У Вірменії 20 червня відбуваються позачергові парламентські вибори після того, як у квітні прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян пішов у відставку на тлі протестів. Він бере участь у виборах, намагаючись зберегти посаду прем’єра.
Головними суперниками на виборах вважають партію виконувача обов’язків прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна «Громадянський договір» і Альянс «Вірменія» на чолі з колишнім президентом країни Робертом Кочаряном. За опитуваннями, вони значно випереджають інших учасників виборів.
Всього виборці обирають між 25 партіями і блоками.
Щоб потрапити в парламент, блоки мають отримати як мінімум 7% голосів виборців, партії – 5%.
Позачергові парламентські вибори були призначені за згодою всіх провідних політичних сил дотеперішнього складу однопалатних Національних зборів Вірменії, які визнали, що позачергові вибори є «найкращим виходом» із політичної кризи в Вірменії. Задля цього Пашинян подав у відставку з посади прем’єр-міністра, хоча залишився виконувачем обов’язків із повним обсягом повноважень голови уряду.
Вірменська опозиція наполягала на відставці Пашиняна після поразки, якої минулого року зазнали вірменські сили в боях проти Азербайджану за сепаратистський регіон в Азербайджані Нагірний Карабах, що його контролювали сили місцевих вірмен.
Тоді 44 дні боїв завершилися в листопаді 2020 року угодою про припинення вогню, укладеною за посередництва Росії. За угодою, значна частина територій, тривалий час контрольованих вірменськими силами, повернулася під контроль Баку.
Супротивники Пашиняна звинувачують його в цій поразці; він відповідає, що не мав іншого вибору, даючи зрозуміти, що інакше поразка була б іще тяжчою.
Коаліція з більш ніж півтора десятка опозиційних партій проводила антиурядові демонстрації в столиці Єревані й інших містах країни, намагаючись змусити Пашиняна передати владу тимчасовому урядові.
Пашинян тоді відмовлявся піти з посади, але врешті погодився на позачергові парламентські вибори.
