У щорічній конференції з безпеки в Мюнхені, яка відбудеться з 18 до 20 лютого, візьмуть участь федеральний канцлер ФРН Олаф Шольц, віцепрезидентка США Камала Гарріс, а також ще приблизно 35 глав держав і урядів, серед яких і президент України Володимир Зеленський.
Приїзд Гарріс поки що формально не підтверджений, але організатори розраховують на її участь, передало 6 лютого агентство dpa з посиланням на голову конференції Вольфганга Ішингера.
Російський президент Володимир Путін, як повідомив раніше його речник Дмитро Пєсков, цього року брати участь у форумі не планував. Але Ішингер запропонував Путіну викласти свою позицію, виступивши перед світовими лідерами у режимі відеоконференції. «Я в жодному разі не хочу виключати Росію. Чи скористається Москва можливістю не лише представити свою позицію в листах до США та НАТО, а й викласти її ще раз перед компетентною та високопоставленою публікою, залежить тільки від неї», – наводить слова Ішингера «Німецька хвиля».
Мюнхенська конференція вважається найбільшим форумом з питань євроатлантичної безпеки. Торік через пандемію захід відбувся в онлайн-форматі. Цього року, попри хвилю штаму «омікрон», організатори вирішили повернутися до звичного режиму, заявивши про «колосальну потребу» особистих зустрічей політиків.
Конференція відбудеться за дотримання суворих протиепідемічних заходів. Замість звичної кількості учасників, що перевищує 2 тисячі, зараз дозволено не більш як 600. На форумі очікуються також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Зі США, крім Гарріс, прилетять держсекретар Ентоні Блінкен, а також 30 членів Конгресу.
Російське видання «Комерсант» писало з посиланням на поінформоване джерело, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров цього року не братиме участь у конференції. У попередні роки Лавров майже завжди очолював російську делегацію в Мюнхені, крім 2007 року, коли там із програмною промовою виступив Путін, і 2016 року, коли туди літав тодішній премʼєр Дмитро Медведєв.
Підготовка до конференції в Мюнхені цього року триває на тлі різкого зростання напруженості в Європі, повʼязаної з побоюваннями Заходу щодо можливості російського військового вторгнення в Україну, а також на тлі дискусії між Москвою з одного боку та США і НАТО з іншого – щодо висунутих Росією вимог так званих «гарантій безпеки» у Європі.
Російська влада, яка заперечує плани вторгнення в Україну, домагається, перш за все, відмови альянсу від подальшого розширення на схід. Західні союзники вже відповіли, що готові вести діалог з Росією, але не поступляться своїми основними принципами, у тому числі правом кожної окремої країни самостійно вирішувати, чи вступати їй до НАТО.
