Найбільший населений пункт східної Миколаївщини – місто Снігурівка, був окупований російськими військами 19 березня 2022 року. 10 листопада Сили оборони України звільнили місто. Весь час окупації місто перебувало під постійними обстрілами російської армії. Жителі Снігурівки розповіли кореспонденту проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя», що там відбувалося під час окупації, як поводилися російські військові та як жителі налагоджують своє життя з поверненням під український прапор.
«Грабували населення»
Вони зразу пішли шлятися по домівках, грабувати домівки, підвали, льохи, вигрібати повністю всеЮрій Ванін
«Армія Путіна прийшла голодна, бідна. Вони зразу пішли шлятися по домівках, грабувати домівки, підвали, льохи, вигрібати повністю все. І почалося насильство – забирали на «підвал», там знущалися з деяких «атовців»(учасники АТО – ред.), забирали їх, списки залишилися у кабінеті. У якому, я не буду уточнювати. Але вони по списках виловлювали «атовців» і знущалися з них», – згадав початок окупації під час бесіди місцевий житель Юрій Ванін.
За його словами, окупанти заходили в місто з боку Василівського мосту. Чоловік каже, що весь час перебування окупаційних сил в місті «жити було тяжко»: «Окупація – тяжка, звісно, обстріли були тяжкі, тяжко було. Біля дому прильоти були. Постійні прильоти, прильоти всі вісім місяців – прильоти».
Серед тих, хто перебував в лавах російської армії, були як безпосередньо росіяни, так і так звані «ДНРівці» («ДНР» – незаконне збройне угруповання – ред.), каже житель Снігурівки. Але поведінка в усіх них була однаково зухвалою, стверджує чоловік.
Приїхали грабувати, знищувати український народЮрій Ванін
«У мене автомобіль розібрали: «Відійди та не заважай, нам потрібні запчастини». Все! Розібрали машину. Без дозволу, без нічого. У мене магазинчик був до війни. Привіз продукти. В перший захід вони (окупанти – ред.) забрали всі продукти. Там десь було на двадцять тисяч товару. Вони також забирали побутову техніку – телевізори, холодильники, пральні машини. Приїхали грабувати, знищувати український народ», – наголошує Юрій Ванін.
За інформацією чоловіка, награбоване окупанти вантажили в авто та відправляли потім до анексованого Криму. Коли Володимир Путін оголосив воєнний стан на новоокупованих територіях, грабунок населення військовими посилився, каже житель Снігурівки.
Такі дії окупаційних військ підтверджує Марія – ще одна жителька міста, з якою вдалося поспілкуватися: «Брали все, що хотіли. Ми зі свахою ночували у сина. А потім прийшли додому – двері зламані, все розкрито, машина синова витягнута на вулицю. Але вони не змогли її взяти, бо там не було акумулятора».
«Шукали зброю від НАТО»
Жителі Снігурівки часто залишалися без своїх речей під час обшуків, які проводили окупаційні війська.
«Я знаю у моїх знайомих був обшук, хазяїв не було, вони (окупанти – ред.) зайшли. То вони навіть забрали приладдя для гоління», – повідомила жителька Марія.
«Вони шукали «бандерівців», «нацистів» і всіх інших. Вони казали: «У вас в кожному домі є багато зброї. Вам НАТО надавало, у вас в кожному домі зброя». Ми на них дивилися і думали, які ж це дикі люди. Яка зброя?» – додала жінка.
Жителі міста кажуть, що такі обшуки проводили доволі часто.
«Обшуки – це тільки назва. Вони домівку «перевертали». У мене у сусіда був такий «обшук». Сусід в Маріуполі потрапив до полону. І вони приїхали за адресою. Це не обшук, там все перевернули, розбили двері, вибили все, перевернули все. Тільки назва, що «обшук». Це просто хамство було з боку Росії», – розповів Юрій Ванін.
Знущалися з них без приводу. Лупили, кулаки «випробовували». В синцях був, побитий весьЮрій Ванін
За його словами, після таких «обшуків» багато кого забирали «на підвал».
