Проєкт DeepState ввечері 12 жовтня повідомив про те, що Сили оборони відкинули російську армію одразу від трьох сіл на «Добропільскому виступі» – поблизу Нового Шахового, Золотого Колодязя та Кучерового Яру. Водночас агресор просунувся прямо тут таки, біля місць українських контратак – у Кучеровому Яру та поблизу Шахового. Ситуація на плацдармі РФ в бік Добропілля, де ЗСУ проводять, за словами президента Володимира Зеленського на головкома Олександра Сирського, контрнаступальну операцію, стала, таким чином, іще більш заплутаною.
- Як російські підрозділи можуть наступати просто із «міні-котлів», які, згідно з мапою DeepState, утворилися на «Добропільскому виступі»?
- Із чим пов'язано збільшення кількості російських штурмів на бронетехніці в бік Добропілля та Покровська?
- Та чи виправдані контратаки ЗСУ на російські позиції на півдні України?
Про це Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо свобода) під час ефіру поговорили з військовим аналітиком та спікером Генштабу ЗСУ у 2014-2017 роках Владиславом Селезньовим.
«Ситуація залишається вкрай складною»
– Є контрнаступальні дії Збройних сил України і водночас поряд із цими зачищеними українськими захисниками територіями на мапі DeepState з’являються нові Червоним кольором проєкт DeepState позначає на своїй мапі підконтрольну армії РФ територію, і ці червоні плями з ось цих «міні-котлів» на Добропільському виступі – тобто противник, армія Росії, перебуваючи фактично в оточенні, знову ж таки, якщо дивитися на цю карту, це «міні-котли», примудряється ще й наступати. Що там відбувається?
противник має можливість усе ще просуватися вперед
– Ситуація на Добропільському напрямку залишається вкрай складною, попри те, що ми чуємо досить обнадійливі заяви, як підрозділи десантно-штурмових військ 1-го корпусу «Азов» і низка інших підрозділів продовжують заходи з пошуку та знищення ворожих формувань, що проникли вглиб нашої оборони в районі Добропілля. Проте противник має можливість усе ще просуватися вперед.
Логістика цих дій забезпечується противником з повітря, зокрема з використанням важких коптерів.
Ми проводимо заходи з локалізації цих місць зосередження противника, але водночас і противник продовжує нас контратакувати. Де-факто ми повинні розуміти, що останнім часом на цю ділянку фронту противник перекинув чималу кількість сил та засобів.
Насамперед йдеться про підрозділи російської морської піхоти, російських десантників, а також спеціалізованих підрозділів російських окупантів. Тому динаміка на цій ділянці залишається вкрай непростою. Робити якісь обнадійливі прогнози я не ризикну, тому що очевидно, що лише співвідношення сил та засобів на нашу користь дозволить нам досить упевнено почуватися.
Противник має можливість усе ще просуватися вперед
Ми з вами також повинні розуміти, що на сусідньому з цією ділянкою фронту напрямку – на Покровськ та Мирноград – противник останнім часом зосередив уже близько 130 тисяч особового складу, що на 20 більше, ніж ми з вами говорили ще буквально місяць тому.
Причому противник перекидає додаткові сили та засоби з інших ділянок фронту, їх, скажімо так, дещо оголюючи. Йдеться про територію Сумської області, частково північ Харківської області, а також із-під району Часового Яру.
Ситуація, знову я повторюся, залишається вкрай складною. Вірити в диво, безумовно, потрібно, але ми з вами повинні абсолютно чітко розуміти: противник має досить короткі дедлайни, буквально тиждень-два, поки не почнуться активні дощі, які перетворять наші ґрунтові дороги на суцільне болото.
На той час опаде «зеленка», відповідно, всі переміщення ворожих сил та засобів чітко фіксуватимуться нашою аеророзвідкою. І, відповідно, ми матимемо можливість активно використовувати всі наші засоби вогневого ураження. До речі, що стосується засобів вогневого ураження.
Буквально цієї ночі я спілкувався зі своїм колегою, який виконує завдання на сусідній ділянці фронту. Він мені каже, що крайні три тижні вони буквально працюють без упину.
Так само, як і росіяни активно використовують вогневу компоненту, так і ми в рамках контрбатарейної боротьби та артилерійських дуелей використовуємо наявні у нас сили та засоби. З хорошого – є сам ресурс, який дозволяє нам щонайменше на рівних вести ці самі вогневі дуелі з противником.
Але те, що противник явно поспішає, поспішає до певної стагнації на полі бою, пов’язаної зі зміною погодних умов, це очевидно.
– Тобто «арта» ще не померла? Багато хто говорить, що в епоху засилля дронів артилерія відходить на другий план, але зараз вона працює з обох боків.
