ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода», що представляє в Росії медіакорпорацію РВЄ/РС, та його генеральний директор подали до Європейського суду з прав людини заяву з проханням розглянути по суті скаргу на дії російської влади, яка включила російськомовні журналістські проєкти корпорації до реєстру так званих «іноземних агентів».
Заява подана згідно з процедурою ЄСПЛ як реакція на відповідь російської влади на позов РВЄ/РС, надіслану Генеральною прокуратурою Росії до Страсбурга три місяці тому. У червні 2021 року ЄСПЛ надав поданій місяцем раніше скарзі РВЄ/РС пріоритетний статус.
У новому документі медіакорпорація вказує на те, що і закон про «іноземних агентів», і санкції, які він передбачає, порушують 10 статтю Європейської конвенції з прав людини (там ідеться про свободу висловлювань). У заяві також йдеться про погіршення клімату роботи журналістів у Росії, у тому числі і про 70 повідомлень «Роскомнагляду» з вимогою видалити з сайтів РВЄ/РС матеріали, що розповідають про антикорупційні розслідування команди опозиційного політика Олексія Навального.
Як заявив 17 лютого президент РВЄ/РС Джеймі Флай, «у своїх спробах встановити повний контроль над інформацією Кремль намагається криміналізувати журналістику та затаврувати російських журналістів як зрадників. Ми закликаємо ЄСПЛ ухвалити вердикт про те, чи можуть вважатися легальними закони про «іноземних агентів», які порушують базові права наших журналістів та всіх громадян Росії».
Радіо Свобода та інші російськомовні проєкти медіакорпорації внесені до Реєстру ЗМІ-«іноагентів» ще у 2017 році. З січня 2021 року Роскомнагляд склав понад тисячу протоколів щодо ТОВ «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» у звʼязку з порушеннями закону про «іноагенти». Йдеться про відсутність у журналістських матеріалах редакцій РВЄ/РС маркування, яке медіакорпорація вважає проявом політичної цензури.
Суди наразі ухвалили рішення про штрафи на загальну суму близько 1 мільярда рублів (це майже 400 мільйонів гривень). Після того, як апеляції РВЄ/РС щодо цих рішень у російських судах були відкинуті, медіакорпорація звернулася до ЄСПЛ.
Представники багатьох західних країн та міжнародні правозахисні та журналістські організації неодноразово виступали з критикою російського закону про ЗМІ-«іноагентів», на захист засобів інформації та громадян, внесених до відповідного реєстру. Російська влада стверджує, що закон ухвалений у відповідь на застосування в США закону про іноземних агентів щодо російських ЗМІ, проте обмеження та вимоги, що накладаються російським законом, істотно суворіші, ніж у США, і не містять елементів політичної цензури.
