Документи на конкурс до Вищого антикорупційного суду подали 128 кандидатів, інформація про них розміщена на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка проводить конкурс.
Майже половина із кандидатів не є суддями, заявили експерти «Центру протидії корупції» (ЦПК), проаналізувавши документи кандидатів.
Прийом документів на конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду закінчився 14 вересня. 89 кандидатів із зареєстрованих боротимуться за 27 посад антикорупційних суддів першої інстанції і 39 кандидатів претендують на 12 посад апеляційної палати. Проте кількість потенційних суддів може збільшитися, оскільки надсилати документи звичайною поштою можна було до 14 вересня включно.
Серед кандидатів до Вищого антикорупційного суду першої інстанції 46% (41 особа) є суддями або суддями у відставці, 38,2% (34 особи) – адвокатами та адвокатами із досвідом наукової роботи, 8,9% (8 осіб) – науковцями. Досвід ще 6 кандидатів наразі неможливо встановити за оприлюдненими ВККС даними, зазначили в ЦПК.
«Велика кількість кандидатів з-поза судової системи – це шанс на якісно новий суд. Проте, як показує досвід конкурсу до Верховного суду, Вища кваліфкомісія суддів може усунути значну кількість кандидатів-адвокатів ще на етапі перевірки документів. Натомість, для суддів ризик бути дискваліфікованими значно менший, адже від них вимагали меншу кількість підтверджувальних документів», – зазначила експерт «Центру протидії корупції» Анастасія Красносільська.
Більше кандидатів із суддівським досвідом подалося на посади суддів апеляційної палати – 58,9% (23 особи), тоді як адвокатів – 25,6% (10 осіб), а науковців – 15,4% (6 осіб).
Водночас експерти серед кандидатів до Вищого антикорупційного суду знайшли прізвища кількох колишніх суддів, щодо яких були негативні висновки Громадської ради доброчесності.
«Серед них: ️Мальвіна Данилова – колишня суддя Вищого господарського суду України , яка підтвердила законність відведення землі для будівництва в охоронній зоні Софії Київської, проігнорувавши вимогу ЮНЕСКО; Андрій Мікулін - колишній суддя Ірпінського суду, який виправдав скандального екс-ректора Національного університету державної податкової служби України Петра Мельника, впійманого на хабарах; Ігор Штульман – колишній суддя Вищого адміністративного суду, який у 2015-2016 роках допоміг уникнути відповідальності одразу двом суддям, які ухвалювали свавільні рішення проти учасників Революції гідності; Іван Дядечко – суддя Крюківського районного суду Кременчука, який «забував» вказати у деклараціях прогулянковий катер, а також автомобіль TOYOTA LandCruiser та квартиру на 104 кв.м», – зазначили експерти «Центру протидії корупції».
Читайте також: Майбутній Антикорупційний суд: «прозорий відбір» за сімома замками?
Наступним кроком у конкурсі буде перевірка Вищою кваліфікаційною комісією суддів документів кандидатів та допуск їх до іспитів.
Експерти ЦПК обіцяють ретельно стежити за подальшими етапами конкурсу та аналізувати кандидатів, які подалися до нового Вищого антикорупційного суду.
Європейський союз незабаром запропонує кандидатури до складу Громадської ради міжнародних експертів для обрання суддів Вищого антикорупційного суду, повідомив голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.
У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.
12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.
