Туреччина заявила, що зупиняє всі політичні контакти з Нідерландами на високому рівні і що не вважає для себе надалі чинною угоду з Європейським союзом, що мала на меті стримати потік біженців.
Як заявив віце-прем’єр-міністр Туреччини Нуреттін Джаніклі, Анкара вживе заходів для перегляду згаданої домовленості з Брюсселем, за якою Туреччина в обмін на фінансову допомогу і деякі політичні поступки ЄС зобов’язалася вжити заходів, щоб стримати транзитний потік біженців до Європи через свою територію.
Тим часом президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган продовжив свої заяви проти союзників у союзі НАТО – цього разу він звинуватив канцлера Німеччини Анґелу Меркель у тому, що вона «підтримує терористів». За словами Ердогана, Меркель винна в тому, що Німеччина не дала відповіді на чотири з половиною тисячі запитів Анкари щодо «підозрюваних у тероризмі», до яких влада Туреччини залічує підозрюваних у причетності до спроби перевороту минулого року чи ймовірних симпатиків курдських сепаратистів.
Щодо Нідерландів, то, за словами Ердогана, керівники цієї країни «не усвідомлюють, що таке демократія».
Також увечері в понеділок Анкара оголосила, що не впустить назад до країни посла Нідерландів, який нині якраз перебуває у відпустці поза межами Туреччини.
Раніше в понеділок Міністерство закордонних справ Туреччини висловило офіційний протест проти ставлення в Нідерландах до міністра турецького уряду, авто якої під конвоєм вивели напередодні поза межі Нідерландів після невдалої спроби міністра взяти участь у недозволеному мітингу турецької меншини. Анкара також назвала непропорційними дії нідерландських силовиків проти демонстрантів-турків, які протестували проти недопуску міністра.
У Європейському союзі, зі свого боку, верховний комісар із закордонних справ Федеріка Моґеріні і єврокомісар у справах переговорів щодо розширення Йоганнес Ган закликали владу Туреччини утримуватися від надмірних заяв і дій, що створюють ризик подальшого загострення ситуації.
Протягом вихідних Ердоган двічі звинувачував Нідерланди в подібності до нацистів, що викликало обурення в цій країні, яка значно потерпіла від нацистів у час Другої світової війни. Перед тим він звертав схожі порівняння з нацизмом і до влади Німеччини.
Лють Анкари викликали відмови останніх днів у цілій низці європейських країн, серед того в Нідерландах, Німеччині, Австрії чи Швейцарії, дозволити мітинги для місцевих турецьких меншин із участю міністрів уряду Туреччини, які мали агітувати мешканців цих країн-турецьких громадян голосувати на референдумі 16 квітня за різке посилення влади президента Туреччини. В усіх випадках, як заведено в європейських країнах, такі рішення ухвалювала місцева влада міст, де мали б відбутися ті заходи, але Туреччина склала вину на центральну владу європейських країн.
