Служба безпеки України «не була готова» до повномасштабної війни, каже Валерій Кондратюк. У 2014-2015 роках він очолював департамент контррозвідки СБУ; у 2015-2016 роках – Головне управління розвідки Міністерства оборони України; був на керівній посаді у спецслужбах й за каденції Володимира Зеленського: з 2020-го до 2021 року головував у Службі зовнішньої розвідки України.
- Чому ж генерал-лейтенант вважає, що СБУ «поглинула» Івана Баканова, друга дитинства чинного українського президента, і туди потрапили російські «агенти»?
- Як загалом співробітники ФСБ чи розвідслужб РФ роками працювали в Україні та чи носили вони ряси?
- Чому виникли справи Дениса Кірєєва та Романа Червінського?
- Яка роль «Російського добровольчого корпусу» та Легіону «Свобода Росії» на фронті?
- Якими методами Москва «готує суспільну думку про необхідність здачі Криму»?
- А також про успішні операції українських спецслужбовців та шпигунів – в інтерв’ю Валерія Кондратюка для Радіо Свобода.
КАХОВСЬКА ГЕС
– Почнемо із теми, яка не сходить із перших шпальт міжнародних видань уже котрий тиждень. Каховська ГЕС. Українські спецслужби мали знати про цю катастрофу і чи мали їй запобігти?
Кремль вдався до найгіршого, що може бути – це завдання техногенної катастрофи
– Знали, що заміновано, знали, що планами (Кремля – ред.) передбачено, але не вважали, не оцінювали, що росіяни вдадуться до цього кроку саме зараз. Намагаючись досягти тактичного якогось успіху – не допустити спроможності України перейти до контрнаступу, обмежити ці можливості, Кремль вдався до найгіршого, що може бути – це завдання техногенної катастрофи, яка сьогодні може загрожувати і стати бідою не лише для десятків тисяч українців, які проживають у цій місцевості, але й також для сотень мільйонів європейців. Тому що це пов’язано і з Запорізькою атомною електростанцією, яка є найбільшою в Європі, і вода для охолодження якої бралася безпосередньо з Каховського водосховища.
– А взагалі таке завдання перед спецслужбами стоїть: запобігти?
– Можливо, відповідальність Сил спеціальних операцій. Але для цього мала бути не лише військова операція, але спеціальна операція – об’єднання. Тому що звільнити район, у якому сьогодні зосереджені великі сили оборони росіян, зрозуміло, лише Силам спеціальних операціях не вдасться.
Віддача наказу – особиста відповідальність Путіна
Росіяни готувалися до цього сценарію (наступу українських сил – ред.), і тому гідроелектростанція була замінована. Але віддача наказу – я вважаю, що це особиста відповідальність Путіна. Тому що такі речі якийсь командувач сектором не мав би права віддати без погодження з політичним керівництвом Росії.
Каховська ГЕС: наслідки підриву
– Кремль каже: «Це була навмисна диверсія Києва».
Росіяни готують суспільну думку про необхідність здачі Криму
– Росіяни готують суспільну думку про необхідність здачі Криму. Тепер буде легше пояснювати, чому відбудеться деокупація Криму і чому вони залишать Крим, тому що там вже води немає. І це насправді психологічна, ідеологічна основа для їхньої пропагандистської машини.
|
На світанку 6 червня стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджує, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС.
Численні експерти вже заявили, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролюють війська РФ.
|
РОЗВІДКА
– Продовження нашої розмови потребує певного базису знань, бо чи вся аудиторія зрозуміє слова на кшталт «агент», «завербувати» й не тільки у тому контексті, у якому вживатимете їх ви? Тож насамперед поясніть, будь ласка, різницю між українськими спецслужбами, які, зокрема, ви очолювали. Тобто хто за що відповідає, які мають методи, функції роботи? А потім дійдемо й до специфічної лексики із вашої сфери.
– Служба безпеки має бути головним контррозвідувальним органом в нашій державі.
Головне управління розвідки – бойовий орган Генерального штабу для своєчасного збору інформації щодо нашого противника, його планів, намірів.
Служба зовнішньої розвідки на початку 2014 року довго шукала своє місце в історії. Чому? Тому що, згідно з законом, вона діє за кордоном.
