Що відомо про факти вилучення російськими військовими житла, яке належить жителям нині окупованої частини півдня України? Наскільки ситуація відрізняється на захоплених частинах Херсонської, Запорізької областей та в Маріуполі? Чи можуть жителі окупованих територій захистити своє житло від дій російських військових, і чи зможуть його повернути після деокупації? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російські військові перевозять своїх родичів у тимчасово окупований Херсон і заселяють їх у квартири та будинки місцевих жителів, які були змушені залишити свої домівки, повідомила на брифінгу 16 червня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. Вона стверджує, що перевезення сімей російських військовослужбовців активізувалося. Про це 9 червня також повідомляло Оперативне командування «Південь». За даними командування, у Херсоні та деяких містах області з’явилася інформація, що російські військові перевозять туди свої родини, намагаючись переконати місцевих, що вони тут нібито «назавжди».
- 3 червня херсонське видання «Мост» повідомило, що підконтрольна російським окупаційним силам «військово-цивільна адміністрація» почала збирати дані про власників комерційної нерухомості у Херсоні. За інформацією видання, оголошення про це з'явилися на об'єктах, які цікавлять російські окупаційні сили, переважно, у центрі міста. До 3 червня власникам нерухомості наказували подати документи на ці об'єкти до так званої «військово-цивільної адміністрації».
«Апропріація по-російськи»
Радник голови Херсонської обласної військової адміністрації, депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань в коментарі «Новинам Приазов'я» повідомив, що, за його даними, майном херсонців, які залишили місто, для подальшого заселення цікавляться здебільшого представники російської ФСБ.
«Родини ФСБшників наразі живуть в готелі «Оптіма». Тепер вони активно співпрацюють з головами ОСББ щодо моніторингу вільних квартир, в які можна заселитися, бо вони хочуть більше комфортних умов», – стверджує Хлань.
Він розповів, що російські військові на Херсонщині «відбирають комерційне майно в тих підприємців, які виїхали з окупованого регіону. А на тих, хто залишився, чинять тиск».
На тих, хто не співпрацює з ними, вони тиснуть через родичів – діти, жінки, закривають їх у підвалиСергій Хлань
«Вони відбирають майно у тих власників, які виїхали. Вони роблять це під виглядом зборів трудового колективу, якій призначає керівником (підприємства – ред.) представників окупанта, і вони продовжують керувати тим підприємством. На тих, хто не співпрацює з ними, вони тиснуть через родичів – діти, жінки, закривають їх у підвали. Перерозподіляють, кажуть: «Тепер бізнес практично наш, ти продовжуєш працювати, але всі продукти забираємо ми», – поділився депутат.
За словами Хланя, є випадки, коли місцеві жителі змушені повертатися до своїх домівок, попри окупацію. Але тих, хто залишає окуповану Херсонщину, більше, зазначив депутат.
«Деякі люди ухвалюють рішення повертатися, тому що фінансово вже не можуть винаймати квартири. Оренда виросла по всій території підконтрольної владі України, тому що багато біженців (внутрішньо переміщених осіб – ред.). Не маючи роботи, і навіть бюджетники, які отримали дві третіх заробітної плати, а ціни виросли, «комунальні» продовжують бути високими, оренда житла постійно збільшується, люди у фінансово дуже складній ситуації», – наголошує він.
Вони оголосили: всі державні землі, все, що було в українському реєстрі, тепер все це належить їмСергій Хлань
Сергій Хлань повідомив, що на окупованій частині Херсонщини російські окупаційні сили «прагнуть заволодіти всіма державними землями і будівлями державних структур». Завадити цьому поки неможливо, зазначив депутат.
«Росіяни хочуть прибрати до рук абсолютно все майно: і державне, і приватне. Вони оголосили, що всі державні землі, все, що було в українському реєстрі, тепер все це належить їм», – зазначив Хлань.