«Підвал» – це поліція на вул. Суворова. Можливо, є ще якісь «підвали». У мене сусіда «на підвал» забирали. Дванадцять діб протримали його там. Знущалися з них без приводу. Лупили, кулаки «випробовували». В синцях був, побитий весь. Сусід казав, що навіть якісь уколи робили внутрішньовенні», – поділився житель Снігурівки.
«Вісім місяців обстрілів»
Як розповідають жителі, спочатку окупації російські військові жили по околицях, а потім почали заселятися в будинки містян, які виїхали. Всі 8 місяців окупації місто постійно обстрілювали.
Це було так страшно. Ми дивилися, дивилися, а потім повтікали й поховалисяЖителька Снігурівки Марія
«Їхали, їхали, машини, БТРи – всі повні солдатів. Це було так страшно. Ми дивилися, дивилися, а потім повтікали й поховалися. Ми боялися», – згадує початок окупації жителька Марія.
«Вони так робили – зі сторони, від переїзду брали танк, розвертали його і стріляли по нас. Наче це Збройні сили України роблять. Але ми всі знали, хто це був. Було страшно, а зараз добре. Дякуємо, що в нас є ЗСУ», – каже жінка.
Марія згадує, що наприкінці окупації окупантів було більше, ніж жителів міста, за кількістю. Юрій Ванін каже, що перед втечею російські війська обстрілювали місто активніше.
«Останній раз теж бомбили. Весь автодром розбомбили, завод розбомбили. Танк за мій будинок сховався. У мене дах тепер – хоч макарони промивай, але будинок вцілів. Ось так вижили. Хто хотів, той і вижив. Хоча є і загиблі – мирне населення», – додав чоловік.
Майже весь час окупації жителі Снігурівки жили без електрики.
«Світло зникло в перший день окупації чи навіть до окупації. Вони (окупанти – ред.) так все перебили. І не було десь пів року. А потім люди виходили з положення за рахунок сонячних батарей. Може, це було не дуже законно, але ми виживали так», – розповіла Марія.
За її словами, з продуктами також було скрутно.
«Перший місяць було дуже тяжко. Ми сиділи без хліба. Напевно, ми тижні зо два взагалі не мали хліба», – згадує Марія.
Російських військових звинувачують у численних воєнних злочинах, у тому числі вбивствах цивільних жителів, навмисних атаках на цивільні об’єкти та сексуальному насильстві. В Україні, на запрошення української влади, працюють слідчі Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Москва звинувачення заперечує.
«Мости розбиті»
Начальник Снігурівської міської військової адміністрації Іван Кухта зазначає, що місто досі перебуває під обстрілами, проте зараз «гуманітарна ситуація стабільна» – відновлюється водо- та енергопостачання.
Подаємо воду в Снігурівці на дизель-генераторахІван Кухта
«Все працює на дизель-генераторах. Сьогодні подаємо воду теж на дизель-генераторах в Снігурівці. Але я думаю, що найближчим часом ситуація вже буде інша», – розповів Кухта «Новинам Приазовʼя».
За його словами, у Снігурівці працює гуманітарний штаб. Але через проблеми з транспортними комунікаціями гуманітарну допомогу вдається доставляти не в усі села громади.
«Через те, що зруйновані мости, – майже всі вони зруйновані по Снігурівський територіальній громаді – є проблема довезти у великому обсязі допомогу, точніше в тому обсязі, в якому є потреба наразі. Але ми доставляємо все одно», – запевнив начальник МВА.
Сполучення з обласним центром напряму, на місто Миколаїв, немає. Тому автобусне сполучення не відновленеІван Кухта
Він також зазначив, що пряме транспортне сполучення з Миколаєвом поки відсутнє.
«Наразі ми об'єдналися і створили Баштанську районну військову адміністрацію, в яку і входить Снігурівська територіальна громада. На сьогодні ще поки діє заборона на в’їзд і виїзд з міста Снігурівка. Сполучення з обласним центром напряму, на місто Миколаїв, немає. Тому автобусне сполучення не відновлене. Баштанка, Березнегувате, Снігурівка – тільки цей напрямок», – пояснив Кухта.
У Снігурівці відновив роботу Пенсійний фонд, повернулась Національна поліція, СБУ та ДСНС, додав голова РВА.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