Технічні можливості дозволяли отримати інформацію, яка була пов'язана з міжнародною діяльністю так званих «ЛНР», «ДНР», і впливати вже безпосередньо на ті заходи, які Росія організовувала не тільки в Організації Об'єднаних Націй, але й в ОБСЄ: викривати їхню брехню, доводити нашу позицію.
Агент – це людина, яка завербована (залучена – ред.) в інтересах національної безпеки держави. З боку воєнного розвідки, або Служби зовнішньої розвідки, вони називаються розвідниками, а для іншої країни, безумовно, це агенти українських спецслужб.
Я би не вдавався зараз до розкриття (повертається до теми СЗР та тамтешніх службовців – ред.). Єдине хочу сказати, що найбільш ефективно – це було агентурно-технічне проникнення. Коли людина мала доступ: вставляла флешку на певний час, і далі ми вже отримували багато цікавих речей.
Пригадайте 2014 рік, всі казали (у Кремлі – ред.), що «іх там нєт» (військ РФ у Криму та у Донецькій і Луганській областях –ред.).
Ми отримали безпосередні документи, які свідчать про управління ними Генштабом Росії через 12-те територіальне управління Південного військового округу ЗС РФ
І от ми отримали безпосередні документи, які свідчать про управління ними Генеральним штабом Росії через 12-те територіальне управління Південного військового округу ЗС РФ. Всі ці документи ми передали нашим партнерам.
Такі операції постійно діяли. І, наприклад, якщо на початку 2014 року ми розуміли, що Головне управління розвідки Міноборони України не мало сил і можливостей впливати на ситуацію на сході нашої держави, то тоді ми були вимушені у контррозвідці маршрутувати наших людей-агентів до російських центрів підготовки.
І це було не лише у Криму, але і в Краснодарській області,
також безпосередньо на сході нашої держави. Спільні заходи ми також проводили і в плані диверсійних багатьох речей.
– Ви були шефом Кирила Буданова (нинішнього начальника ГУР МОУ – ред.)?
Я був шефом всієї української розвідки
– Я був шефом всієї української розвідки, а Кирило Буданов був тим оперативником, який здійснив та очолював операцію у 2016 році у Криму. І ви знаєте, це перший був такий виклик Росії. Тоді Путін навіть зупинив свій візит до Азербайджану.
Але щоб просто пояснити (причину операції української воєнної розвідки – ред.): тоді було те саме, що було напередодні вторгнення (повномасштабного вторгнення РФ в Україну – ред.) – збільшилась велика кількість російських гелікоптерів на аеродромі «Джанкой» і було розуміння у нас, у Головному управлінні розвідки, що ці гелікоптери будуть використані для доставки десанту на малих висотах, наприклад, для захоплення дамби Каховської ГЕС тощо.
Буданов був тим оперативником, який здійснив та очолював операцію у 2016 році у Криму
Щоб запобігти, треба мати якісь диверсійні можливості. І саме ця група (на чолі з Кирилом Будановим – ред.) мала створити, скажімо, «тайникові операції», щоб «у разі Ч», при необхідності, просто могли підірвати ці всі гелікоптери, цей аеродром ще до вильоту. Але при виконанні завдання вони потрапили у засідку, прийняли бій, а після того повернулися усі. Без втрат. Хоча російська пропаганда казала, що було затримано велику кількість людей, «всі диверсанти знищені». Що не відповідало дійсності.
– Я писав нещодавно інтерв’ю з представником Головного управління розвідки Міноборони України Андрієм Черняком, і він мені сказав, що воєнна розвідка вимушена спілкуватися з абсолютно різними людьми, наприклад, з військово-політичного керівництва Росії. А у вас, за час роботи були контакти з кимось із російського істеблішменту? Персональні, можливо?
– Із початку вторгнення у 2014 році, захоплення наших територій, таких контактів не було, тому що всі речі були згорнуті, але до того часу росіяни використовували усі можливості, аби втягнути під свій вплив якомога більше людей серед керівництва спеціальних служб колишньої території Радянського Союзу.
Для цього були створені і проводилися такі так звані наради керівників спецслужб СНД. Двічі на рік. Вони збирали, вони там були головними, начебто питання обговорення: міжнародно-транснаціональна злочинність або терористична діяльність, але насправді це було підтягування під себе. Вивчення людей, контакти – і все це вони використовували для того, щоб посилити свій вплив.
