У Національній академії Служби безпеки України відмовилися відповісти на запитання Радіо Свобода про те, чи працює на сьогодні у виші Анатолій Васильович Селюк, який у 1970–1980-х роках був слідчим у двох справах засудженого поета Василя Стуса.
«Відомості, які ви запитуєте, належать до персональних даних. Поширення персональних даних можливе лише за згодою суб’єкта персональних даних, за винятком випадків, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. З огляду на викладене, правові підстави для надання запитуваної вами інформації відсутні», – йдеться у відповіді на запит.
На сайті Національної академії Служби безпеки України у розділі про керівний склад вишу інформації про Анатолія Селюка немає. Утім, про особу з іменем Анатолій Селюк є згадка в опублікованому на сайті академії матеріалі під заголовком «Слідчі СБУ та науковці академії обговорили проблемні питання реалізації норм кримінального процесуального права» від 2018 року. Тоді цю людину підписують як «колишнього співробітника слідчого підрозділу СБУ, а нині викладача Академії».
Дослідник життя дисидента та автор книжки «Справа Василя Стуса» Вахтанг Кіпіані повідомляв раніше, що за його даними, Селюк є викладачем Академії СБУ і «готує кадри». Утім, обговорити його викладання та ставлення до поета, засудженню якого Селюк сприяв, Кіпіані нагоди не мав.
«Коли книжка вийшла – він був живий-здоровий. Я передав йому через співробітника спецслужби прохання про зустріч. Він відмовився. А це саме та людина, яка чи не найбільше знає про «кухню» розправи над поетом. Йому добре – пенсія у вчорашнього кагебіста в рази більша за пенсії репресованих. В рази. Це теж рішення «іменем України», – написав Кіпіані у жовтні.
Служба безпеки України повідомила Радіо Свобода деталі щодо особи, яка в 1970–1980-х роках представляла сторону обвинувачення в справі поета Василя Стуса, і в архівних документах значиться як «слідчий КГБ УРСР – майор Селюк».
Із наявних у Галузевому державному архіві СБУ даних в органах КДБ УРСР у вказаний період на посаді слідчого проходив військову службу Селюк Анатолій Васильович. На час розпаду СРСР він був підполковником юстиції. А після здобуття Україною незалежності Анатолій Селюк продовжив працювати вже в СБУ до 2003 року, та навіть отримував відзнаки.
Редакція також цікавилася, чи має Селюк спеціальну пенсію у зв’язку з десятиліттями роботи в спецслужбах, і якщо так, то яку. У СБУ на це питання не відповіли.
Наприкінці 2015 року Служба безпеки України відкрила доступ до документів КДБ та архівів 1917–1991 років. Серед них – томи справи українського поета, дисидента-«шістдесятника» Василя Стуса.
Василя Стуса двічі арештовували та ув’язнювали, звинувачуючи в «антирадянській агітації й пропаганді». Сторону обвинувачення, тобто СРСР, представляв слідчий КДБ УРСР – майор Анатолій Селюк.
Проводячи обшуки, вилучаючи приватне листування, викликаючи оточення Стуса свідчити, Селюк домігся, що на початку вересня 1972 року поета засудили до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. У травні ж 1980 року Стуса було знову заарештовано, визнано особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджено на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
Василь Стус помер у 1985 році в таборі Кучино (зараз це Пермський край, Росія). За офіційними даними, причина смерті – зупинка серця.
Уперше в історії України всі архівні матеріали справи засудженого дисидента зібрав та видав журналіст, публіцист, історик Вахтанг Кіпіані у книжці «Справа Василя Стуса». Через те, що вона містить фрагменти судових засідань, де адвокатом Василя Стуса виступав Віктор Медведчук, який нині є депутатом і проросійським політиком, той подав позов із вимогою заборонити розповсюджувати книжку, але програв апеляцію.
Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. Її загальний наклад – майже 100 тисяч примірників.
