Народний депутат від «Батьківщини» Михайло Волинець не вказав в декларації за 2020 рік джерело походження майже трьох мільйонів гривень на купівлю квартири у Печерському районі Києва. Сам депутат пояснив журналістам, що грошима допомогла «жінка, з якою він проживає», але Волинець не згадує про неї в декларації, бо вважає «необов’язковим». При цьому спеціалісти у сфері протидії корупції стверджують, що депутат мав би задекларувати цивільну дружину та її активи, якщо веде з нею спільний побут. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).
У червні 2020 року Михайло Волинець продав свою двокімнатну квартиру в Києві на Подолі за чотири мільйони гривень. І одразу придбав нове житло, із у півтора рази більшою площею в комплексі «Бульвар фонтанів» – елітній новобудові на Печерську, а також оформив на себе два паркомісця. Усе це коштувало депутату понад сім з половиною мільйонів гривень.
«Чи вистачило б власних задекларованих заощаджень та доходів Волинця на покращення житлових умов та розширення житлової площі?» – йдеться в розслідуванні.
«Схеми» проаналізували декларації Волинця за 2019 та 2020 роки. У декларації за 2019 рік він зазначив дохід трохи менше мільйона гривень (це пенсія і зарплата народного депутата, а також гроші від Незалежної профспілки гірників та Конфедерації вільних профспілок) і чотири тисячі доларів готівкою.
У декларації за 2020 рік у нього залишалася готівка в тому ж розмірі. Отже, сумарно його доходи та заощадження в період покращення житлових умов – понад мільйон гривень (це пенсія, депутатська зарплата, а також кошти у банку).
«Виходить, цих коштів було недостатньо, щоб покрити різницю у 3 з половиною мільйони гривень для придбання більших апартаментів у Києві», – наголошують журналісти.
Журналісти звернулися за коментарем до депутата. На запитання «Схем», як Волинець може пояснити джерело походження частини коштів на придбання квартири на Печерську, він відповів так: «У мене були заощадження. Я все життя працював. На важких, відповідальних роботах. Я працював у шахті довгий час. Це по-перше. По-друге, я живу з жінкою, яка також вклала свій внесок у цю квартиру».
Волинець пояснив, чому не вказав цю інформацію в декларації: «Ми не в шлюбі. Вона не вважає за потрібне, щоб я це робив… Це не обов’язково (декларувати – ред.). Вивчіть закон».
Фахівці у сфері протидії корупції наголошують: Волинець мав би вказати у своїй декларації інформацію про спільне проживання та активи цивільної дружини.
«Незважаючи на те, хоче він її декларувати чи не хоче, є обов’язок декларувати людину, з якою проживаєш та ведеш спільний побут», – зазначив виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.
Журналісти також звернули увагу, що депутат не вказує володіння та користування автотранспортом. «Схеми» зафіксували, як Михайло Волинець протягом січня-лютого 2021 року неодноразово користувався автомобілем Toyota Highlander.
І з вересня 2019-го машина оформлена на сина народного депутата – Андрія Волинця. На той момент такий автомобіль, за даними офіційних дилерів, коштував понад 50 тисяч доларів, тобто близько 1 мільйона 300 тисяч гривень.
Журналістам також вдалося з’ясувати, що син голови Національної профспілки гірників України Михайла Волинця працює в структурі олігарха Ріната Ахметова – найбільшого приватного власника шахт в Україні. Андрій Волинець працює у холдингу «Метінвест» – цю інформацію озвучили в офісі компанії у Женеві, надавши адресу його робочої пошти. На запитання щодо роботи сина у холдингу Ахметова Михайло Волинець відповів журналісту: «Мій син працює, а я не знаю, чим ви займаєтеся».
Ані в звітності за 2019 рік, ані за 2020-й депутат Волинець не вказав елітний позашляховик, записаний на сина. Хоча, якщо користувався ним з моменту набуття депутатських повноважень, то мав би, зауважують юристи.
Наприкінці 2020-го Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за внесення неправдивих відомостей в декларації. Після того народні депутати, зокрема і Михайло Волинець, ухвалили нове законодавство, яке, за оцінками фахівців зі сфери протидії корупції, передбачає значно м’якше покарання за неправдиві відомості в деклараціях.
