Родичі кожного зниклого безвісти на війні бійця мають право на оформлення пенсій як люди, які втратили годувальника. Українське законодавство передбачає, що це можуть бути як непрацездатні батьки, непрацездатна дружина або чоловік, діти, так й інші родичі й навіть не родичі, які були на утриманні військового. Утім, у відділеннях Пенсійного фонду України людям часто відмовляють не просто в оформленні таких пенсій, а навіть у прийомі документів, говорить юристка Ксенія Онищенко. За її словами, у неї та її колег – у роботі зараз десятки таких звернень.
Як оформити пенсійні виплати родичам зниклих безвісти, які їхні суми та що робити у випадку відмови?
63-річна Олена з Дніпра має інвалідність 2-ї групи, у неї тяжке захворювання хребта. Її син Євген брав участь в антитерористичній операції 2014 року, був розвідником-снайпером, пройшов «Іловайський котел», пережив два тижні полону, був звільнений. Потім він отримав важке поранення під Авдіївкою. Повернувшись до мирного життя, жив з матір’ю й фінансово її підтримував. Колишня дружина з трьома його дітьми мешкали окремо.
2021 року Євген підписав контракт на службу в Збройних силах України, а з початком повномасштабної війни він знову потрапив на фронт. 9 березня 2022 року був тяжко поранений в Борівському на Луганщині – це останнє, що достеменно знає про сина мати. Далі, за різними свідченнями, Євген опинився у шпиталі: хто каже – в Лисичанську, хто – в Часовому Яру, хто – в Дніпрі.
«Зранку 10 березня я почала об’їжджати всі лікарні Дніпра, скрізь мені відповідали, що такий до них не надходив. І кожні три-чотири дні я робила такий об’їзд. І в реанімаціях була – дивилася невпізнаних хлопців. Мене там вже знали, йшли на зустріч, пускали. Я – «сердечниця», у мене і серцевий напад там був, у лікарні. Їздила й по моргах – нічого. З березня аж до травня їздила», – говорить жінка.
«Я і плакала, і в мене істерика була…»
Ніяких слідів сина в медзакладах Дніпра жінка не знайшла. Так само не підтвердили його перебування і в лікарнях Донбасу. Наразі Євген офіційно визнаний зниклим безвісти. А мати намагається оформити пенсію за втратою годувальника.
Кажуть: «Скільки часу минуло, чого ви не зробите свідоцтво про смерть?». Я і плакала, і в мене істерика була. Даних про його смерть немаєОлена
«Коли я прийшла до Пенсійного фонду, мені там були, м’яко кажучи, не раді. Це було рік тому, в січні минулого року, коли я дізналася про таке своє право. Кажуть: «Так ви ж на групі інвалідності». А я кажу: «Так має бути пенсія за втратою годувальника». Кажуть: «Скільки часу минуло, чого ви не зробите свідоцтво про смерть?». Я і плакала, і в мене істерика була. Даних про його смерть немає. Зрештою у мене таки взяли документи», – розповідає мати.
Як діяти родичам, коли військовий зник безвісти
Юристка ГО «Правозахисна група «Січ» і приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Ксенія Онищенко розповіла Радіо Свобода: вже не перший випадок, коли в Пенсійному фонді працівники відмовляють тим, хто хоче оформити пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Торік правозахисниця зверталася зі скаргою до уповноваженого Верховної ради України з прав людини й отримала роз’яснення: призначення пенсій особам, які втратили годувальника, може проводитися за нормами одного з двох законів.
Юристка пояснює, як діяти рідним на початковому етапі. При зникненні безвісти військовослужбовців військова частина зобов’язана поінформувати родичів. На основі офіційного сповіщення рідні мають звернутися до поліції, а та порушити кримінальне провадження, яке й стане підґрунтям до наступних кроків, зокрема звернень Координаційного штабу зі зниклих безвісти та міжнародних організацій, як-то Червоний Хрест.
Два закони – два варіанти оформлення пенсії
Далі є два варіанти оформлення виплат від держави, роз’яснює юристка.
Призначення пенсій особам, які втратили годувальника, може проводитися за нормами закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV або закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ. Між ним є різниця щодо умов порядку обчислення пенсійних виплат і надання документів.