– Публічна інформація: ви ще 9 років тому інформували європейські спецслужби, що за війною на Донбасі стоїть Кремль. І я тому хочу запитати, а скільки взагалі Росія готувала цю війну проти України?
– Починаючи з 2004 року, коли перемогла Помаранчева революція, коли проголосили офіційний курс вступу до НАТО, і це активно все розвивалося, і тоді Путін віддав наказ готувати військову операцію. І наші докази – свідчення воєнної контррозвідки, коли ми розуміли, хто такий Безлер, Гіркін, всі решта.
Коли Янукович у 2014 році втратив владу, от тоді це запустило всі ці процеси. Тоді Путіну вдалося гібридними засобами обдурити весь світ
Безлер – військовий пенсіонер ГРУ, який пішов на пенсію і поїхав жити до Горлівки. Не до Сімферополя, де він уродженець, а саме до Горлівки. І такі сплячі агенти були заслані по всій території України. І чекали свого «часу Ч». Але те, що ситуація політично в країні змінювалася, до влади приходили проросійськи сили, Януковичі, те робило відкат. І от коли Янукович у 2014 році втратив владу, от тоді це запустило всі ці процеси. Тоді Путіну вдалося гібридними засобами обдурити весь світ, захопити Крим, захопити східну нашу територію України. І це він намагався використати вже безпосередньо 24 лютого минулого року. Але вже все зовсім по-іншому. Тому що вже були Збройні сили готові, люди відповідно налаштовані.
МАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ РФ В УКРАЇНУ
– Ви як керівник Служби зовнішньої розвідки з 2020-го до 2021 року, який вже працював з президентом Зеленським, казали державному керівництву, що буде повномасштабна війна Росії проти України?
Не лише казали, ми про це навіть попереджали суспільство
– Не лише казали, ми про це навіть попереджали суспільство.
Я особисто написав на шпальтах відомого українського видання «Дзеркало тижня» публікацію під своїм іменем, яку так і назвав – «Релакс не на часі». Не час розслаблятися. І це торкалося не лише військової сфери, але також економічної, корупційної, релігійної.
– Ця стаття «Дзеркала тижня» вийшла у 2020 році, я її теж читав. То як в Офісі президента, наприклад, відреагували на цю інформацію, яку ви оприлюднили публічно?
– Ця стаття суспільству розкривала очі, що сьогодні, попри те, що у нас новий президент, виклики, які стоять перед державою з боку Росії, залишаються тими ж.
Відносини перезавантажити були неможливо, тому що цілі Путіна були очевидні – захопити Україну
Спроби на той час у політичного керівництва держави існували: знайти якісь підходи і знайти там якісь компроміси. Але ці відносини (між Україною та РФ – ред.) перезавантажити були неможливо, тому що цілі Путіна були очевидні – захопити Україну.
Взагалі будь-яка розмова з країною агресором мала починатися лише з одного запитання: «Коли ви повернете наші окуповані території?».
– Так завуальовано відповідаєте на моє запитання. Ви казали це (що буде повномасштабна війна – ред.) президенту Зеленському? А він? Я не почув просто, як він вам відповів на цю інформацію.
– Було очікування шукати якихось дипломатичних вирішень цього питання, розв'язання цього конфлікту. Але водночас, що я хотів донести і безпосередньо сказати у своїй публікації, що, попри усі ці спроби, наші Збройні сили і наші спеціальні служби мають робити все можливе для того, щоб посилювати нашу обороноздатність і готуватися до найгіршого.
Тобто ми могли розглядати лише один сценарій – готуватися до війни. А для цього потрібні були чіткі вказівки, відповідні люди з певним досвідом розбудови, подальшої розбудови Збройних сил, так само, як і у спецслужбах.
Але те, що відбувалося, наприклад, зі Службою безпеки, засвідчило навпаки, що прийшли люди, які не володіли певними знаннями і навичками, які були тоді вкрай необхідні.
– А за що вас Володимир Зеленський звільнив з посади голови Служби зовнішньої розвідки?
Я не отримав пояснення, що було причиною звільнення
– Краще запитайте, що я не встиг зробити на цій посаді. Багато у чому ми відійшли від старих методів, які застосовувалися, а перейшли на нові технології. Я не отримав пояснення, що було причиною звільнення. Мене просто попросили написати рапорт.
Я багато в чому Зеленському допомагав, встановлення його контактів з партнерами. Коли Блінкен приїхав, ми розкопали його документи, що його родичі походять із України, родина жила на території Переяславської губернії за часів царя. Тобто це була людська хімія.
– Якщо повернутися до теми війни: я читав книжку під назвою «Акваріум», яку написав Віктор Суворов. Насправді його звати Володимир Рєзун – це колишній радянський розвідник, який утік в Англію. У книзі він описував, що агенти ще радянського «ГРУ» нібито купили цілий курорт в Альпах, і таким чином намагалися завербувати туристів, які до них приїздили. Тож питання: які методи роботи російських спецслужб, пане Валерію, ви зауважили і про які ви можете розказати?
Росіяни у більшості своїй діяли через політичну корупцію
– Росіяни у більшості своїй діяли через політичну корупцію. Вони вважали, що можуть купити політичне керівництво України, через нього зробити відповідні призначення в силовому блоці на свою користь. Лояльних людей. З пула Медведчука, мається на увазі «ОПЗЖ». Були й інші партії. Зокрема, створився і «Наш край», і решта.
На заходи із підготовки розв’язання «спеціальної операції» проти України було виділено приблизно 5 мільярдів доларів
Безпосередньо на заходи із підготовки розв’язання «спеціальної операції» проти України було виділено приблизно 5 мільярдів доларів. Але ви знаєте, що було цікаво? Навіть прості заходи, які росіяни готували, організовували, наприклад, через свою резидентуру в Україні, йшли через розкрадання цих коштів.
І ми тоді в контррозвідці навіть спостерігали: кошти виділені на підтримання проросійських політичних партій в Україні на той час наполовину вже залишалися в Москві (мова про 2014-2015 роки – ред.).
«АГЕНТУРНА БАЗА»
– Я процитую вам нещодавні новини: працівники СБУ повідомили, що на Львівщині затримали двох військових і лікарку, які на Яворівському полігоні шпигували на користь Кремля. При цьому, як повідомляє СБУ, затриманих завербували до агентурної мережі РФ ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Поясните?
– Починаючи з 2014 року, була створена велика агентурна база для російських спецслужб. І ця база перебувала на окупованих територіях.
Людину під виглядом переселенця маршрутували вже на материкову частину України. І одним із завдань таких агентів, диверсантів, було перебувати у військових частинах, поблизу стратегічних об’єктів, і в час необхідності, в «час Ч», що й трапилося напередодні російської військової операції (повномасштабної війни – ред.), ці люди ставили не лише мітки, маяки, а усіляко намагалися, серед іншого, розхитувати суспільство, деморалізувати і розповідати у соціальних мережах, зокрема, що «Києва вже немає», що «влада вже залишила Україну».
І наша діяльність, наших спецслужб, до війни, мені здається, не була настільки ефективною.
Якби тоді Служба безпеки захопила хоча б декілька таких людей, це було б черговим, практичним підтвердженням того, що Росія не жартує. І це не є блеф Путіна. І це, на превеликий жаль, відсутність таких доказів з боку Служби безпеки призвела до того, що, можливо, була недооцінена ймовірність розв'язання Росією масштабної війни.
– Явні агенти або кадрові співробітники спецслужб в релігійній сфері є, у рясах, так би мовити?
– Вони ніколи не переставали існувати. І один мій знайомий генерал, який ще служив за часів російсько-радянської влади, він каже: «Я не ходжу в Києво-Печерську лавру, тому що я всіх цих попів знаю по оперативних агентурних псевдонімах». Тому це не лише є п’ятою колоною, але це взагалі було одним із підрозділів діяльності Федеральної служби безпеки Росії.
– А ви про це президенту Зеленському казали, знову ж таки, що це релігійне середовище може бути проросійським?
– Це було очевидними речами. Ви знаєте, чому це питання було дуже чутливе для політиків, взагалі релігійне питання? Тому що це виборці і це вплив, і це, безумовно, політичні рейтинги. І до цих питань завжди підходили дуже-дуже обережно.