При цьому ситуація на Херсонщині погіршується, гуманітарні коридори окупанти не погоджують, каже депутат: «Навіть питання інсуліну, діалізу чи хронічних захворювань не можна вирішити. А питання майна – це взагалі третій рівень, якщо ми не можемо вирішити всі попередні».
Херсон: «захопили житловий комплекс»
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів «Новинам Приазовʼя», що, за його інформацією, відомі випадки, коли російські військові захоплюють житло не лише тих власників, які виїхали, а й тих, які залишаються в Херсоні. Зокрема, така ситуація сталася в одній з новобудов обласного центру, повідомив Данилов.
«Російські військові разом зі своїми сім'ями подекуди вже навіть захопили найновіший житловий комплекс у Херсоні. Мешканцям, які ще залишилися там, було сказано, що вони можуть вільно вийти, але не мають права забрати речі. Мовляв, будинок повністю захопило військове командування, очевидно, російської армії. Очевидці та власники розповідали, як вони (російські військові – ред.) заходять в «свої» квартири і знімають, відсилають своїм дружинам, як добре вони будуть жити. Це точно підтверджений випадок», – поділився Данилов.
Кількість військових стабільна, тепер вони обирають, де їм краще зупинитися та розміститисяСергій Данилов
Разом із цим, за його даними, у Херсоні не збільшується кількість російських військових і цивільних представників російських окупаційних сил, які б претендували на заселення до квартир і будинків херсонців.
«Потік поки не збільшується. Умовно кажучи, вчителі та інші діячі адміністрації масово не їдуть до Херсону працювати. Кількість військових стабільна, тепер вони обирають, де їм краще зупинитися та розміститися», – розповів Данилов.
«Співпраця» з головами ОСББ
Депутатка Запорізької міської ради Регіна Харченко розповіла, що на початку повномасштабної війни місцева влада в регіоні закликала підприємців вивозити документи, печатки та електронні підписи у безпечні місця. Це потрібно для того, щоб після деокупації довести своє право власності, зазначила депутатка.
«Ще на початку ми транслювали таке прохання до людей і до бізнесу: навіть, якщо ви там ще працюєте, є можливість зберегти якість виробничі процеси, працівників, будь ласка, за можливістю вивезіть документи, печатки, електронні підписи на безпечну відстань, щоб потім мати правові підстави володіти тим, що залишилося на окупованій території», – наголосила Харченко.
Депутатка каже, що їй відомо про випадки, коли «голови деяких ОСББ співпрацюють з російськими окупаційними силами і надають їм інформацію про квартири, власники яких виїхали з окупованого регіону».
«У багатоквартирних будинках голови ОСББ співпрацюють з окупаційною владою. Вони проходять по квартирах, дзвонять у двері, якщо там нікого немає, протягом тижня, то зрозуміло, що кудись людина виїхала. І вони подають в цю військово-цивільну адміністрацію списки, з яких квартир люди поїхали. Там, де були хороші заможні будинки, де по зовнішнім ознакам видно, що звідтіля можна винести щось цінне, то їх просто відкривали та витягували все, що можна було винести», – констатувала депутатка.
Маріуполь: «окупанти прискорюють знесення будинків»
Тим часом у Маріуполі російські військові прискорили знесення розбомблених будинків, а жителям не дозволяють забрати свої речі з уцілілих помешкань, повідомив 11 червня радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, посилаючись на інформацію від місцевих жителів.
«Після рішення російських військових про знесення будинків вхід мешканцям до своїх квартир, навіть якщо вони у вцілілій частині будинку, обмежується через начебто «небезпеку». Особисті речі забирати не дозволяють», – написав Петро Андрющенко у своєму тлеграм-каналі.
У травні маріупольське видання 0629.com.ua опублікувало матеріал, в якому йшлося про те, що російські військові розпочали збір заяв від місцевих жителів на відшкодування зруйнованого майна. Як розповіла виданню одна з жительок міста, збір заяв відбувається в приміщенні колишнього Центру зайнятості. За її словами, для того, щоб пошкоджене майно відшкодували, треба подати заявку і написати, що «будинки були зруйновані в результаті дій саме української армії».
