Майже третина українських підлітків заявляють, що стали жертвами цькування в інтернеті, свідчать дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).
«В Україні 29% опитаних підлітків були жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це шкільні заняття», – йдеться в звіті за результатами опитування, представленого 4 вересня ЮНІСЕФ і спеціальною представницею генерального секретаря ООН з питань насильства щодо дітей.
Майже 59% опитаних в Україні зізналися, що вони знають про наявність онлайн-груп школярів, де діти обмінюються інформацією про своїх однолітків із метою цькування.
Читайте також: Хто заплатить за кібербулінг: український досвід
«Доступ школярів до інтернету означає, що школа не закінчується, щойно учень або учениця вийшли з класу і, на жаль, булінг також не закінчується», – наводить пресслужба ЮНІСЕФ слова виконавчої директорки фонду Генрієтти Фор.
«Молоді люди з усього світу – з країн із високим і низьким рівнями доходу – говорять нам, що зазнають онлайн-булінгу, що це впливає на їхню освіту і що вони хочуть, аби це припинилося», – наголосила Генрієтта Фор.
В опитуванні взяли участь понад 170 тисяч молодих людей віком від 13 до 24 років із 30 країн, зокрема України. При цьому третина молодих людей у 30 країнах світу заявили, що стають жертвами онлайн-булінгу, а кожна п’ята молода людина змушена була пропускати заняття в школі через кібербулінг і насильство.
Понад пів року тому в Україні набули чинності зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення щодо штрафів і виправних робіт за булінг у школах. Перше рішення у таких справах ухвалив у лютому бориспільський суд: батьків школярки, що виклала у мережу «непристойні фото» іншої дівчинки, оштрафували на 850 гривень.
Відомі також випадки притягнення до відповідальності за цькування вчителя. Правозахисники, тим часом, зауважують, що нинішні законодавчі рамки завузькі і не можуть повною мірою захистити від, наприклад, переслідування в інтернеті.
