Папа Римський Франциск анонсував можливу швидку зустріч із Московським патріархом Кирилом. Друга зустріч «на найближчому горизонті», заявив понтифік і розповів про готовність відвідати Москву. Пізніше голова відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон підтвердив зустріч із понтифіком, однак зустріч папи з патріархом, за його словами, не обговорювалася на двосторонньому рівні.
Чого очікувати від такої анонсованої зустрічі? І де вона може відбутися? Цим поцікавився телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Перша в сучасній історії Російської православної церкви (РПЦ)та Римо-католицької церкви зустріч їхніх предстоятелів – папи Римського Франциска та Московського патріарха Кирила (Гундяєва)– відбулася п'ять років тому, в лютому 2016 року. Зустріч відбулася у міжнародному аеропорту імені Хосе Марті у Гавані. Основною темою переговорів на Кубі стало обговорення соціальних, політичних та моральних проблем сучасності. У підсумковому документі, який підписали папа та патріарх йшлося, зокрема, про переслідування християн на Близькому Сході. Крім цього, глави церков виступили із закликом урегулювати конфлікт щодо України.
Священник Православної церкви України (ПЦУ) Яків Кротов в інтерв'ю «Настоящему времени» поділився своїми оцінками, кому зараз потрібна ця зустріч і як її можуть сприйняти у православній та католицькій церквах.
– Попередня зустріч була майже шість років тому. Патріарха Кирила тоді всередині РПЦ багато критикували за цю зустріч . Кому і навіщо потрібна зараз нова зустріч?
– Спершу я хотів би внести уточнення, тому що зустріч глави Римо-католицької церкви та Російської православної церкви, звичайно, була не першою на Кубі в Гавані, тому що в XV столітті такі зустрічі були на Флорентійському соборі – глава російської митрополії приїжджав для з'єднання з католицькою церквою. Тож це не зовсім новація.
– Тобто до 2016 року остання зустріч була у XV столітті?
– Так. Але для церкви, особливо для католицької, це як учора – там інакше організовано сприйняття часу.
Попередня зустріч мала негативний ефект – була своєрідним постскриптумом щодо вторгнення в Україну, завоювання Криму і гібридного завоювання частини сходу УкраїниЯків Кротов
Щодо критики. Критика усередині Росії – це критика маргіналів. Цих маргіналів Московська патріархія тримає, як Путін тримає «зюганівців», – щоб лякати і страхати: «Дивіться, якщо не я – освічений і західний Гундяєв, – то вас з'їдять ці мисливці, чорносотенці, для яких усі – єретики. Вони вам влаштують таку інквізицію, що мало не здасться. Любіть мене».
Насправді таких вкрай шалених антикатоликів у Російській православній церкві небагато. Більшості парафіян та духовенства достатньо того, що робить патріарх. Московська патріархія побудована за принципом франшизи, як «Макдоналдс», тобто низи не відповідають за верхи, а верхи не відповідають за низи, але за умови, що справно платяться подати нагору, відступні.
Частиною кремлівського апарату є Московська патріархіяЯків Кротов
Кому потрібна ця зустріч? Ось тут я поставився б насторожено, бо попередня зустріч мала неймовірний негативний ефект, вона була своєрідним постскриптумом щодо вторгнення в Україну та завоювання Криму і гібридного завоювання частини сходу України. Римокатолики і грекокатолики України тоді були глибоко обурені зустріччю та вважали, що папа у певному сенсі їх підставив, бо він мав відмовитись від такої зустрічі, щоб не заохочувати агресивної політики Кремля. Частиною кремлівського апарату є Московська патріархія.
Путін ініціатор зустрічі. Патріарх Кирило не зробить жодного кроку на такому рівні, не узгодивши зі своїм безпосереднім керівництвомЯків Кротов
Були обурені голоси в Америці, бо зустріч у Гавані – це вкотре Ватикан заохотив тоталітарний режим. У гаванських в'язницях перебувають віруючі католики, кинуті туди урядом. І замість того, щоб потурбуватися щодо звільнення їх, переговори начебто – це така нейтральна територія, аеропорт.
Що зустріч відбудеться – це правильно. Вже до Москви приїздив під приводом проведення комунікативних зустрічей представник Ватикану. Папа не сказав, що до нього приїжджав митрополит Іларіон. Він, до речі, сказав: «Приїжджав Іларіон», це досить характерний протокольний штрих. І, мабуть, зустріч відбудеться з огляду на те, що Путін зараз явно нагнітає обстановку, ця зустріч теж вписана якось у його плани, але зрозуміти логіку Путіна я сам нездатний, і сподіваюся, що інші нездатні. Це логіка хитрого та небезпечного людожера.
– Тобто, Путін може бути ініціатором цієї зустрічі?
– Так, звичайно, Путін ініціатор зустрічі. Патріарх Кирило не зробить жодного кроку на такому рівні, як зустріч із папою, не узгодивши зі своїм безпосереднім керівництвом. Тож це, безумовно, частина зовнішньополітичних маневрів Путіна.
– А навіщо це потрібно Путіну?
– Ви розумієте, заднім числом це, напевно, проясниться. Як зараз ми знаємо, що дострокове визволення Ходорковського та Pussy Riot і зимова Олімпіада була частиною спецпідготовки вторгнення в Україну, організації всієї цієї смути тощо. У будь-якому разі до єдності церкви це не стосується хоча б з тієї простої причини, що Московська патріархія зараз перебуває в такому односторонньому розколі зі світовим православ'ям.
Вже кілька років як під приводом неприйняття рішення Кіпрського собору Московська патріархія заявила, що вона не приймає рішення про створення православної церкви в Україні, що Україна – це її територія, і пішла в таку принципову «анафематську»позицію, але вона трошки комічна, бо скласти руки на грудях і заявити: «Ми з вами в розколі», – звичайно, можна, але... [як бути з іншою стороною].
– Папа Франциск каже, що може навіть поїхати до Москви на зустріч із Кирилом. Як ви вважаєте, таку зустріч у Москві можна реалізувати чи це все-таки буде місце між Ватиканом та Москвою?
– Думаю що ні. Папа із задоволенням поїхав би до Москви – це був би плюс для його іміджу. Але Кремль цього не допустить, бо Кремль піде на це, лише якщо папа підпише якісь зобов'язання щодо «невторження», а на це вже категорично не піде Ватикан. Тож, я думаю, папа не випадково згадав Фінляндію – зустріч відбудеться в якійсь порівняно нейтральній країні з невеликим православним населенням.
Оригінал матеріалу – на сайті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»