Юристка додає, що за першим, «основним», законом члени сім’ї зниклого безвісти військовослужбовця набувають право на отримання вищезазначеної пенсії через місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Тобто для призначення пенсії до Пенсійного фонду треба надати витяг з Єдиного реєстру й документи, які підтверджують родинні стосунки.
Розмір пенсії буде таким: на одного непрацездатного члена сім'ї – 50% пенсії за віком померлого годувальникаКсенія Онищенко
«Розмір пенсії буде таким: на одного непрацездатного члена сім'ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками», – говорить Ксенія Онищенко.
Якщо говорити про пенсію за другим, «спеціальним» законом, то для неї необхідно більше документів. Серед них – рішення суду про визнання особи безвісти зниклою, витяг з наказу військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу та документи, що підтверджують родинні стосунки. Розмір пенсії також буде іншим.
«Якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім’ї, пенсія буде у розмірі 70% грошового забезпечення (зарплати) годувальника, тобто безвісти зниклого бійця. Якщо право на пенсію мають двоє і більше непрацездатних членів сім’ї – у розмірі 50% грошового зарплати годувальника на кожного», – говорить юристка.
За «спеціальним» законом, на відміну від «основного», рідні військовослужбовця втрачають право на щомісячну виплату від військової частини у розмірі 100 тисяч гривень. І це дуже важливий нюанс, говорить Ксенія Онищенко.
Чимало матерів звертаються до нас з тим, що Пенсійний фонд взагалі відмовляється приймати в них документи на оформлення пенсій з втрати годувальникаКсенія Онищенко
У Пенсійному фонді ці деталі родичам часто не пояснюють, стверджує вона з досвіду своїх клієнтів.
«Я вважаю, що коли людина звертається до Пенсійного фонду, вона має право отримати вичерпну консультацію про свої права. Адже людина йде необізнана. Чимало матерів звертаються до нас з тим, що Пенсійний фонд взагалі відмовляється приймати в них документи на оформлення пенсій з втрати годувальника. Мотивують це тим, що вони нібито не мають права на цю пенсію і посилаються на «спеціальний» закон, і вимагають рішення суду про визнання військового безвісно відсутнім. Однак Пенсійний фонд не говорить їм, що вони все ж мають право на пенсію за іншим законом – «основним». Там не треба рішення суду, лише витяг з Єдиного реєстру зниклих безвісти. Цей витяг надається впродовж місяця-двох», – розказує Ксенія Онищенко.
Юристка говорить, що рідні мають все прорахувати для себе й вирішити, за яким законом і порядком вони хочуть отримувати пенсію.
«І тут відбувається певна юридична колізія. Бували випадки, з якими ми стикалися, – наприклад, дружина й батьки військовослужбовця у внутрішньому конфлікті. Колишня дружина є законним представником своїх дітей і має право на грошове забезпечення, а мати не має. Тоді мати йде до суду, вона має довести, що є особою, яка була на утриманні сина», – додає Ксенія Онищенко.
Радіо Свобода звернулося з інформаційним запитом до Пенсійного фонду України, аби дізнатися, скільком особам, родичам зниклих безвісти, від початку повномасштабної війни було призначено пенсію у зв’язку з втратою годувальника і за яким із законів. Також ми поцікавилися, чи роз’яснюють працівники Пенсійного фонду тим, хто звертається з цими питаннями, їхні права. Відповіді станом на 27 січня не отримали.
Тим часом під час підготовки цього матеріалу Олена, син якої зник безвісти 2022 року, отримала нову інформацію – її син тепер нібито вважається військовополоненим і перебуває в Таганрозі. Але письмових доказів цього поки немає. Якщо жінка отримає підтвердження, вона зможе претендувати на ще одну виплату від держави – по 100 тисяч гривень щороку, аж поки її син не повернеться додому.
|
В Україні з травня 2023 року запрацював Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб. Туди потрапляють всі дані про військовослужбовців, які розшукуються.
Станом на початок січня 2024-го в Єдиному реєстрі осіб зниклих безвісти, який адмініструє МВС, перебували 17 тисяч осіб – як військовослужбовців, так і цивільних.
|
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум