Європарламент ухвалив нову резолюцію щодо Грузії, в якій закликає ввести санкції проти еліти, повʼязаної з провладною партією «Грузинська мрія», пише грузинська служба Радіо Свобода.
Резолюцію підтримали 400 євродепутатів, 63 проголосували проти. 81 депутат утримався від голосування.
Парламентарі закликають до персональних санкцій ЄС проти представників грузинської влади, причетних до демократичного відкату в країні, фальсифікації виборів, переслідування нелояльних до влади тощо, називаючи зокрема засновника «Грузинської мрії» олігарха Бідзіну Іванішвілі, прем’єра Іраклія Кобахідзе, спікера Шалву Папуашвілі, а також суддів, які оголошують політично упереджені вироки учасникам протестів, та медійникам, які обслуговують інтереси партії влади та поширюють дезінформацію.
У резолюції відмовляються визнавати органи влади, сформовані керівною партією за підсумками виборів 16 жовтня, у тому числі обраного за новою процедурою президента Михеїла Кавелашвілі. Євродепутати заявляють, що продовжують визнавати Саломе Зурабішвілі легітимною президенткою Грузії.
Запровадження індивідуальних санкцій ЄС вимагає згоди всіх держав-членів. На даному етапі це неможливо – Угорщина та Словаччина виступають проти санкцій, пов’язаних із «Грузинською мрією». Відповідно, резолюція закликає країни-члени ввести індивідуальні санкції на національному рівні.
Резолюції Європарламенту не мають юридичної сили і мають багато в чому символічний характер – вони виражають політичну позицію євродепутатів.
У листопаді 2024 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій засудив парламентські вибори 26 жовтня в Грузії. Європейські парламентарі вважають, що вибори в Грузії були ані вільними, ані справедливими, і стали ще одним проявом продовження відступу від демократії в країні, «за що правляча партія «Грузинська мрія» несе повну відповідальність».
Політична криза у Грузії спалахнула після того, як «Грузинська мрія» здобула перемогу на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, були затьмарені порушеннями, зокрема випадками підкупу голосів, фізичного насильства і залякування.
З листопада 2024 року в Грузії тривають протести. Вони розпочалися після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
У грудні 2024 року мітинги біля будівлі законодавчого органу кілька разів переростали у запеклі сутички між демонстрантами та підрозділами спецпризначення МВС. При цьому сотні людей зазнали поранень різного ступеня важкості.
Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними протоколами про опір поліції. Щодо 53-х активістів висунули звинувачення в «груповому насильстві» та псуванні державного майна.
Форум