Король Іспанії Феліпе VI закликав уряд країни захистити конституційний порядок у Каталонії і засудив організаторів референдуму про незалежність цього регіону, заявивши, що вони поставили себе поза законом.
У телевізійному зверненні до народу монарх закликав до єдності, заявивши, що країна переживає дуже серйозну кризу.
У самій Каталонії, автономному регіоні на північному сході Іспанії, сотні тисяч людей вийшли 3 жовтня на демонстрації на знак протесту проти насильства з боку підпорядкованої Мадридові поліції під час референдуму про незалежність регіону 1 жовтня. Демонстранти перекривали рух на дорогах і закликали приєднуватися до загального страйку, який оголосила на цей день низка профспілок і громадських організацій і який підтримали далеко не всі. Демонстранти вигукували «геть окупаційні сили» чи «вулиці завжди будуть наші».
За оприлюдненими в Барселоні даними, на референдумі понад 90 відсотків від бюлетенів, визнаних чинними, були віддані за незалежність Каталонії, майже 7,9% були проти.
Але при цьому участь у референдумі взяли 2,26 мільйона мешканців регіону з правом голосу з загалом 5,31 мільйона – лише 42,6%. Таким чином, від усіх виборців Каталонії голоси за незалежність склали 38%.
Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну.
У Каталонії, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування: регіон остаточно втратив широку самоврядність тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову. Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.
Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.