...серед них був, зокрема, дзвонар Києво-Печерської лаври, позивний «Ромашка». І таких людей було багато
Але я дуже радий з того, що Служба безпека під час війни очолила цей, знаєте, хрестовий похід проти антихристів в рясі, проти Російського патріархату, саме які діяли і діють на користь Російської Федерації.
Я навіть хочу сказати, що перше бойове зіткнення, яке відбулося біля міста Слов’янськ у березні 2014 року, безпосередньо було пов’язане з представниками Києво-Печерської лаври (Московського патріархату – ред.). Були люди, які обстріляли спецпризначенців Служби безпеки, і коли ми знищили їх, встановили, що це серед них був, зокрема, дзвонар Києво-Печерської лаври, позивний «Ромашка». І таких людей було багато.
|
Підтвердити чи спростувати розповідь Валерія Кондратюка про це бойове зіткнення із незалежних джерел неможливо, утім, в українських ЗМІ є публікації про приїзд у 2014 році Ігоря Гіркіна, колишнього полковника ФСБ РФ, до Києво-Печерської лаври. Там він нібито хотів завербувати служителів. Згадується у публікаціях і «дзвонар-десантник» .
У квітні цього року голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що кримінальні провадження відкриті стосовно 61 священнослужителя УПЦ (МП), суди винесли вже сім вироків щодо деяких кліриків, які «стали на бік ворога». Натомість в УПЦ (МП) закликали «не розпалювати внутрішню війну», заявляючи, що звинувачення у колабораційній діяльності на адресу деяких священників є «недоведеними та безпідставними».
|
– Важливе уточнення про повноваження українських спецслужб. Яка різниця, наприклад, між воєнною розвідкою і контррозвідкою СБУ?
– Одні шукають агентів і другі їх теж шукають. Але одні з метою, щоб викрити, а інші – щоб залучити до роботи на Україну. Але є між ними дуже суттєва різниця.
Контррозвідка у своїй діяльності зазвичай використовує компромат. Для того, щоб, скажімо, створити можливості «оперативної гри»: доводити ворогу, супротивнику дезінформацію або іншу інформацію, яка б відповідала нашим інтересам.
А розвідка, навпаки, шукає інформацію. Так от, розвідка базується на довірі. Людина, яка потрапляє до інтересів розвідки, одна з вимог української розвідки – ця людина має бути захищена. І захищена таким чином, що ми за цю людину будемо відповідати, де б вона перебувала, у які б складні обставини не потрапляла.
– Згідно з законом України «Про розвідку» українські спецслужби мають між собою співпрацювати?
– А хіба вони не співпрацюють?
– Я у вас запитую.
– Знаєте, конкуренція, вона завжди була. Відомча. Але для цього якраз і створено, наприклад, за прикладом західних спецслужб, комітет з питань взаємодії, комітет з питань розвідки.
КІРЄЄВ
– Отже, до суті наступного питання. Хочу поговорити з вами про вбивство Дениса Кірєєва. Торік цей банкір був учасником українсько-російських переговорів у Білорусі. Зі слів Кирила Буданова, він був співробітником ГУР МОУ, якого вбили співробітники СБУ через підозру в роботі на Росію. Як таке взагалі могло статися?
– Я так розумію, що сьогодні певні висновки по Службі безпеки так і не оприлюднені, і незрозумілі. Тому будемо чекати матеріалів слідства з цього приводу.
БАКАНОВ
– Невже той же Кирило Буданов не міг зателефонувати Івану Баканову (тодішньому керівникові СБУ– ред.) і сказати: «Це наш колега»?
– Знаєте, Іван Баканов, я вважаю, що його призначення в службу, можливо, мало якусь адекватну мету – реформувати службу, але це занадто складна система, аби просто маючи якісь такі загальні уявлення можна було щось розуміти.
Баканов так і не зрозумів, чим він справді керував
Мені здається, навіть коли Баканов був звільнений, він так і не зрозумів, чим він справді керував.
