до 35 . Серед них – двоє дітей.
За повідомленнями, кількість тих, хто звернувся за медичною допомогою – 125: 107 дорослих і 18 дітей.
У лікарні з різними пораненнями – 44 людини, стан сімох із них – тяжкий, повідомила 15 квітня міська рада. Серед шпиталізованих – 10 дітей.
Кривий Ріг, 4 квітня 2025 року
Увечері 4 квітня, коли люди повертаються з роботи, приблизно о 18:30, війська РФ завдали удару по центру житлового мікрорайону Кривого Рогу. За даними Збройних сил України, атака була здійснена ракетою «Іскандер-М» із касетними боєприпасами.
Ракета влучила поблизу дитячого майданчика.
Російський удар убив 19 людей, із них дев’ятеро дітей. Понад 70 людей отримали поранення. Багато – важкі.
16 квітня у лікарні помер поранений юнак. Кількість загиблих внаслідок російського ракетного удару зросла до 20-ти.
Моніторингова місія ООН заявила, що ця атака стала найбільшою за кількістю загиблих дітей внаслідок одного удару з початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Херсон. Удари завдають щодня
Російська армія фактично тероризує цивільне населення Херсона, завдаючи щодня ракетних і артелиріських ударів по місту. А російські дрони полюють на автівки та людей на вулицях міста, стверджує місцева влада.
Так 17 квітня російська армія атакувала Таврійський мікрорайон, що в Центральному районі міста.
«На жаль, маємо вже двох загиблих внаслідок сьогоднішнього авіаційного удару з боку російських терористів по Центральному району Херсона. Поранення, несумісні з життям, дістав 55-річний чоловік – батько підлітка у тяжкому стані, за життя якого борються наші лікарі», – заявив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За словами голови обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, російська армія застосовувала авіацію, артилерію та дрони. Влучання пошкодили адміністративну будівлю, житлові будинки та цивільні транспортні засоби.
Краматорськ, 27.06.2023
Наразі відомо про 11 загиблих внаслідок ракетного удару по Краматорську ввечері 28 червня, із них – троє дітей. Ще 56 людей, в тому числі одна дитина, отримали поранення. Пошукові роботи тривають.
Одразу після удару підконтрольний Кремлю телеведучий Володимир Соловйов у своєму телеграмі поширив повідомлення про нібито «корпоратив військових» у кафе, біля якого поцілила ракета, а також про те, що там нібито обідали «іноземні найманці».
Той факт, що заклад громадського харчування залишається цивільним об’єктом, Соловйов не коментував.
Міністерство оборони РФ заявило, що в Краматорську «уражений пункт тимчасової дислокації командного складу 56-ї мотопіхотної бригади ЗСУ».
Речник Путіна Дмитро Пєсков повторив тезу про те, Росія нібито «не завдає ударів по цивільній інфраструктурі». При цьому кілька джерел, зокрема і кореспондент Радіо Свобода, підтверджували, що удару зазнало саме міське кафе.
Умань, 28 квітня 2023 року
Масований ракетний удар 28 квітня пошкодив будинки в Дніпрі, Умані та в Українці на Київщині. В Умані ракета влучила в багатоповерхівку. На момент завершення рятувальної операції було відомо про 23 загиблих, ще двоє жінок вважалися зниклими безвісти.
«Ніч російського терору»: ракетний удар по українських містах (фотогалерея)
Під час тієї ж атаки в Дніпрі загинули молода жінка разом із дворічною дитиною.
Вдень 28 квітня представник російського Міноборони Ігор Конашенков заявив про «удар високоточною зброєю великої дальності повітряного базування по пунктах тимчасової дислокації підрозділів резерву підрозділів резерву ЗСУ».
Читайте також: «Це – злочини проти всіх дітей в Україні»: голова фонду «Голоси дітей» про війну та депортацію
За висновками керівника громадської приймальні Української Гельсінської спілки в Черкасах Тараса Щербатюка, ракетний удар 28 квітня, поміж іншого, кваліфікується за міжнародним правом як умисне вбивство цивільних.
