Венеційська комісія Ради Європи рекомендувала грузинській владі скасувати низку суперечливих законів, але у владній партії «Грузинська мрія» заявили, що не мають наміру цього робити, пише 16 жовтня проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
Висновок комісії був опублікований 15 жовтня. Як пояснюється в документі, експерти комплексно проаналізували ці законодавчі акти, щоб оцінити їхній сукупний вплив на тих самих фізичних та юридичних осіб.
Після ухвалення закону «Про прозорість іноземного впливу» влада ухвалила ширший пакет законів, що регулюють іноземний вплив. До нього увійшли закон про реєстрацію іноземних агентів («грузинський FARA»), поправки до закону «Про гранти», зміни до закону «Про мовлення» та до закону «Про політичні об’єднання».
Венеційська комісія розглянула ці акти системно, оскільки всі вони спрямовані, як стверджується, на запобігання неправомірному іноземному впливу. Проте, як зазначено у висновку, «недостатня ясність та точність акту підриває принцип правової визначеності».
З 31 травня 2025 року набрав чинності ухвалений парламентом 1 квітня закон «Про реєстрацію іноземних агентів», відомий як «грузинський FARA». За його виконання відповідає Антикорупційне бюро.
На відміну від американського аналога, цей закон спрямований проти незалежних громадських організацій та ЗМІ. Він передбачає кримінальну відповідальність, включно з обов’язковою реєстрацією, публічним розкриттям документів та щорічною фінансовою звітністю.
Як зазначає Венеційська комісія, виконання закону покладено на Антикорупційне бюро, яке має «надмірну дискреційну владу, не маючи при цьому достатніх гарантій незалежності та політичного нейтралітету».
Представники владної партії «Грузинська мрія» заявили, що висновок Венеційської комісії має політичний, а не правовий характер.
16 жовтня спікер парламенту Шалва Папуашвілі, коментуючи документ, сказав: «Цей висновок – найкращий приклад того, як Венеційська комісія перетворилася з правового органу на політичний. Наприклад, коли йдеться про FARA, що діє у США, вони навіть не наважуються сказати, що він нібито суперечить верховенству закону».
5 вересня стало відомо, що шість грузинських неурядових організацій подали скаргу до Європейського суду з прав людини (у Страсбурзі) проти нещодавно ухвалених репресивних законів, у тому числі «грузинського FARA», стверджуючи, що ці закони порушують їхні основні права.
Форум