Росія намагалася всіляко, зокрема й такі чутливі для неї напрямки, як контррозвідка, тримати під своїм контролем. І для цього вживалися всі заходи, навіть підтвердження – «плівки Сівковича».
|
За повідомленнями СБУ та матеріалами видання «Дзеркало тижня» від 26 квітня 2023 року, ДБР завершило слідство справи Олега Кулініча, екс-керівника головного управління СБУ в АР Крим. У минулому офіцер із особливих доручень голови СБУ Івана Баканова, нині – підозрюваний у державній зраді. Слідством були оприлюднені аудіозаписи, де Кулініч розмовляє із Володимиром Сівковичем, заступником секретаря РНБО часів Віктора Януковича, який, за даними правоохоронців, курував мережу агентів ФСБ РФ в Україні. Саме ці записи Валерій Кондратюк і має на увазі «під плівками Сівковича».
|
Це плівки, які свідчать про те, що пан Баканов поставився у своїй діяльності у Службі безпеки на так звану трастову людину. І цією трастовою людиною в його очах був колишній керівник Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України – Андрій Наумов.
І от цей Наумов мав, скажімо так, російський вплив на нього.
|
Ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов виїхав за кордон за лічені години до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, йдеться у розслідуванні проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). Він є фігурантом низки журналістських розслідувань про корупційні схеми на митниці. Прийшов у СБУ після того, як службу очолив Іван Баканов. Є фігурантом у справі про «державну зраду».
|
І друге– корупційна складова. Та людина, яка була призначена, пролобійована на посаду безпосереднього керівника Херсонського управління Служби безпеки України, також через корупційну складову сприяла призначенню інших людей, які були «закалені» Росією, на важливі посади в Службі безпеки України.
Все це сьогодні призвело до того, що Служба безпеки не була готова, що Росія розв’язала війну.
– Ви як керівник на той час Служби зовнішньої розвідки з Іваном Бакановим говорити намагались?
– В нього було якесь таке, знаєте, ну, я не можу сказати зверхнє ставлення до розуміння певних проблем, але точно не фахове. Це не та служба, де можна на загальних уявленнях, просто мати юридичну освіту – керувати.
Коли Баканов став очільником Служби безпеки, служба поглинула його. І він не виконав ані реформування Служби безпеки, і зрозуміло від того всього пішло те, що він і не контролював службу.
А від цього він потрапляв у пастку. Пастку залежності – від своїх трастових людей, але й також й у ворожі пастки, які створювали, зокрема, російські спецслужби.
|
Під час усунення з посади Івана Баканова президент України Володимир Зеленський зауважував, що десятки працівників СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України.
Водночас результати службових перевірок СБУ щодо Івана Баканова засекречені, повідомляв представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський. За його словами, Баканов перебуває в Україні. ДБР у межах розслідування справи про держзраду ексначальника ГУ СБУ в АР Крим Олега Кулініча в діях ексглави СБУ Івана Баканова кримінальних порушень не виявило, повідомила радниця із комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян, 5 квітня 2023 року. |
ЧЕРВІНСЬКИЙ
– Ще до теми роботи українських спецслужб. Справа Романа Червінського. Це спецслужбовець, який зараз у СІЗО. Йому інкримінують перевищення службових повноважень. За версією слідства, хотів переманити в Україну російського пілота з літаком, а закінчилося все російським ракетним обстрілом аеродрому біля Кропивницького. Загинула людина, є поранені. Червінський звинувачення відкидає і називає цю справу політичною, оскільки він причетний до справи з «вагнерівцями», пам'ятаєте? Він публічно говорив про це, чому ця справа не вдалася і так далі.
|
«Авеню» або «Вагнергейт» – операція українських спецслужб у 2020 році, коли СБУ і ГУР МОУ «виманили» з Росії до Мінська 33 найманців ПВК «Вагнер», щоб переправити до Києва, затримати та отримати покази, зокрема, про збиття пасажирського літака Boeing 777 рейсу МН17. Натомість «вагнерівців» затримали силовики Білорусі та видали їх Росії. За припущеннями Романа Червінського, провал операції стався через витік інформації з Офісу президента України, однак в ОП це заперечили.
|
От нинішній кейс Червінського як ви оцінюєте?
– Роман Червінський, з мого власного досвіду, а він очолював
під час мого керівництва департаментом контррозвідки (у 2014-2015 роках – ред.), один з підрозділів контррозвідки, який був в Бахмуті. І по операціях, які він проводив, я хочу сказати – це талановитий, зухвалий оперативник.
