Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пояснив, чому латинський переклад договірних статей «Конституції Пилипа Орлика», привезений на експозицію зі Швеції, виставили розкритим на другій і третій статтях.
У дописі про це у фейсбуці 16 серпня він так коротко передав зміст цих статей у латинському перекладі:
Стаття 2. Недоторканність українських кордонів, які пролягають по ріці Случ і затверджені угодами, щоби не порушувалася у майбутньому після завершення війни.
Стаття 3. Оскільки козаки здавна пов’язані із непереможним скитським народом і походженням і законами близького сусідства, отож, для кращої і надійнішої безпеки нашої Вітчизни ясновельможний гетьман повинен домогтися від найяснішого хана відновлення колишніх побратимських стосунків із Кримською державою, оружної підтримки й затвердження цього навічно у договорі.
«За сім днів до установчого саміту Кримської платформи Конституція 1710 року нагадує нам, що немає нічого більш природного, ніж наша з Кримом єдність. Це сильна енергетична підтримка для нас», – наголосив Кулеба.
Міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річчя Незалежності України.
Із погляду України і її партнерів, «Кримська платформа» є майданчиком для підготовки деокупації Криму.
На саміті планується обговорення таких питань:
- невизнання спроби анексії Криму;
- мілітаризація Росією Азово-Чорноморського регіону;
- шляхи реінтеграції Криму через права людини і сталий розвиток;
- відновлення прав кримськотатарського народу.
Також у полі зору учасників буде звільнення політичних в’язнів Кремля.
За результатами саміту мають ухвалити Кримську декларацію. До неї потім зможуть приєднатися й ті, хто не прибуде на сам саміт. Наразі участь у саміті «Кримської платформи» підтвердили вже понад 40 представників.
16 серпня в Національному заповіднику «Софія Київська» відкрили виставковий проєкт «Раритети української козацької держави – Гетьманщини ΧVII–XVIII століть до 30-річчя Незалежності України», одним із експонатів якого є й привезений зі Швеції скорочений переклад латинською мовою договірних статей так званої «Конституції Пилипа Орлика». Виставка буде відкрита для відвідування вже з 17 серпня і триватиме до 14 листопада.
Оригінал документу, широко відомого як «Конституція Пилипа Орлика», складений старокнижною українською мовою, зберігається в архіві в столиці Росії Москві, в Україні є три його копії. Дві з них уже експонуються – в парламенті і в офісі президента; третя копія, як заявляли, «буде передана в Конституційний суд після його реформування». Також у московському архіві є рукописна копія цього тексту кінця 18-го – початку 19-го століття, яку іноді помилково сприймають за оригінал.
Це договір між новообраним гетьманом Пилипом Орликом і козацькою старшиною й козаками, укладений 5 квітня 1710 року в місті Бендери (сучасна територія Молдови), звідси друга широко відома назва – «Бендерська конституція».
Назва документа, в перекладі сучасною українською мовою, – «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького». Він складається з широкої преамбули, яка в світлі тодішніх уявлень має довести самостійність українських земель і їхню окремішність від Московської держави, 16 статей власне договірної частини, а також присяги гетьмана.
Цей документ, ухвалений в умовах еміграції, так і не набув чинності.
В архіві в столиці Швеції Стокгольмі зберігаються два пов’язані документи латинською мовою: скорочений переклад згаданих 16 статей, нині тимчасово привезений до України, і окремо переклад преамбули.
Повний текст латинського перекладу був опублікований у середині 19-го століття в Росії, але його оригінал наразі не виявлений, тому й автентичність тієї публікації не підтверджена.
У тій публікації перекладу слова «договори і постановлення» передані латиною як «Pacta et constitutiones», при цьому слово «конституції» (у множині) не має сучасного значення «Основний закон держави». Крім того, через відсутність оригіналу немає певності, що саме так цей документ був названий латиною в оригіналі того перекладу. У текстах латинською мовою, які збереглися, цього формулювання взагалі немає.
Тим не менше, згадка про слово «constitutiones» призвела до того, що цей договір і в сучасних текстах українською й іншими мовами часто називають «Конституцією», помилково надаючи цьому слову його сучасного значення.
