Чому уряд запровадив державне регулювання цін і до чого це може призвести? Наскільки зросли ціни на продукти харчування в містах Приазов'я? Чи вплине державне регулювання цін на бізнес місцевих підприємців? Відповіді на ці запитання шукали у програмі «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
На чому економлять жителі Приазов’я?
Через постійне зростання цін на продукти харчування родині з Генічеська довелося «урізати» сімейний бюджет: «Мінімальної зарплати не вистачає, тому відмовилися від гуртка з малювання для дитини, адже олівці, фарби та полотна б’ють по бюджету родини».
Таку відповідь кореспондент «Новин Приазов’я» отримав під час опитування в місті. Люди жаліються, що рівень доходів населення зовсім не відповідає цінам на прилавках.
«М’ясо зовсім не купляю, бо пенсія мінімальна», – зізнається жителька Херсону.
«Ціни не запам’ятовую, щоб не засмучуватися», – пожартувала маріупольчанка.
- Кабінет міністрів України 12 січня розширив перелік продуктів харчування, що потрапляють під державне регулювання.
- Граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для таких «соціальних» товарів, як: гречана крупа, цукор-пісок, пшеничне борошно вищого гатунку, макаронні вироби, пастеризоване молоко жирністю 2,5%, соняшникова олія, курячі яйця, куряча тушка і вершкове масло.
- Наприкінці минулого року уряд вже встановлював державне регулювання цін на два продукти – хліб житньо-пшеничний та батон. У Кабміні таке рішення пояснюють високими темпами зростання цін на продукти. Регулювання вводять на період дії карантину, спричиненого пандемією COVID-19.
- Зростання цін на товари та послуги в Україні на 10 відсотків протягом 2021 року стало максимальним рівнем споживчої інфляції за останні чотири роки та вдвічі вищим показником, ніж у 2020 році. Основною причиною цього Національний банк України назвав подорожчання вартості енергоносіїв. Водночас, кажуть фахівці, завадила також і військова напруга на кордонах з Росією, яка мала негативний вплив на очікування бізнесу та інвесторів.
Запровадження граничного розміру торговельної надбавки має стабілізувати ринок роздрібної торгівлі продовольчими товарами та унеможливить маніпуляцію цінами, впевнений перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, цей захід ухвалений у пакеті з рішенням щодо продажу 20 відсотків природного газу власного видобутку виробникам харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за пільговою ціною.
Бізнес проти регуляції
Керівниця напрямку взаємодії з органами державної влади Асоціації ритейлерів України Наталя Петрівська каже, що уряд не радився з їхньою організацією, вони не знали завчасно про запровадження регуляції цін.
«Наразі зростання цін на соціально значущі товари обумовлено не підвищенням рівня торговельних надбавок, а саме зростанням відпускних цін з боку виробників, які, у свою чергу, змушені підвищувати ціни через зростання тарифів на енергоносії, зокрема газ», – сказала в ефірі Петрівська.
Це додатковий адміністративний тиск на бізнесНаталя Петрівська
Вона також певна, що «регулювання саме роздрібної надбавки не є ефективним». За словами Петрівської, асоціація не підтримує такі дії: «Уряд від цього вже відмовлявся. У своїх пояснювальних записках він зазначав, що це тільки додатковий адміністративний тиск на бізнес, а також на адміністрування цього процесу. Але це не призводить до зменшення ціни на товари. Тому, звичайно, ми не підтримуємо такий підхід».
Є також претензії і до списку товарів, які підлягають державному регулюванню.
«Сам перелік товарів є розширеним. Туди підпадають товари, які точно не можна визначити соціальними. Наприклад, треба конкретизувати, який саме хліб, бо є хліб з добавками, з більш дорожчою рецептурою. Він не може бути соціальним», – пояснила Петрівська.
«Новини Приазов’я» запрошували до ефіру урядовців, але вони не змогли долучитися до програми.
За її словами, магазинам складно адаптуватися до таких рішень уряду, вони опиняються на роздоріжжі: «Або продавати з порушеннями, за що можуть бути покарані, або припиняти продавати цей перелік, розбиратися, як правильно впроваджувати в своїх магазинах ці зміни, тільки після цього продовжувати роботу».
Вона наголошує, що «треба розуміти, чи покриє ця десятивідсоткова націнка всі операційні витрати, які на сьогодні несе ритейлер».
«Ми говоримо про ціну на газ та електроенергію – виробникам їх знизили. Ритейлу їх ніхто не знижував», – додала Петрівська.
Засновниця підприємства «Азовська фабрика – Кухня» Марія Бубнова в ефірі «Новин Приазов’я» сказала, що державне регулювання поки не вплинуло на її підприємство. Однак ціни на її продукцію все одно доводиться піднімати.
«Ми залежимо від сировини. Якщо наразі капуста дуже піднялася в ціні, ми реагуємо так само. Росте ціна сировини – росте кінцева вартість. Ми купуємо сировину у фермерів. Кожного року є коливання цін. Якщо ціна на цибулю та буряк зменшується, то і ми зменшимо вартість продукції. Прогнозів наперед немає. Ціни на капусту ростуть буквально щотижня», – каже Марія Бубнова.
Підприємиця підсумовує, що «за всі такі підвищення завжди платить кінцевий споживач».
Прогнози експертів
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що «нічого трагічного у зв’язку із запровадженням державного регулювання не відбулося».
Він нагадав, що Україна існувала в режимі державного регулювання цін з 1996 по 2017 роки. «Ні дефіцитів, ні надзвичайно негативних явищ для споживача не було», – сказав Пендзин.
Ціни зростатимуть протягом 2022 рокуОлег Пендзин
Тригером для світових змін у цінах та ставленні до харчових продуктів, на думку експерта, стала пандемія COVID-19. Разом з цим Пендзин дає песимістичний прогноз – «ціни зростатимуть протягом 2022 року».
«Зростання цін на енергоносії вже зумовив достатньо серйозне збільшення собівартості виробництва продукції. Окрім цього, треба розуміти, що газ, який надзвичайно виріс в ціні, є сировиною для виробництва мінеральних добрив, зокрема азотних, які на сьогодні є достатньо вартісною складовою при виробництві аграрної сировини», – пояснює він.
Однак експерт заспокоює тих, хто переживає, що соціальні товари зникнуть з полиць магазинів: «Регуляція не обмежує собівартість виробника. Тобто виробник і далі буде виробляти цей товар».
Експерт нагадує, що у 2017 році перелік був значно більший – 23 продукти харчування.
Негативно оцінює регулювання торговельної надбавки кандидат економічних наук, директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський. Він іншої думки стосовно можливого дефіциту: «Це може призвести до того, що витрати магазину на реалізацію товару можуть бути вищими за розмір торговельної надбавки, який встановлений урядом. Як наслідок, магазини, щоб не отримувати збитки, будуть скорочувати закупівлю цього товару. Це призведе до дефіциту або до суттєвого зменшення асортименту».
На думку експерта, магазини можуть збільшити витрати на доставку товару, утримуючи 10% торговельної надбавки, таким чином ціна буде продовжувати зростати.
Пендзин вважає «дії уряду до деякої міри перекладають важкість боротьби із високими цінами на плечі бізнесу». Експерт наголошує, що треба шукати можливості для виділення відповідних коштів для здешевлення продуктів для населення. Це може бути у вигляді продуктових карток або продуктових субсидій, вважає експерт.
«Сума, напевно, буде порівнянна із сумою субсидій на житлово-комунальні послуги – 50-60 мільярдів гривень на рік», – підрахував він.
- Радник президента України Олег Устенко на початку січня розповів, що влада вивчає можливість запровадження в країні продуктових карток для незахищених верств населення, оскільки «в 2022 році Україна може опинитися в непростій економічній ситуації».
- За словами Устенка, інфляція у сировинній продовольчій групі товарів може становити від 10% до 20%, що своєю чергою призведе до інфляційного стрибка до 8-10%. «Підвищення цін може стати серйозним інфляційним шоком», – сказав радник президента України. Такий розвиток подій вимагатиме антикризових заходів від влади. За словами Устенка, це можуть бути різні доплати незахищеним верствам населення, зокрема виплати за аналогією з програмою «єПідтримка».
- Пізніше Устенко уточнив, що в Офісі президента лише дискутують про можливі варіанти підтримки українців – про запровадження продуктових карток чи субсидій поки що не йдеться. Крім того, питання у тому, де взяти кошти на таку підтримку. Якщо ціни все ж таки різко зростуть і влада запровадить програми підтримки, розраховувати на допомогу, за словами Устенка, зможуть тільки ті, хто живе на мінімальну зарплату і прожитковий мінімум.