Зухвалість, можливо, пов'язана з тим, що він певний час працював на напрямку боротьби з наркотиками. І там люди справді рішучі, відразу ухвалюють рішення. І оця захвалість, вона Романові завжди дозволяла планувати такі операції.
Але на відміну від «Вагнергейту», щодо цієї операції (через яку Червінський у СІЗО – ред .), я хочу сказати, що завербувати льотчика у воєнній контррозвідці – це було не менш складно. Тому що, за оцінками, це найменш вербувально вразливі люди. Вони мотивовані, вважають себе елітою.
Беручи це до уваги, завербувати, скажімо так, за допомогою телеграм-каналу, пообіцяти людині мільйон, яка має перейти на іншу сторону, втратити у житті все і при цьому без будь-яких чітких гарантій – тобто це виглядало як 99 відсотків, і один відсоток, може, на вдачу, як підстава ФСБ РФ.
– А така операція, через яку Червінський опинився в СІЗО, може бути організовано однією людиною чи зазвичай це співпраця різних людей?
– Такі операції не організовуються однією людиною, так як вони вимагають безпосередньої взаємодії, міжвідомчої взаємодії зі Збройними силами і з іншими розвідувальними спеціальними органами України.
Але якщо те, що сьогодні там скаже слідство, що це було, скажімо так, не погоджено або був певний авантюризм, то такі речі, вони мають бути доведені
– Як конкретній людині можливо вберегтися від впливів іноземних спецслужб, зокрема російських? Це можливо?
– Вразливість людини залежить від інтелектуально-психологічних особливостей, а мистецтво розвідки – це як полювання за такими людьми. Вони навіть не будуть уявляти, що це представник російської спецслужби.
Це може бути людина, яка займається бізнесом і яка у складну ситуацію, в якій ви опинилися, вас підтримала, а потім звернулася вже до вас з якимось іншим проханням. Прохання начебто невинне, але це перевірка, чи ви здатні порозумітися і перейти ту червону лінію. Йде або пряме вербування, тобто пряма пропозиція, або поступове втягнення. І от під час поступового втягнення людина вивчається, обирається мотив вербувальний, або ідейний, або фінансовий, або будь-який інший. Тобто все насправді йде від людини, від її слабкостей.
У більшості ідейним або ідеологічним мотивом у 2014 році для російських спецслужб була можливість використати політичний розкол, який був у суспільстві України. Тому що одні підтримували Майдан, а інші – режим Януковича. І саме серед прихильників Януковича на цій ідеологічній або ідейній основі росіянам тоді вдалося зробити дуже багато вербовок.
Два міністри оборони були з російськими паспортами.
ФРОНТ
– Як, на вашу думку, можуть далі розвиватися події на фронті?
– Події на фронті, ви знаєте, будуть розвиватись лише одним шляхом. Україна поверне всі свої території.
Україна поверне всі свої території
Я дивлюся, які країни закуповують сьогодні F-35 літаки, останні, і які в них звільняються. Вважаю, що сьогодні мова йде про дві ескадрильї, десь 36 літаків, які до кінця року можуть бути передані України.
На лінії фронту безпосередньо, враховуючи, що це літаюча платформа, на якій може бути навішено будь-яке обладнання, це і бомбардувальники, і штурмовики, і перехоплювачі – це посилює наші наступальні дії. Чому? Тому що без авіаційної підтримки дуже складно вести наступальні дії. Тому що будь-яка інженерна техніка, як буде робити мінні розгородження, проходи, вона відразу потрапляє під ворожий вогонь. Авіація дозволяє це перехоплювати.
Контрнаступ на Запоріжжі: як ЗСУ воює на американських M2Bradley – Ексклюзивний фоторепортаж
– А що, за вашими даними, зараз такі підрозділи, як Легіон «Свобода Росії» або «Російський добровольчий корпус», намагаються зробити на території Росії?
– Вони роблять неможливе. Вони, перше, це показують всьому світові, що у Путіна є громадянська війна. Що йому кинуто політичний збройний виклик. І нагадали військово-політичному керівництву Росії, що лінія кордону у них – це не лише зіткнення на фронті, але це також 2600 кілометрів, які вони сьогодні не здатні захистити. Ці сили сьогодні мають стати політичною військовою компанією Росії.
