Президент Чехії Мілош Земан заявляє, що Росія пообіцяла надати його країні свою вакцину проти коронавірусу «Спутнік-V».
В інтерв’ю чеському телеканалові CNN Prima News 27 лютого Земан сказав, що цю обіцянку він, за його словами, отримав від президента Росії Володимира Путіна.
Як сказав Земан, відомий своїми прихильними до Росії і особисто до Путіна поглядами, він надіслав російському президентові листа, в якому попросив його надати Чехії вакцину «Спутнік-V», погодивши попередньо це прохання з прем’єром Андреєм Бабішем.
«Якщо мене правильно інформували, то це прохання буде виконане», – заявив Земан про російську вакцину, яка не має сертифікації в Європейському союзі і відтак не може легально застосовуватися там.
За словами Земана, йому вистачило б внутрішньої чеської сертифікації від Державного інституту контролю ліків – тобто і без необхідної, як правило, в ЄС сертифікації Європейського агентства медпрепаратів (EMA).
Така позиція чеського президента суперечить позиції багатьох чеських фахівців, починаючи від міністра охорони здоров’я Чехії Яна Блатного – які наполягають, що застосування російської вакцини в Чехії можливе, але лише за умови сертифікації від EMA.
Прем’єр Бабіш наразі не коментував заяви Земана про узгодження з ним прохання до Путіна про російську вакцину. Але раніше він заявляв, що хоча Чехія не має наміру використовувати «Спутнік-V» без схвалення EMA, та може наперед забезпечити себе запасом цієї вакцини на випадок, якщо таке схвалення буде.
На цей час EMA ще й не отримувала заявки від виробника російської вакцини про її можливу сертифікацію, що є відносно тривалим процесом – хоча виробник стверджує, що подав документи про це, і навіть публікував документ із підтвердженням про отримання тих документів. Як з’ясувало агентство Reuters, росіяни помилилися і подали документи не в EMA, а в інше європейське агентство, яке не має стосунку до сертифікації вакцин.
В EMA кажуть, що досі ведуть переговори з росіянами щодо того, які документи ті мали б подати. Як повідомив телеканалові CNN Prima News головний лікарський радник EMA Ганс-Ґеорґ Айхлер, це агентство не вдовольниться тільки раніше оприлюдненими даними і буде вимагати, зокрема, перевірки процесу розробки і виробництва російської вакцини «на власні очі».
На цей час у Євросоюзі тільки Угорщина, нинішня влада якої відома своїми проросійськими поглядами, скористалася обхідною можливістю в нормах ЄС і сертифікувала російську вакцину сама й відтак уже застосовує її. Це рішення Будапешту критикували в ЄС.
Чеський прем’єр їздив до Угорщини, щоб вивчити цей досвід, але врешті відмовився від ідеї піти таким самим шляхом, хоча Чехії, як і іншим європейським країнам, вакцин нині бракує – виробники значно обмежили постачання.
Зацікавленість у використанні російської вакцини висловили і в низці інших країн Європейського союзу – але тільки після схвалення EMA. Деякі з них хотіли б самі виробляти цю вакцину, щоб бути впевненими в якості препарату.
На початку лютого в поважному медичному журналі The Lancet була оприлюднена стаття творців російської вакцини про проміжні результати третьої фази клінічних досліджень, у якій стверджується, що ефективність цієї вакцини проти симптоматичного перебігу COVID-19 становить 91,6%. Журнал супроводив її коментарем британських дослідників, які дійшли висновку, що такі результати цілком реальні.
«Створення вакцини «Спутнік-V» критикували за непристойний поспіх, поверховість досліджень і відсутність прозорості. Але результат, повідомлений тут, очевидний, і засвідчений науковий принцип вакцинації, що означає, що до боротьби за скорочення захворюваності на COVID-19 може тепер приєднатися ще одна вакцина», – мовиться в статті-коментарі.
Росія стала першою країною в світі, яка зареєструвала свою вакцину і дозволила її використання – при цьому без обов’язкової за міжнародними нормами третьої фази клінічних випробувань.
Дані, які публікувалися про неї до останнього часу, викликали сумніви щодо надійності цих даних і щодо ефективності вакцини за умов очевидної політизованості прискореного схвалення: президент Росії Володимир Путін сприймав цю вакцину як проєкт державного престижу і домагався зареєструвати її в цій країні раніше, ніж десь у світі буде зареєстрована будь-яка інша вакцина.
