В якому стані перебуває херсонський заповідник «Асканія-Нова» на сьогоднішній день? Чи вистачає фінансування на утримання і розвиток заповідника? Цим поцікавилися під час програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода у діючого та колишнього директорів заповідника.
- Заповіднику «Асканія-Нова» цього тижня виповнився 101 рік.
- «Асканія-Нова» внесений ЮНЕСКО до списку еталонних територій планети. До його складу входять акліматизаційний зоологічний парк, колекція тварин якого є національним надбанням України, та дендрологічний парк загальнодержавного значення.
- 2021 рік став катастрофічним для заповідника – протягом пів року в заповіднику загинули більше ніж тисяча птахів, була майже повністю знищена остання зграя червонокнижних сірих журавлів.
- Експертиза встановила, що причиною смерті птахів стало неналежне використання отрутохімікатів на полях фермерами. Замість того, щоб засипати їх у мишачі нірки, фермери розсипали його по полях. За даними прокуратури, порушено 27 кримінальних проваджень. Збитки оцінюють у понад 3 мільйони гривень.
Директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал не включає, що минулорічна ситуація з загибеллю птахів може повторитися.
Є глобальна проблема з препаратами, які забороняються. Немає гарантії, що не будуть з’являтися нові препаратиВіктор Шаповал
Віктор Шаповал: Ця ситуація вимагала невідкладного втручання. Немає жодних гарантій, що вона не повториться. Чому? Тому що є значні проблеми у функціонуванні об’єктів заповідного фонду. Їхня площа недостатня, щоб забезпечити належну охорону. Радіус добової активності птахів набагато більший, ніж площа заповідного фонду. У пошуках їжі або партнера, вони покидають ці межі. Зараз немає можливості у держави підтримувати фермерів шляхом обмеження видів їхньої діяльності, але виплат при цьому компенсацій. Є також глобальна проблема з препаратами, які забороняються. Немає гарантії, що не будуть з’являтися нові препарати. Це глобальна проблема, яка набула розголосу завдяки заповіднику «Асканія-Нова».
– Чи можна сказати, що зараз заповідник перебуває в найкращому стані за всю історію свого існування?
Ситуація вимагає значних зусиль, щоб зберегти різноманіття, його примножувати та забезпечувати стабільне функціонування установиВіктор Шаповал
– Ви прекрасно розумієте суспільно-економічну ситуацію та ті зовнішньополітичні ризики та загрози, перед якими стоїть країна та заповідник. «Асканія-Нова» мала значні періоди злетів, падінь та потрясінь, тому до цього вже треба більш-менш філософськи ставитися. Сучасна ситуація не є простою. Ми змогли зберегти те різноманіття та підвалини, які були закладені фундатором Фрідріхом Едуардовичем Фальц-Фейном. Це величезна відповідальність і разом з тим величезна ноша.
Ситуація вимагає значних зусиль, щоб зберегти різноманіття, його примножувати та забезпечувати стабільне функціонування установи. На сьогодні ми маємо дуже багато здобутків. Порівняно з часами закладки заповідника, ми б змогли примножити це біорізноманіття. Це стосується і збереження природної спадщини, і штучного біорізноманіття, яке зараз зберігається на теренах зоологічного парку і ботанічного парку загальнодержавного значення.
– Останнім часом науковці говорять про зміни клімату. Як вони позначаються на житті тих тварин і рослин, які живуть на території заповідника?
Площа заповідника недостатня для того, щоб утримувати все біорізноманіття у стані недоторканностіВіктор Шаповал
– Це дійсно глобальна проблема, яка не обходить стороною і «Асканія-Нова». Єдиний нюанс: ці проблеми не так радикально відображаються на функціонуванні флори або фауни. Ці зміни більше помітні спеціалістам і саме вони б’ють на сполох. Відображаються на динаміці видів, їх структурі та популяції. Але певні процеси, які відбуваються на території заповідника, можуть йти врозріз із глобальними тенденціями. Це специфіка заповідника та особливого режиму природокористування.
Біосферний заповідник – це острів у антропогенному оточенні. Звичайно, він буде зазнавати впливу прилеглих екосистем. Площа заповідника недостатня для того, щоб утримувати все біорізноманіття у стані недоторканності. Ця ситуація вимагає певних регуляторних втручань: захист від пожеж, утримання копитних для забезпечення пасовищних навантажень на екосистему.
– Наскільки для заповідника важливі відвідувачі і чи потрібні вони взагалі?
– Заповідники, які існують лише для себе і відгороджені парканом від населення, приречені. Біосферні заповідники повинні здійснювати цілу низку функцій. Пріоритет – збереження природного різноманіття. Необхідно налаштовувати роботу заповідника таким чином, щоб екскурсійна діяльність не заважала основоположному завданню. Якщо ми огороджуємо заповідник парканом від населення, у нього виникає закономірне питання: для кого і для чого там щось зберігати? Тут треба шукати баланс.
