На Дніпропетровщині, в місті Підгородньому, урочисто відкрили пам’ятний знак відомому краянинові, репресованому за радянських часів кобзареві Іванові Буту. Про це Радіо Свобода повідомила голова обласної громадської організації «Центр кобзарського мистецтва», викладач бандури Алла Ганжа-Родзянко.
За її словами, монумент висотою до 2 метрів має вигляд бандури, вирізаної з чорного граніту і вмонтованої у гранітну брилу.
«Іван Савович Бут – людина непересічна, бандурист, майстер бандур, сподвижник українського кобзарства, українець-самородок. Народився 1886 року в Підгородньому. Грав на бандурі, а також виготовляв інструменти, на яких грали учасники Підгороднянського гуртка бандуристів, заснованого ним у 20-х роках ХХ століття. У 1928 році в нас був театр – він його організував, малював декорації, сам вишивав, шив кожухи, чоботи. Людина була всебічно обдарована. А потім, 1937 року, був донос заздрісників – і бандуриста було заарештовано через звинувачення в націоналізмі, засуджено на десять років заслання до Сибіру (реабілітовано в 1969 році). Про нього є кілька статей, в одній так і говориться: «Репресований кобзар – за жупан та вуса»… Повернувшись додому, до Підгороднього, він не зміг пережити зради, його родина продала хату й переїхала на Полтавщину», – розповіла керівник Центру кобзарського мистецтва.
За її інформацією, пам’ятний камінь митцеві на батьківщині встановив його правнук Віктор Бабенко. Меморіальний знак відкрили біля Центру кобзарського мистецтва в Підгородньому.
Як сказала Алла Ганжа-Родзянко, досі відомий кобзар не був гідно пошанований на батьківщині. Наразі, зазначила вона, ніхто навіть точно не знає, де його могила, – припускають, що місце його поховання може бути на Полтавщині, де він прожив близько року після повернення з таборів й де згорів від туберкульозу.
В урочистостях узяли участь представники творчої інтелігенції, учасники АТО, жителі міста, а також автор пам’ятника Володимир Нижник. У пам’ять про митця юні бандуристи влаштували невеликий концерт.
