Коли Україна когось з російського полону, отримує «якесь добро з того боку, але ми не спілкуємось напряму, в нас є можливість знаходити якийсь компроміс», зазначив обмудсмен Дмитро Лубінець в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання про канали комунікації з РФ під час обмінів полоненими.
«Російська сторона під силою якихось аргументів, тисків не тільки з українського боку, а й з боку тих людей, які нам допомагають, тих країн, які нам допомагають, ухвалює рішення когось повертати», – розповів він.
Також Лубінець розповів, що Україна намагається створити «дієвий інструментарій, який дозволить повертати десятки тисяч, принаймні тисяч, принаймні сотні українських дітей».
«Ми не можемо створити 20 тисяч засідань Радбезу ООН. Не можемо. Фізично не можемо. Але це не означає, що ми не продовжимо шукати інші механізми. І це якраз не означає, що немає механізмів впливу на російську сторону», – сказав він.
На його думку, «якщо є конкретний результат повернення когось», то можна спілкуватися щодо полонених із російською стороною, проте «станом на зараз результату від такої прямої комунікації точно немає».
«Можу сказати, що від мене напряму комунікація з російською стороною станом на зараз зведена до мінімуму. По питаннях українських дітей ми спілкуємося через посередників, які просять їх не називати. Можливо, колись ми це зможемо розказати», – розвів він.
7 серпня Україна повернула з російського полону ще 22 військових. Як повідомив тоді омбудсмен Дмитро Лубінець, від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 2598 українців.
Раніше очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Кирило Буданов оцінював, що близько 40% тих, кого Росія утримує в полоні – це цивільні люди, решта полонених – військові.
4 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що, за приблизними оцінками, Росія незаконно утримує понад 20 тисяч українських цивільних заручників. Це дані на підставі звернень родичів, чиїх близьких затримала російська сторона.
