Кілька країн Євросоюзу – Естонія, Чехія, Нідерланди та Швеція – наполягають на запровадженні санкцій проти Грузії, якщо в цій країні діятиме закон «Про прозорість іноземного впливу». Зокрема, може йтися про зупинення безвізового режиму, повідомляє британське видання Financial Times, посилаючись на свої джерела в європейській дипломатії.
Протести проти цього законопроєкту в Грузії тривають уже понад місяць. Раніше законопроєкт ветувала президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Але владна партія «Грузинська мрія» має намір і можливість подолати його. Імовірно, голосування для подолання вето може відбутися вже наступного тижня.
Зупинення безвізового режиму з ЄС, адресні санкції проти конкретних фізичних осіб та заморожування грошової допомоги – такі заходи проти Грузії можуть розглядати лідери ЄС, і це також може відбутися наступного тижня.
За інформацією Financial Times, із пропозицією про запровадження санкцій виступили Естонія, Нідерланди, Чехія та Швеція. Водночас, ідеться у виданні, у європейських столицях обговорюються й різні інші заходи для того, щоб вплинути на уряд Грузії та переконати його відмовитися від ухвалення суперечливого закону. У разі, якщо закон усе ж таки буде остаточно ухвалений, він стане суттєвою перешкодою в процесі вступу Грузії до Євросоюзу.
Можливе запровадження санкцій проти Грузії обговорюють не лише в ЄС. Раніше кілька американських політиків попередили грузинську владу, що проти них можуть бути запроваджені обмежувальні заходи, зокрема заморожування фінансових активів та заборона на отримання віз для політиків, відповідальних за ухвалення закону «Про прозорість іноземного впливу», та членів їхніх сімей.
Закон «Про прозорість іноземного впливу» або, як його називають у Грузії противники, «російський закон» передбачає створення реєстру організацій-провідників іноземного впливу, де мають реєструватися всі неурядові організації (НУО) та медіа, чиї річні бюджети щонайменше на 20% складаються з іноземного фінансування . У Грузії вже понад місяць тривають масові протести проти цього законопроєкту. Владна партія «Грузинська мрія» заявляє, що цей закон необхідний для більшої прозорості НУО із зовнішнім фінансуванням, які нібито ведуть деструктивну діяльність.
Напередодні свою доповідь щодо скандального законопроєкту опублікувала Венеційська комісія. Це консультативний орган Ради Європи, який аналізує законопроєкти. У висновку комісії йдеться про фундаментальні хиби в документі, які спричинять значні негативні наслідки для свободи обʼєднань та вираження думок, недоторканності приватного життя, участі в громадських справах, а також заборони дискримінації. Комісія закликала владну партію Грузії відкликати законопроєкт. Представники «Грузинської мрії» вже розкритикували висновок Венеційської комісії та назвали його «політизованим».
Законопроєкт уже схвалений у трьох читаннях. Минулих вихідних його ветувала президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Але владна партія має достатньо голосів для його подолання. Коли відбудеться голосування проти вето, поки що невідомо – ця процедура не має часових меж. Але не виключено, що владна партія намагатиметься подолати вето вже наступного тижня. Противники законопроєкту обіцяють продовжувати протести та вимагати вже відставки уряду. Згідно з Конституцією Грузії, дострокові вибори не можна призначати менш як за шість місяців до чергових, які відбудуться у жовтні цього року. Тому навіть якщо нинішній уряд подасть у відставку, він, імовірно, продовжуватиме виконувати технічні функції аж до виборів.
Форум