Доступність посилання

ТОП новини

«Непопулярне вимушене рішення»: чому в Запоріжжі закривають школи 


Підземне навчання у Запоріжжі
Підземне навчання у Запоріжжі

Депутати Запорізької міської ради 5 червня ухвалили низку рішень щодо оптимізації закладів освіти у місті. Шляхом приєднання до інших навчальних закладів припинили існування сім шкіл (два ліцеї та п'ять гімназій), а також дві початкові школи та п'ять дитячих садочків.

Виконувачка обов'язків міського голови Запоріжжя та секретарка Запорізької міської ради Регіна Харченко в ефірі «5 каналу» назвала це рішення «непопулярним і вимушеним». За її словами, якщо цю реформу не проводити, наприкінці року може скластися ситуація, за якої влада не зможе, зокрема, виплачувати зарплати вчителям.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішив дізнатися детальніше, як відбувається оптимізація шкіл у Запоріжжі? Які зауваження мають батьки до цього процесу? Що відповідає влада і чим аргументує необхідність реформування системи навчальних закладів?

17 червня у Запоріжжі представники громади провели пресконференцію, на якій обговорили рішення міської ради з оптимізації закладів освіти.

За їхніми словами, у пояснювальних записках відсутні цифри та аналітика, в який спосіб обиралися заклади, котрі влада вирішила ліквідувати. Також активісти ініціювали проведення громадських слухань щодо цього питання.

Реакція батьків

«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з батьками, діти яких навчаються у школах, що потрапили під процес оптимізації. Деякі батьки назвали «кріпацтвом» такий підхід в Запоріжжі.

«Нам кажуть: «Вас переводять в 62-гу гімназію». У нас що, кріпосне право? Що це таке, скажіть? Коли ми були на громадських слуханнях – нас не запрошували, ми самі прийшли туди вимагати показати документи, якісь обґрунтування економічні, swot-аналіз, що буде покращуватися, що ми отримаємо натомість з цієї реорганізації. Нічого, жодного документа не має. Це не покращення. У нас зараз в класі 33 учні. Наша школа – це була така домашня, європейська, скажімо, освіта по фінській системі, можна так сказати, коли викладачі вигадують якісь способи для того, щоб донести до дитини той чи інший предмет… Це абсолютно нормально, це креативно. Це навпаки треба брати як приклад і розповсюджувати. Але ні, ми виганяємо наших вчителів. З приводу укриття – у нас укриття краще, ніж укриття в 62 школі», – поділився своїм баченням ситуації Олександр Третьяченко – батько школярки, чию школу закривають.

Керівниця ГО «Хочу вчитись!», мама школярки Катерина Звєрєва вважає «маніпуляцією» інформацію влади щодо наповненості класів. Вона стверджує, що цей показник. у Запоріжжі не виконувався і за мирних часів.

Катерина Звєрєва
Катерина Звєрєва

«У багатьох тих школах, які вони ліквідують, насправді є укриття. Просто там треба їх довести до ладу. Десь вентиляцію зробити. Те, що вони озвучують, що їм не вистачає 208 млн грн, то перше, що треба було зробити – це провести фінансовий аудит і подивитися де, нащо, куди йдуть гроші, подивитися, що наразі не в пріоритеті фінансувати. Я вважаю, що ми можемо знайти ці кошти, щоб дофінансувати, не звільняти вчителів і не робити небезпечними умови для доходження дітей до школи, які далеко будуть жити, а також не робити переповнені класи, оскільки це жодним чином не про якість освіти», – пояснила свою позицію жінка.

Є батьки, які вітають рішення влади оптимізувати школи. Мама одного зі школярів розповіла, що це надасть можливість відвідувати навчальний заклад офлайн.

«Ми переходимо в іншу школу. Нам запропонували і ми раді, що наш клас гуртом з нашою вчителькою переходить в цю академію. Буде виходити не тільки онлайн, але і офлайн, діти будуть спілкуватися. Це головне. Важливий контакт дітей між собою. Онлайн – це онлайн, а живе спілкування воно завжди краще», – зауважила мама школяра Яна.

«Шанс вивести дітей офлайн»

Директорка департаменту освіти і науки Запорізької міської ради Юлія Погребняк розповіла «Новинам Приазов’я», що на процес оптимізації шкіл впливають два основні фактори – безпековий та наповненість класів достатньою кількістю учнів.

«Середня наповнюваність по закладу освіти, яка буде на наступний рік, за попередніми розрахунками, складатиме 29,5, і буде давати змогу отримувати державну субвенцію в повному обсязі. Ми бачимо, що у нас є шанс вивести дітей офлайн, якщо батьки будуть мати таке бажання, і створили умови для цього, отримати максимально державну субвенцію в рамках дуже важкого, непростого дефіциту», – пояснила вона.

Недофінансування за рахунок державної субвенції у Запоріжжі відбувається вже третій рік поспіль, тому реформувати систему навчальних закладів необхідно, каже посадовиця.

Це вимушена історія в рамках прифронтового міста
Юлія Погребняк

«Станом на січень з державної субвенції недодано 287 млн грн на оплату праці педагогічним працівникам. Ми додатково кошти з міського бюджету зараз на це питання додали. І нам станом на сьогодні ще не вистачає 212 млн грн. Тому це важке питання. Воно стосується кожної родини, педагогів, батьків, закладу освіти, але ми його максимально відпрацювали в рамках експертної групи, з радою керівників, з громадською організацією і опитування провели з населенням через телеграм-канал нашого секретаря міської ради, щоб фідбек отримати. Це складна історія, але це вимушена історія в рамках прифронтового міста», – каже вона.

