Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте назвав «божевільними» висловлювання президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, в яких він назвав нідерландців «залишками нацистів» і «фашистами». Про це Рютте сказав 11 березня журналістам на прохання прокоментувати слова турецького лідера.
«Безумовно, це божевільні зауваження. Я розумію, що вони (турецькі чиновники – ред.) розгнівані, але це, звісно, переходить усі межі», – сказав Рютте.
Він додав, що розуміє розлюченість Анкари через відкликання дозволу голові МЗС Туреччини на приземлення його літака у Роттердамі, але додав, що уряд Нідерландів «зробить все, щоб зберегти відносини з Туреччиною настільки добрими і міцними, наскільки це можливо».
«Звичайно, сьогодні був нехороший день для турецько-нідерландських відносин», – додав Рютте.
11 березня Нідерланди відкликали дозвіл голові МЗС Туреччини Мевлюту Чавушоглу на приземлення його літака у Роттердамі. Мер Роттердама Ахмед Абуталеб заявив, що голові МЗС Туреччини Мевлюту Чавушоглу не дозволено проводити агітацію щодо референдуму серед турецької громади під час його візиту до цього міста. Чавушоглу, натомість, заявив, що все-таки приїде до Роттердама для зустрічі з виборцями.
Після такого рішення президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв відплатити Нідерландам, назвавши громадян цієї країни «залишками нацистів» і «фашистами».
Ще чотири запланованих акції турецьких політиків були скасовані в Австрії і одна у Швейцарії.
Після скасування подібного мітингу у Німеччині, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинуватив Берлін у «практикуванні нацизму».
Відносини між Туреччиною і країнами ЄС погіршилися упродовж останніх місяців, після того, як Захід почав звинувачувати Анкару у придушенні опозиції, що значно посилилося після спроби невдалого перевороту у Туреччині у липні 2016 року.
Референдум про пропоновані зміни до Конституції Туреччини про різке розширення повноважень президента призначений на 16 квітня. Анкара закликає взяти в ньому участь і проголосувати «за» і громадян Туреччини, що живуть в інших країнах.
Пропозиція, яку парламент Туреччини вже схвалив у січні, має перетворити країну з парламентської республіки на державу з президентом-головою виконавчої влади і надати йому право видавати укази, обов’язкові до виконання, запроваджувати надзвичайний стан, призначати міністрів та інших чільних державних посадовців чи розпускати парламент.
Крім того, в разі схвалення на референдумі реформа означатиме, що чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган, який і домагається її запровадження для себе, отримає право залишатися на посаді до 2029 року.