– Річ у тім, що я сам військовослужбовець, який тривалий час проходив службу у підрозділах артилерії – 406-та окрема артилерійська бригадна група, до того 301-ша артилерійська бригада, яка дислокувалася в нині окупованому Криму. Власне кажучи, там відбувалося моє становлення як офіцера, тому я, як і раніше, впевнений, що артилерія – це боги війни.
Противник має досить короткі дедлайни, буквально тиждень-два, поки не почнуться активні дощі
І нехай зараз масштаби знищеної ворожої живої сили та техніки дещо менші, ніж було рік тому: тоді ми говорили з вами про цифри близько 90%, саме така кількість ворожої техніки та особового складу знищувалася нашими артилеристами.
Зараз пальму першості тримає наш підрозділ дроноводів, але, знову ж таки, применшувати роль артилерії в сучасній війні я б не ризикнув, тому що все одно це вогневий кулак, заходи вогневого впливу, які часто змінюють не тільки наміри та плани противника, але й практично змінюють ландшафт.
Росія знову кидає на штурми бронетехніку: що це змінює?
– Давайте про ці бронештурми поговоримо. Ви зараз розповіли, що відбувається в цих «міні-котлах», водночас бронегрупи, бронеколони кидають росіяни, – не бачили ми подібного все літо. Яку роль відіграють ці бронештурми? Чи можна провести таку паралель, ось є ракетно-дронові обстріли всієї території України, величезну кількість збивають, але якась частина прилітає. Ось Сирський, головком, говорив про те, що ефективність української ППО становить близько 74%. Тут теж, можливо, ефективність відбиття таких штурмів висока, але хтось же просочується, я так розумію?
– Так, безумовно, у разі масштабного використання противником сил і засобів якась частина його підрозділів, техніки здатна зайти на нові рубежі та позиції, навіть там закріпитися.
Події 9 жовтня цього року (маються на увазі механізовані штурми на Володимирівку, це південно-східні околиці «Добропільського виступу» – ред.), коли противник використовував близько 40 одиниць бойових броньованих машин, зокрема 6 танків, а також близько 40 одиниць пристосованої автомобільної та мотоциклетної техніки, намагався прорватися на цій ділянці фронту.
Противник був упевнений, що за рахунок масованого використання бронетехніки, танків він зможе досягти певних результатів. Але тут, як завжди, ефективно спрацювали наші інженерно-саперні підрозділи, які своєчасно замінували ті напрямки, якими переміщався противник, і, відповідно, більша частина ворожої бронетехніки була буквально підірвана на українських мінах.
Далі активно працювали наші мінометно-артилерійські підрозділи, не менш ефективно відпрацювали наші дроноводи, які знищували не тільки ворожу бронетехніку, а й особовий склад противника, що буквально розбігався по підвалах та зруйнованих будинках на території цього населеного пункту.
Але, як бачимо, безпосередньо під час першого вогневого контакту було знищено як мінімум понад сотню військовослужбовців [армії РФ] з трьох сотень, які брали участь у цьому ворожому накаті. Ну а далі почалася рутинна робота з викурювання противника, який ховався по зруйнованих будинках і підвалах.
Противник усе ще має досить серйозний потенціал бронетехніки
Що ми з вами повинні розуміти? Противник усе ще має досить серйозний потенціал бронетехніки. Так, він її не так активно використовує, але невикористання противником бронетехніки обумовлене реаліями нинішнього поля бою. «зона ураження», яка наразі сягає ширини від 10 до 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення, фактично перетворює на нуль усі спроби як противника, так і наших Сил оборони активно використовувати бронетехніку.
Вона горить під впливом величезної кількості дронів та інших елементів вогневого ураження. Тому тішити себе ілюзіями, що ми здатні в найближчій перспективі якось кардинально змінити ситуацію, я б не став. А ось те, що наразі техніка буквально адаптується до нинішніх умов та реалій, це наше життя.
Ми з досить серйозним скепсисом раніше сприймали автомобілі у вигляді їжачків, які буквально обліплені металевими прутами, сітками та іншими технічними рішеннями, які дозволяють стримувати на деякій відстані від броні дрони.
Але, тим не менш, і українські Сили оборони до таких технічних рішень прийшли, щоб зберегти не тільки техніку, а й життя екіпажу, який на борту цієї техніки переміщується в просторі, у тій самій «кілл-зоні». Тому я вважаю, що в цій ситуації розраховувати на те, що за два тижні ми побачимо якесь затишшя на полі бою, напевно, все ж таки не варто.
Чому? Противник адаптовує свою діяльність і до умов погодних, і до умов місцевості, і до умов застосування того чи іншого типу озброєнь. І наша адаптивність у цьому сенсі також вкрай важлива для того, щоб ми мали технологічну перевагу на полі бою, а з неї, в принципі, буде виходити наша перевага, наша перемога безпосередньо на полі бою.