В публікації видання сказано, що деякі маріупольці пишуть такі заяви, тому що «люди живуть в інформаційному вакуумі й не розуміють, будуть їх звільняти чи ні, а якщо окупація надовго, то треба якось вирішувати проблеми».
Окупаційні сили запевняють маріупольців, що вже в серпні люди отримають відремонтовані квартири. Але така швидкість стосується тільки тих будинків, які були пошкоджені частково. Якщо квартира згоріла вщент або сам будинок обвалився після обстрілу, то в такому випадку, для отримання компенсації, треба звертатися до так званого «слідчого комітету», і це «дуже довга процедура».
Поки цього не сталося, російські окупаційні сили розселяють людей, які залишились без житла, в чужі квартири, які вціліли, пише ЗМІ.
Петро Андрющенко стверджує, що, загалом «право приватної власності в Маріуполі зараз не діє».
Ніякого права приватної власності в Маріуполі немаєПетро Андрющенко
«У вцілілі квартири заселили російських військових, які перебувають в місті. Крім того, були випадки, коли вони заселяли людей до вцілілих квартир. Зараз це перейшло в такий режим лайт, я би сказав, коли вони просто заплющують на це очі, і люди продовжують заселятися у вцілілі квартири. Виникає питання і мародерства, тому що росіяни з цього почали. Ніякого права приватної власності в Маріуполі немає», – зауважив Андрющенко.
Він знов закликав жителів Маріуполя евакуюватися з окупованого міста, попри обіцянки російських окупаційних сил.
Всім радимо евакуюватися, тому що не варто сподіватись на те, що щось стане кращеПетро Андрющенко
«Ми всім радимо евакуюватися, тому що не варто сподіватись на те, що щось стане краще. Ситуація буде погіршуватись. Тому це єдина порада, яку можна дати. Якщо вони (жителі Маріуполя – ред.) повернуться до України (підконтрольну владі України територію – ред.), принаймні держава і ми разом з державою будемо піклуватися, будемо робити все, щоб допомогти. Там (у Маріуполі – ред.) ніхто точно допомагати не буде», – наголосив радник мера.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Окупанти пришвидшили темпи»
Правозахисниця, менеджерка програм БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Валерія Вершиніна розповіла «Новинам Приазовʼя», що на окупованій частині Донбасу свого часу ситуація з вилученням квартир відрізнялася від того, що зараз відбувається на окупованій частині півдня. За словами правозахисниці, інформація про перші так звані «офіційно» вилучені квартири з'явилася на сьомому році окупації.
На третій місяць після початку окупації почали з'являтися на під'їздах написи, що квартири, якщо в них люди не проживають та не сплачують за комунальні послуги, будуть вилученіВалерія Вершиніна
«Після початку російської агресії у 2014 році ситуація щодо житла розвивалася достатньо повільно. Від початку в окупаційній адміністрації заявляли, що права громадян України не буде порушено, вони хотіли імітувати таку всенародну любов та злагоду. Але вже десь, мені здається, на третій місяць після початку окупації почали з'являтися на під'їздах написи, що квартири, якщо в них люди не проживають та не сплачують за комунальні послуги, будуть вилучені у власність «ДНР» (незаконне збройне угруповання – ред.). Разом з тим ватажки банд просто забирали житло та починали у ньому жити. Але це фактично було самоправство, бо воно навіть на рівні квазідержави не було узаконене», – поділилася Вершиніна.
За її словами, «окупаційна влада пройшла довгий шлях, щоб почати вилучати житло, щоб робити це за своїми новими придуманими правилами». Зараз ситуація складається зовсім по-іншому на окупованих територіях, каже правозахисниця.
«На Донбасі, наприклад, ще у 2015 році люди, які виїхали, могли навіть спробувати продати своє житло за українськими документами, далі тиск посилився, і там перестали визнавати документи України. Продати щось за правилами так званої «республіки», не в'їжджаючи туди, стало досить складно. Але на той момент апропріація не проводилась», – розповіла Вершиніна.
