Керівник регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході Іспанії, Карлес Пучдемон звинуватив короля Іспанії Феліпе VI у «свідомому ігноруванні волі мільйонів каталонців».
Як сказав він у телевізійному зверненні, це ігнорування полягає в тому, що монарх відкинув роль посередника в урегулюванні суперечностей, яку надає йому Конституція Іспанії.
А уряд прем’єр-міністра Іспанії Мар’яно Рахоя він назвав безвідповідальним за те, що той не погодився на посередництво в переговорах про таке врегулювання.
У відповідь на це звернення в апараті прем’єра Іспанії заявили, що Мадрид не піде на переговори ні про що незаконне, і закликали Каталонію «повернутися на шлях закону», перш ніж зможуть відбутися будь-які переговори.
Також 4 жовтня депутат регіонального парламенту Каталонії від партії «Список за народну єдність», що виступає за незалежність регіону, Мірея Боя заявила, що ця незалежність буде проголошена наступного понеділка, 9 жовтня, після сесії цього парламенту, на якій розглянуть результати референдуму 1 жовтня, що його Мадрид визнав незаконним.
Попереднього дня, 3 вересня, Пучдемон заявляв, що за результатами референдуму, який він, усупереч позиції Мадрида, вважає чинним, його влада оголосить незалежність регіону протягом «кількох днів» – наприкінці цього тижня чи на початку наступного.
Раніше того ж дня, 3 вересня, Феліпе VI закликав уряд країни захистити конституційний порядок у Каталонії і засудив організаторів референдуму про незалежність цього регіону, заявивши, що вони поставили себе поза законом. У телевізійному зверненні до народу монарх закликав до єдності, заявивши, що країна переживає дуже серйозну кризу.
За оприлюдненими в Барселоні даними, на референдумі понад 90 відсотків від бюлетенів, визнаних чинними, були віддані за незалежність Каталонії, майже 7,9% були проти.
Але при цьому участь у референдумі взяли 2,26 мільйона мешканців регіону з правом голосу з загалом 5,31 мільйона – лише 42,6%. Таким чином, від усіх виборців Каталонії голоси за незалежність склали 38%.
Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну.
У Каталонії, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування: регіон, свого часу незалежна держава, а потім регіон Іспанії з широкою самоврядністю, втратив усі елементи автономії тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову і переслідування культури. Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.
Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.