– Чи існує конфлікт між власником ПВК «Вагнер» Євгєном Пригожиним і керівниками російського Генштабу, як ви це оцінюєте?
(Інтерв'ю було записане за кілька тижнів до того, як власник ПВК «Вагнер» публічно розкритикував міністра оборони РФ і заявив:
«Зло, яке несе військове керівництво країни, буде зупинене» – ред.)
– Конфлікт очевидний, він існує і його вже не зупинити. І я, врешті кажучи, не здивуюсь, якщо в цьому конфлікті Пригожин потім перейде зі своїм усім ПВК на сторону патріотичної військової кампанії народу Росії, в яку сьогодні в тому числі входять Легіон «Свобода Росії» або «Російський добровольчий корпус».
– У президента РФ Володимира Путіна залишилися якісь важелі впливу на ситуацію: ядерне озброєння, наприклад, може застосувати? Нехай навіть тактичне.
– Путін завжди був ірраціональний. Ірраціональність торкалася всіх питань, але щодо себе він завжди діяв дуже раціонально. Тобто це (застосування ядерної зброї – ред.) буде останнє, що він може зробити у цьому світі.
Війна – це по суті третій Майдан, який ми переживемо, вистоїмо, але після цього маємо зрозуміти, яку страшну ціну ми за це заплатили
Використання ядерної зброї дасть можливості НАТО відразу знищити всі російські підрозділи, які перебувають на території України. І усі ці процеси в Росії щодо її розпаду лише прискоряться.
Наші Збройні сили мають знищити нашого ворога, а наші спецслужби мають врешті розвалити імперію режиму Путіна.
Знаєте, як кажуть, от війна – це по суті третій Майдан, який ми переживемо, вистоїмо, але після цього маємо зрозуміти з суспільством всім, яку страшну ціну ми за це заплатили.
І вже не буде у нас жодних компромісів. У нас буде нульова толерантність до корупції, до державної зради. І маємо розбудувати справедливу державу для наших нащадків.
Посткриптум
Оскільки інтерв'ю із Валерієм Кондратюком записувалося до спроби власника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина змінити керівництво Генштабу Росії через імітацію військового походу на Москву, то Радіо Свобода у телефонній розмові попросило генерала Кондратюка оцінити ці події.
«Зек, їхньою мовою, втратив чуйку», – каже генерал-лейтенант українських спецслужб про власника ПВК «Вагнер». Мовляв, Пригожин розвернувся, «бо його напереконували, що підтримки від підрозділів ЗС РФ не дочекається, хоча насправді Москва була незахищена».
До влади можуть прийти «друзі Пригожина по ГРУ»: колишній офіцер охорони президента РФ Олексій Дюмін та генерал ЗС РФ Сергій СуровікінКондратюк
Пригожину, зауважує керівник ГУР МОУ у 2015-16 роках з посиланням на свої джерела, «щоб хоч якось зберегти обличчя чинної російської влади», гарантії безпеки від імені Володимира Путіна надав безпосередньо глава Адміністрації президента РФ. Взамін: вимоги Пригожина про зміну міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника генштабу російської армії Валерія Герасимова пообіцяли виконати. Зокрема, до влади можуть прийти, як каже Кондратюк, «друзі Пригожина по ГРУ»: колишній офіцер охорони президента РФ Олексій Дюмін та генерал ЗС РФ Сергій Суровікін.
«Тепер ФСБ у складному становищі: мають створити правову колізію, закривши на вимогу Кремля справу проти Пригожина – а це ж справа про загибель російських військових та знищення військової техніки.
Отже, їм треба перетворити правові основи держави на «право сильного», – каже Кондратюк. Начальник Служби зовнішньої розвідки України у 2020-2021 резюмує: «Захід має бути готовим до розпаду Росії, з відповідними сценаріями. Адже терорист, бійці якого збивають гелікоптери, диктує адміністрації президента РФ свої умови».
На думку, Валерія Кондратюка, Пригожин далі «буде торгуватися за своє життя зокрема з Олександром Лукашенком. Адже останньому можуть знадобитися найманці ПВК «Вагнера», аби задушити можливі бунти усередині Білорусі».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