Запорізький напрямок: загрози і прогнози
– Крім як про контрнаступальні дії під Добропіллям, президент Володимир Зеленський повідомив, що є певні успіхи й у районі Оріхова на Запорізькому напрямку. Сказав він, що там є просування українських військ, на сьогодні більш ніж на 3 кілометри, подякував воїнам 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар», 33-го штурмового полку та іншим підрозділам, які були задіяні. Я так розумію, це робота новостворених штурмових військ ЗСУ, їх зараз багато критикують. Ви бачите сенс у таких обмежених контрнаступальних діях?
– Звісно, для покращення тактичного положення проведення таких заходів вкрай важливе. Єдине – треба покращувати співвідношення сил та засобів, тобто витрачених ресурсів та отриманого результату. У будь-якому разі ми повинні розуміти, що в перспективі найближчих місяців, думаю, що саме південь Запорізької області буде місцем зосередження та докладання ворожих зусиль.
Думаю, що саме південь Запорізької області буде місцем зосередження та докладання ворожих зусиль
Не просто так противник продовжує перекидати на цю ділянку фронту сили та засоби, не просто так проводяться активні бойові дії не тільки в напрямку Оріхова, а й у районі Степногірська.
Думаю, що противнику вкрай важливо наблизитися якомога ближче до обласного центру Запоріжжя, щоб уже використовуючи ствольну артилерію завдавати ударів по житловій забудові та промислових об’єктах на території Запоріжжя. Тому вважаю, що ті процеси, які зараз відбуваються безпосередньо в районі Малої Токмачки та інші бойові дії за участю українських Сил оборони, є абсолютно раціональними.
Буквально ще місяць тому ми чули інформацію про те, що ми повністю втратили контроль над населеним пунктом Кам’янське. Маючи можливість спілкуватися безпосередньо зі спікером Сил оборони півдня України полковником Владиславом Волошиним, я дізнався від нього, що кілька спостережних постів, а також опорних пунктів у районі Кам’янського ми продовжуємо тримати під контролем.
Так, ситуація досить динамічна, так, противник продовжує досить серйозно тиснути на наших захисників на цій ділянці фронту, але ключовий фактор – фактор ресурсів. Якщо у наших воїнів є необхідні сили та засоби для того, щоб відбивати раз по раз усі атаки, то, думаю, все буде добре.
Знову ж таки, згаданий мною колега, з яким я спілкувався буквально нещодавно і який має стосунок безпосередньо до українських артилеристів, у них основний напрямок саме Запорізький, саме там вони ведуть активну бойову роботу.
Причому крайні три тижні у них особливо активні в частині застосування вогневих засобів ураження.
– Ви щойно згадали спікера Сил оборони півдня Владислава Волошина, і він постійно акцентує увагу на боях за Степногірськ. Там постійно відбуваються бої, вони дуже важкі, і теж там були контрнаступальні дії Сил оборони. Існує думка, що Степногірськ – це такі ворота до Запоріжжя, впаде Степногірськ – розпочнеться штурм Запоріжжя. Ви згодні чи ні?
– Безумовно, захоплюючи кожний населений пункт, противник наближає не тільки передові підрозділи противника, а й підрозділи російських дроноводів та російських артилеристів. Виклик дуже і дуже великий.
Уже зараз Запоріжжя перебуває в зоні ураження ворожих ракетних комплексів, насамперед реактивних систем залпового вогню, ворожих дронів, а також керованих авіабомб.
Тому, звісно, чим ближче лінія фронту просуватиметься до обласного центру, тим більший ризик для мирних жителів Запоріжжя, для збереження інфраструктури, зокрема промислової інфраструктури, на території міста. Тому кожен населений пункт, незважаючи на його назву, є важливим елементом у нашій обороні.
Кожен населений пункт, незважаючи на його назву, є важливим елементом у нашій обороні
І, в принципі, абсолютно логічним за ці кілька років активних бойових дій, зокрема на цій ділянці фронту, для нас було створити досить ефективну лінію оборонних фортифікаційних споруд. Скажімо так, свого часу українська армія змогла подолати лише малу частину тієї самої лінії оборони імені «генерала Армагеддона» Віктор Суровікін – колишній головнокомандувач російського повномасштабного вторгнення в Україну, відомий під прізвиськом «генерал Армагеддон», а також«кат Алеппо» та «сирійський м'ясник». Більше про Суровікіна можна почитати тут, я маю на увазі події літа 2023 року.
Вважаю, що наші інженерно-технічні підрозділи анітрохи не гірші за рівнем кваліфікації та здатні створювати ті самі фортифікації, які будуть для нас гарними помічниками в частині організації ефективних оборонних дій не тільки в районі Степногірська чи на Оріхівському напрямку, а й у напрямку Гуляйполя.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.
Форум