Дніпро, 14 січня 2023 року
У ході чергового масованого удару по Україні в січні російська ракета Х-22 влучила в житловий будинок – 46 людей загинули, 81 була поранена.
Мер Дніпра Борис Філатов припустив, що російські військові цілилися в Придніпровську теплоелектростанцію, але натомість влучили в житлову забудову.
Водночас Офіс генерального прокурора вказав на те, що застосована ракета Х-22 є «надзвичайно неточною» і відтак призводить до численних людських жертв. Прокуратура назвала воєнним злочином використання такої зброї в густонаселених районах.
16 січня речник президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи удар по Дніпру, заявив, що російські військові «не завдають ударів по житлових будинках чи об’єктах соціальної інфраструктури», попри численні докази протилежного з перших днів широкомасштабного вторгнення. Пєсков спробував звинуватити в загибелі мирних жителів українську ППО, і послався на заяви «української сторони».
Вінниця, 14 липня 2022 року
Внаслідок ракетного удару по центральній частині міста загинули 27 людей, з них троє дітей. Останній із жертв, лікар-невролог Павло Ковальчук, помер на початку серпня в лікарні. Майже 200 людей зверталися по медичну допомогу після удару.
Як зафіксували українські медіа, Соловйов спершу поширював заяви про нібито удар по військовій частині на Вінниччині.
Проте згодом він і голова російської мережі RT Маргарита Сімоньян заявили, що удар нібито був завданий по місцевому Будинку офіцерів, який нібито служив «військовою базою». Ця будівля – місцева пам’ятка архітектури, де проводилися культурні заходи.
Серйозних руйнувань тоді також зазнав будинок побуту «Ювілейний», на його першому поверсі була розташована приватна клініка.
Кременчук, 27 червня 2022 року
Російські ракети влучили в торговельний центр «Амстор» у Кременчуку на Полтавщині – загинула 21 людина, близько 60 отримали поранення.
Одразу після влучання мер Віталій Малецький, повідомив, що удару зазнало «дуже людне місце», яке не має стосунку до військових дій.
Читайте також: «Такі ж ракети Х-22», як і рік тому – мер Кременчука в річницю трагедії
На наступний день Міністерство оборони Росії визнало ракетний удар по Кременчуку, проте заявило, що він був націлений на «ангари з озброєнням, яке надійшло від США та європейських країн». Російське відомство стверджувало, що пожежу в торговельному центрі, який нібито «не функціонував», викликала детонація боєприпасів неподалік.
За даними президента Володимира Зеленського, в торговельному центрі на момент удару перебувала понад тисяча людей.
За два дні після удару перший заступник представника Росії при ООН Дмитро Полянський, попри попередні заяви Міноборони РФ, стверджував, що жодного удару по українському місту не було взагалі, а вибух у торговельному центрі – це «провокація». Жодних доказів своїм словам він не навів. Цілеспрямований удар по цивільних заперечував і президент РФ Володимир Путін.
Краматорськ, 8 квітня 2022 року
Внаслідок удару по вокзалу в Краматорську, звідки евакуйовувалися цивільні, призвів до загибелі 61 людини та 121 пораненої.
Одразу після удару по залізничному вокзалу Краматорська кілька російських Telegram-каналів повідомили, що ціллю обстрілу були українські військові та техніка, але згодом видалили ці заяви або почали заявляти про «провокації».
МЗС Росії офіційно звинуватило в атаці Київ, а російські медіа стверджували, що ракета нібито належала українським війська.
Громадська організація «Інформаційні війська», поміж інших, вказала на те, що серійний номер ракети подібний до тієї, яку російська армія випустила по Ідлібу в Сирії.
- Це лише декілька випадків, коли цілеспрямовані удари російської армії завдавали величезної шкоди цивільному населенню.
- Експерти ввважають, що удари Росії по цивільній інфраструктурі свідчать про те, що Кремль веде проти Україну геноцидну війну.
