Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) заявляє, що ядерні держави продовжували модернізувати свої ядерні арсенали, незважаючи на зменшення кількості ядерних боєголовок.
В оприлюдненому 15 червня звіті SIPRI зазначив, що дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея – разом на початку 2020 року володіли 13 400 одиницями ядерного озброєння.
Це на 465 одиниць менше, ніж було минулого року, коли дев’ять держав мали загалом 13 865 одиниць ядерної зброї, кажуть у SIPRI.
Таке зниження, пояснюють в інституті, «значною мірою було пов’язане з демонтажем застарілого ядерного арсеналу Росією та США», які разом досі мають понад 90 відсотків глобальної ядерної зброї.
Кількість ядерних боєголовок у США знизилася на 385, а Росії – на 125. Ці великі скорочення компенсувалися незначним збільшенням ядерних сил Китаю, Британії, Індії та Північної Кореї.
Скорочення стратегічних ядерних озброєнь США і Росії вимагає Договір про скорочення стратегічного озброєння (New START), термін дії якого має збігти в лютому 2021 року.
Продовження дії договору є предметом переговорів щодо озброєнь, які, за словами переговорника від США, мають початися в Росії пізніше цього місяця. США також запросили Китай взяти участь у переговорах.
«Тупикова ситуація з New START і розвал Договору про ракети середньої та малої дальності між Вашингтоном і Москвою в 2019 році свідчить, що ера двосторонніх угод щодо контролю над ядерною зброєю між Росією та США може закінчитися», – заявляє директор програми ядерного роззброєння SIPRI Шеннон Кайл.
Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.
Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.
