Міжнародна спільнота розглядає кілька альтернатив, які можна було би реалізувати задля забезпечення повоєнного правосуддя. Про це заявив журналістам у Брюсселі верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свобода про оптимальну формулу створення спецтрибуналу.
«Щоб бути оптимальним, це має бути здійсненним. Є кілька альтернатив, які розглядаються, і наразі немає чіткого рішення, яка з них найкраща. Ми підтримуємо всі зусилля щодо забезпечення відповідальності, але це має бути вирішено на рівні Організації Об’єднаних Націй, включаючи Генеральну асамблею ООН», – сказав голова європейської дипломатії.
Для держав-членів ЄС, додав віцепрезидент Єврокомісії, критично важливо зберегти роль Міжнародного кримінального суду як ключового органу для здійснення кримінального правосуддя на міжнародному рівні. Але пошуки остаточного формату спецтрибуналу тривають.
«Можливо, буде гібридний підхід – український трибунал з міжнародним виміром або підтримкою, або спеціальний орган, який об’єднує можливості Міжнародного кримінального суду та іншого. Але це не рішення, оскільки воно має багато юридичних складнощів. Він (орган – ред.) має бути ефективним. Ми не можемо, навіть коли хочемо, винайти щось, що виглядає гарно, але не працює», – резюмував Боррель.
19 січня Європарламент ухвалив рекомендаційну резолюцію про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. 26 січня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) одноголосно проголосувала за створення спеціального міжнародного трибуналу через агресію проти України.
Вимога створення міжнародного трибуналу повторює заклик законодавців Великої Британії, які раніше також висловили підтримку «створенню спеціального трибуналу з обмеженим фокусом на злочині агресії» на додаток до розслідування, яке проводить Міжнародний кримінальний суд (МКС).
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі може розглядати лише ті справи, в яких обидві сторони є членами суду (Росія не є членом МКС) або справа передана Радою безпеки ООН. Передача Радою безпеки ООН справи до МКС теж є фактично неможливою, бо Росія тоді використає свій статус постійного члена Ради безпеки, щоб ветувати таке рішення.