– Чи змогли ви знайти такий баланс?
Є законодавчі перепони, які десь ускладнюють, а десь унеможливлюють певні види діяльності заповідникаВіктор Шаповал
– Історія показує, що такий баланс в «Асканія-Нова» знайдений. Є законодавчі перепони, які десь ускладнюють, а десь унеможливлюють певні види діяльності заповідника. Але ми знаходимо законодавчі рамки, які дозволяють організовувати повноцінну екскурсійну роботу та вести широку еколого-просвітницьку діяльність. Ці два компоненти мають бути в парі для балансу.
– Чи вистачає грошей, які надходять від відвідувачів заповідника, на поточну діяльність?
– Це одна зі статей, які наповнюють наш спецфонд. Ми бюджетна установа. Останні роки для нас характерна ситуація хронічного недофінансування. Тому ця стаття доходів, хоч і не ключова, але допомагає підтримувати колекції заповідника. Прибуток від екскурсійних послуг ми все одно направляємо у розвиток інфраструктури, щоб забезпечити якісний сервіс.
– Скільки грошей треба, щоб заповідник нормально функціонував?
– У цифрах минулого року це було на рівні приблизно 40 мільйонів. Ми вижили.
– Як ви виходити із ситуації, коли меншає кількість туристів?
– Будь-яку ситуацію треба сприймати спокійно та шукати альтернативні механізми наповнення бюджету установи. Ми є неприбутковою організацією, але ми маємо статті доходів, які дозволяють нам реалізовувати свою продукцію.
Ексдиректор заповідника «Асканія-Нова Віктор Гавриленко, який керував заповідником майже 30 років, зазначає, що порівняно з 90-ми роками і сьогоденням є величезна різниця. На його думку, зараз є більше можливостей для розвитку екотуризму.
Треба було боротися з браконьєрством, підтопленням заповідного степу, закриттям доріг, впав тоді екотуризмВіктор Гавриленко
Віктор Гавриленко: Між 1990-м роком і 2022-м величезна різниця. Коли я приймав заповідник, треба було боротися з браконьєрством, підтопленням заповідного степу, закриттям доріг, впав тоді екотуризм. На сьогодні заповідник має бюджет розвитку на 2022 рік. В бюджет біосферного заповідника включено додаткові кошти, які передбачають оновлення матеріально-технічної бази, кошти на корми. У нас є перспективний план, проєктна документація по реконструкції садиби засновника заповідника.
Головне, щоб налагодилася ситуація в державі і навколо неї. Біосферний заповідник є об’єктом загальнонаціонального та міжнародного значення. У нас є великі міжнародні зобов’язання із програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і в частині виконання міжнародних конвенцій зі збереження природного різноманіття. У цьому «Асканія-Нова» грала одну з ключових ролей.
– Які тенденції зацікавленості заповідником у туристів?
Ми були переможцями «Семи курортних чудес України»Віктор Гавриленко
– Максимум відвідувачів у нас було у 2009 році – 141 тисяча. Ми були переможцями «Семи курортних чудес України». За часів президентства Януковича були розбиті дороги, які ведуть у заповідник. Потім у 2014 році туристичний потік впав до 34 тисяч. Але після цього ми поступово піднімали показники і минулого року ми прийняли 117 тисяч екотуристів. Відремонтована вже дорога до заповідника. Є план розширити можливість туристів відвідувати найбільш привабливу територію заповідника.
– Чи не зашкодить збільшення туристичного потоку рослинам і тваринам?
– Я працюю в заповідній справі уже 43 роки. Дуже багато залежить від організації діяльності. У нас налагоджена ціла система туристичних маршрутів. Потоки туристів треба розвести у різні напрямки відповідно до маршрутів, тоді буде нормально. Ми ні в якому разі не підемо на шкоду природі заповідника. Коли виникає пожежонебезпечний період, скільки б нас не просили, ми закриваємо заповідник для відвідування небезпечних маршрутів.
Історія унікального природного комплексу розпочалася ще 1874 року, коли юний природолюб Фрідріх Фальц-Фейн звів на території батьківського маєтку перші вольєри для утримання тварин, а через 13 років заклав ботанічний сад. У революційний час Фальц-Фейн залишив «Асканію-Нову» й згодом виїхав до Німеччини.
Нині Біосферний заповідник «Асканія-Нова» внесений ЮНЕСКО до списку еталонних територій планети, одне із семи природних чудес України. Нинішня площа угідь складає понад 33 тисячі гектарів. Третина земель Асканії-Нова, тобто 11 тисяч гектарів, – це абсолютно дика природа, якої ніколи в історії не торкався плуг. Більше в Європі такої незайманої землі ніде не залишилося. Ще одне особливе явище для степу – це Асканійський ботсад. Він займає майже 200 гектарів, йому 150 років.