Вона наголосила, що угоди про купівлю-продаж, що оформлювалися після окупації цих територій, не дійсні з точки зору українського законодавства. Тому «всі ці люди залишаються власниками свого житла».
Поради від юриста
Юрист-міжнародник, адвокат і засновник громадського проєкту JustCraft Сергій Заєць зазначив, що юридичний статус захопленої Росією території півдня України відрізняється від статусу окупованого РФ Криму або окупованої частини Донбасу. За словами юриста, під час війни «не існує механізмів захисту майна населення».
«В умовах війни не існує якихось механізмів захисту. Вони розпочинають діяти тоді, коли вже дійсно йдеться про пошкодження та захоплення майна. Якщо ми говоримо про «нові захоплені території» – частина Запорізької області, Донецька, Луганська області, треба розуміти, що ця територія юридично відрізняється від Криму та так званих «ЛДНР» (незаконні збройні угруповання – ред.)», – сказав Заєць.
Найбільшою складністю в цій ситуації є документування порушеньСергій Заєць
«Я маю на увазі, що навіть Росія не може тут удати, що це самопроголошені «республіки», або частина РФ. Найбільшою складністю в цій ситуації є документування порушень. Якщо щось відбулося, чи то захопили та вивезли зерно, чи то зруйнували майно, найскладніше задокументувати ці події, тому що зараз український уряд та українські правозахисники не мають доступу до відповідних територій», – пояснив він.
Втім, юрист наголошує, що жителі півдня, які стикнулися з захопленням їхнього майна російськими військовими, можуть звернутися зі скаргами до Європейського суду з прав людини та Міжнародного кримінального суду (МКС).
Оскільки Росію виключили з Ради Європи, ЄСПЛ зможе надалі розглянути скарги на події, які сталися до 16 березня цього року. Далі юрисдикція суду щодо Росії закінчується, сказав Заєць.
Звернення до Європейського суду має сенс, попри виключення Росії з Ради ЄвропиСергій Заєць
«Існує строк на звернення зі скаргами: чотири місяці від відповідних подій, якщо відомо, коли і що відбулося. Це документування, звернення до правозахисників так, щоб вони могли скористатися відповідною інформацією, підготувати скаргу, наприклад, до Європейського суду, протягом певного строку – це є найскладнішим та найважливішим в цій ситуації. Звернення до Європейського суду має сенс, попри виключення Росії з Ради Європи, тому що раніше чи пізніше Росія буде за це відповідати», – наголосив експерт.
Далі він додав, що «коли ми говоримо про звернення до Міжнародного кримінального суду, то це трошки інша процедура, там немає таких жорстких термінів, там взагалі можна повідомити про факти, надати мінімум підтверджувальної інформації для того, щоб факти потрапили в розслідування.
Жертви теоретично можуть претендувати на компенсаціюСергій Заєць
«Зрештою, якщо заявник мало може впливати на той процес, якій відбувається в Міжнародному кримінальному суді, якщо ті факти потрапляють потім до фінального вироку, то жертви теоретично можуть претендувати на компенсацію. Насправді триватиме це дуже довго і практики не дуже багато в цьому контексті», – зазначив він.
Сергій Заєць наголосив, що жителі окупованої частини півдня України, які зараз встигнуть звернутися до Європейського суду з прав людини, мають шанси на те, щоб отримати компенсацію за втрачене житло.
Адвокат зазначив, що юридичних механізмів захисту державного майна під час війни на сьогодні не існує, але є спроби, як мінімум, порахувати збитки.
«Громадяни в цьому сенсі перебувають в кращому становищі. Що стосується міждержавних відносин, то тут рішення мають переважно політичний характер на цей час, таких жорстких юридичних механізмів, які б дозволяли державі зараз відстояти свої права, не існує», – зауважив Сергій Заєць.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
