В Україні відбуваються жалобні заходи в День пам’яті захисників
В Україні в День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність країни, відбуваються жалобні заходи.
Наприкінці серпня 2014 року бійці сил АТО потрапили в оточення під Іловайськом на Донеччині. Військові регулярних частин Збройних сил Росії, що вторглися до України під прикриттям підтримуваних ними сепаратистів, обстріляли коридор, яким, за домовленістю, мали виходити українські силовики. За офіційними даними, тоді загинули 366 українських військових і правоохоронців, 429 були поранені, 128 потрапили в полон, 158 вважають зниклими безвісти.
Хроніка оточення ↓
З чого почався та як набрав обертів конфлікт на Донбасі – найкоротша історія російсько-української війни – у спецпроекті Радіо Свобода.
«Золота» олія та курка «для багатих»: чому ростуть ціни на продукти в Україні?
В Україні продовжують дорожчати продукти харчування: ця тенденція триває з початку року, її не змогли стримати навіть такі сезонні фактори, як збір врожаю. «Рекордсмени» останнього півріччя – олія, цукор, птиця та м’ясо, тоді як дешевшають хіба що сезонні овочі, наголошують експерти. На їхню думку, на це впливають не лише зовнішні чинники (світова інфляція, торішній неврожай та зростання попиту на зерно і олію у світі), а й внутрішні. Втім, частина фахівців говорить про те, що високий світовий попит на продовольство не лише «накручує» ціни на полицях українських магазинів, а й приносить валюту в Україну. Чому дорожчають продукти і що далі?
Естонія, Латвія, Литва: інтерв’ю із президентами
Цього тижня низка президентів перебували з візитом в Україні, у рамках якого взяли участь у першому саміті «Кримської платформи» та урочистостях з нагоди 30-ї річниці Незалежності України. Радіо Свобода вдалося з деякими з них поспілкуватися:
- Президентка Естонії про Крим, Донбас та загрози з боку Росії. Радіо Свобода запитало в Керсті Кальюлайд про перспективи деокупації Криму, політику НАТО щодо України, а також про те, чи Естонія відчуває загрози з боку Росії.
- Президент Латвії про «Північний потік-2», Росію та «болісні реформи». Егілс Левітс також розповів про те, що допоможе переконати ЄС таки прийняти Україну, Грузію та Молдову у свій склад.
- Президент Литви про Крим, Росію, Білорусь і міграційну кризу. Ґітанас Науседа розровів як економічні санкції впливають на російську економіку, та чи можуть змінити поведінку і Росії, і Білорусі.
«Русским миром» намагаються окупувати навіть українців за кордоном – президент Світового конгресу українців
Президент Світового конгресу українців Павло Ґрод каже, що в Росії нині здійснюється етнічний геноцид проти українців методом зомбування та ізоляції. Зокрема, українці Росії були змушені припинити своє членство в СКУ через загрозу кримінальної відповідальності за зв’язки з так званими «небажаними організаціями».
Чому російська церква є рукою Кремля в діаспорі, як світове українство протидіє «русскому миру», скільки коштів спільнота Світового конгресу готова виділити на меморіал у Бабиному яру і що робить для визнання Голодомору геноцидом? Про це – у «Суботньому інтерв’ю».
«Це схоже на легалізоване рабство» – як українські заробітчани борються за компенсації після нещасних випадків на виробництвах Європи
Згідно з останніми переписом населення станом на червень 2021 року, в Чехії живе понад 183 тисячі українців. Після Польщі це одна з найпопулярніших країн для працевлаштування. Більше того, Чехія цього року збільшила квоту для працівників з України до 40 тисяч. Заробітчани приїздять зазвичай працювати на заводах, полях чи будівництві і останнім часом віддають переваги офіційному працевлаштуванню. Але навіть такий шлях не може гарантувати, наприклад, грошових компенсацій у разі нещасних випадків на виробництві. Що вже говорити у випадках, коли українці приїздять на заробітки неофіційно. Детальніше – у матеріалі.
Жити заново. Історії кримчан, які втекли з Криму
Хотіли свободи, не витримали пропаганди і втекли від Росії в Криму. Так каже, абсолютна більшість кримчан, які вимушено покинули Крим через анексію. До Дня Незалежності України, журналісти Крим.Реалії віднайшли кримчан, чиї історії вражають і точно вас не залишать байдужими.
«У 21-му столітті таке не може продовжуватися». Розповідь очевидця, якого Україна евакуювала з Афганістану
Співрозмовник Радіо Свобода – громадянин України афганського походження. В цілях безпеки він просить не показувати його обличчя й не публікувати його справжнє ім’я. Жартома він називає себе Толіком. Каже, так його називали друзі в інституті. В Україні Толік живе з 1990 року, відколи приїхав сюди на навчання до Харкова. На момент захоплення Кабулу талібами він перебував в афганській столиці і невдовзі, разом з родиною, був евакуйований українським літаком до Києва.
В інтерв’ю співрозмовник Радіо Свобода розповів, що відбувалося у Кабулі, коли у місто зайшли таліби і розповів, як йому вдалося покинути афганську столицю.
Церква і освітяни домовились захищати «сімейні цінності» у школі. В чому тут небезпека?
Міністерство освіти та науки України і Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій підписали угоду про співпрацю. У документі, який розрахований на 5 років, йдеться, зокрема, про «недопущення закладення у навчальну літературу та навчальні програми положень, що суперечать традиційним сімейним цінностям українського народу». Експерти з освітніх питань висловили свою незгоду з таким формулюванням задач, а також розкритикували саму ідею співпраці церкви і держави. Більше – у матеріалі.
В Одесі після ходи за права ЛГБТ поліція затримала активістів з організації «Традиція і порядок»
В Одесі після ходи за права ЛГБТ відбулися зіткнення між поліцією і представниками радикальної організації «Традиція і Порядок». Внаслідок цих сутичок постраждали 29 працівників правоохоронних органів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Поліція також затримала 51 активіста, зокрема – голову одеського міського осередку «ТіП» Іллю Попкова. Затриманих доправили до районного відділку.
Українці попрощались із «кіборгом», який один із останніх загинув у Донецькому аеропорту
У Львові попрощались із солдатом 80-ої Окремої десантно-штурмової бригади, Дмитром Гудзиком (17 жовтня 1989 – 20 січня 2015 роки життя). 25-річний боєць був одним із останніх, хто загинув, обороняючи Донецький аеропорт у січні 2015 року. Понад шість років рідні чекали, щоб поховати останки сина, чоловіка, тата.
Листи з Донбасу 30-х років: що побачив інженер-іноземець на сході України під час Голодомору?
До музею Голодомору в Києві передали унікальну колекцію листів із Великої Британії. Це листи інженера Джері Бермана, які він надсилав із Донбасу своєму другові та рідним. У 30-х роках Берман працював у Станиці Луганській. Листи знайшла онучка друга Бермана, й прочитавши, вирішила подарувати Україні як свідчення про голод, розкуркулення, репресії і методи сталінської індустріалізації. Радіо Свобода опрацювало листи із вражаючих розповідей інженера Бермана – читайте.
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щонеділі після 15-ї години якраз до вашої післяобідньої кави. Підписатись на розсилку можна тут.