«Працевлаштують кожного»

Вчителі тих шкіл, що ліквідують у процесі оптимізації, будуть працевлаштовані, додала директорка департаменту освіти.

«У нас є педагоги, які мають навантаження 24-26 годин. І в цьому році для того, щоб задовольнити і працевлаштувати людей, які працюють в закладах загальної середньої освіти, в яких відбувається припинення навчального процесу, ми будемо дивитися, щоб працевлаштувати кожного. До речі, у нас є ще заклади загальної середньої, заклади дошкілля і позашкілля. Ми працевлаштуємо кожну людину, яка на сьогодні в рамках припинення закладів освіти буде мати питання з працевлаштування», – запевнила вона.

Деякі школи у Запоріжжі вирішили обʼєднати, фото ілюстративне
Деякі школи у Запоріжжі вирішили обʼєднати, фото ілюстративне

Світлана Павлова – директорка запорізького колегіуму «Малої гуманітарної академії», до якої приєднують сусідню школу «Гармонія плюс». Вона Розповіла, як навчальний заклад адаптується до більшої кількості дітей.

«У мене відбулася реконструкція найпростішого укриття – підвальне приміщення, яке мало один вхід, зараз побудували ще один вхід. Якщо раніше укриття було тільки частково придатне – вміщувало 50 осіб, то на тепер укриття може розмістити 353 особи. З 1 квітня школярі колегіуму займались у змішаному форматі. Тобто уроки проходили для всієї школи з 1 по 11 клас у найпростішому укритті. До нас доєднується школа «Гармонія плюс». Вони переходять до нас класами, тобто класний керівник і батьки. Ми сподіваємось, що безпекова ситуація не погіршиться і з 1 вересня зайдемо на змішане навчання тепер об’єднаною школою», – повідомила директорка.

«Позитивний ефект»

19 червня стало відомо, що в Запоріжжі відбудуться громадські слухання щодо оптимізації закладів освіти. Вони триватимуть з 24 червня по 18 липня у форматі електронного опитування. Такий формат було обрано, враховуючи безпекові умови, зазначили у міській раді.

Експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба розповів «Новинам Приазов’я», що навчальний процес на прифронтових територіях має свої особливості і в інших областях України.

Микола Скиба
Микола Скиба

«Безпекові виклики важать там більше, ніж в інших районах, особливо коли це стосується дітей, Тут додається саме фізична небезпека. Є також проблема з електрикою. Візьмемо, наприклад, Харківську чи Херсонську області, чи Запорізьку, то ситуація з електропостачанням там все ж складніша набагато, ніж у центрі чи на заході країни. І кількість учнів все ж менша, і це теж додає своїх нюансів. Кількість педагогів також менша, їх бракує», – каже він.

Змішаний формат навчання, який запроваджують у Запоріжжі, може дати позитивний ефект для якості освіти, вважає експерт.

Змішаний формат найбільше продуктивний, тому що учні не сидять весь час пасивно
Микола Скиба

«Він передбачає значну частину матеріалу на самостійне опрацювання, а, значить наявність доступу до цифрових платформ. Тоді сенс фізичної присутності в школі, в аудиторії, в тому, щоб максимально це обговорювати з педагогом, пропрацювати якісь речі, які, саме потребують групової взаємодії з учнями. Змішаний формат найбільше продуктивний, тому що учні не сидять весь час пасивно. Змішаний формат дає змогу активніше включити свідомість, мозок учнів, тому що він передбачає обговорення, він передбачає якісь практики, щоб закріпити ці знання», – пояснив експерт.

Для того, щоб втілювати такий формат, обов’язково потрібно створити або облаштувати укриття у навчальних закладах, додав Скиба.

«І хоча саме в тому регіоні, на півдні, активно працюють різні міжнародні організації, зокрема, ООН, ЮНІСЕФ, проте, вони дуже часто роблять одне-два такі взірцевих укриття, ну, і далі це рідко масштабується. Тому, можливо, варто все ж таки спочатку забезпечити, ну, хоча б там 90% наявності укриттів, перш ніж намагатись максимально вивести в офлайн-формат (освіту)», – зауважив він.

  • У Запорізькій області 79 шкіл вже працюють у змішаному форматі. У них діти можуть позмінно навчатися офлайн в облаштованих укриттях, уроки не перериваються на повітряну тривогу, яка сукупно лунає по 4-5 годин на добу, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
  • За його словами, метою влади до 1 вересня є надання можливості безпечної офлайн-освіти щонайменше для 80% дітей області. Це 50 тисяч школярів. Тож наразі у навчальних закладах облаштовують наявні укриття. Також у регіоні будують підземні навчальні простори на 500 дітей кожен, сказав Федоров в ефірі телемарафону.
  • Зображення 16x9

    Олена Бадюк

    Із червня 2019 року була редактором вечірнього шоу на Радіо Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода). Із осені 2021 року працюю в команді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Зображення 16x9

    Євгенія Назарова

    Співпрацює з Радіо Свобода з 2015 року. Народилася в 1985 році у Запоріжжі. У 2007 році закінчила історичний факультет, а у 2011 році – аспірантуру Запорізького національного університету. Має ступень кандидата історичних наук. Із 2013 року працює у сфері журналістики.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG