Російські військові «намагались прорвати оборону» біля Стельмахівки на Луганщині, а також у районах Невського, Макіївки, у Серебрянському лісі, розповів голова обласної військової адміністрації Артем Лисогор.
«П’ять разів намагалися росіяни протиснути нашу оборону поблизу Стельмахівки, 13 – у районах Невського, Макіївки, у Серебрянському лісі. Ворог також був активним у Білогорівці», – зазначив Лисогор.
За інформацією голови ОВА, «окупанти поцілили зі ствольної артилерії та застосовували БпЛА по Невському, де ще залишаються люди».
«По Макіївці завдали ударів зі ствольної та реактивної артилерії та безпілотників. Безпосередньо з реактивної системи залпового вогню село обстріляне чотири рази», – розповів Лисогор.
Щодо ситуації на окупованих Росією територіях Луганщини, то, як нагадав Лисогор, «у Кремлі уже підписано ухвалений закон про позбавлення нещодавно набутого громадянства РФ за відмову стати на військовий облік».
«Це стосується передусім жителів окупованих Росією територій. Письмової відмови не потребують – достатньо виявити при перевірці відсутність свіжої позначки військкомату про взяття на облік. Водночас у регіонах РФ таке порушення карається звичайним штрафом», – зазначив начальник ОВА.
Він підкреслив, що «жителі окупованих територій продовжують мешкати у складних умовах. Зокрема, жителі Лисичанська в окупації вже понад два роки чують обіцянки місцевих колаборантів про відновлення об’єктів інфраструктури, подачу у недалекому майбутньому води, світла, опалення».
«Не покращилося в них життя і з приходом так званих «шефів» із Татарстану. Лисичани, що живуть в районі склозаводу, досі не мають централізованої подачі води та електроенергії. Упродовж двох осінньо-зимових періодів радіатори теж залишалися холодними. Виживання за присутності росіян», – розповів Лисогор.
Українські Збройні сили ситуацію на Луганщині не коментували.
Редакція Радіо Свобода наразі не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел через окупацію частини Луганщини Росією.
На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум