«Національний корпус»: затримання, анонси масштабних протестів та політичні прогнози

«Національний корпус» виходить проти влади на акцію і обіцяє, що «буде гаряче». Така реакція викликана затриманням кількох членів організації, яких підозрюють у діяльності в складі злочинного угруповання з метою рекету в місті Харків. «Нацкорпус» заявляє про політично вмотивоване переслідування, а СБУ оприлюднює фрагменти із оперативних записів. Чи є політична складова в цьому процесі, чому до подій притягують зміну керівництва МВС та що буде далі?

5 серпня у Харкові Служба безпеки України затримала сімох представників місцевого осередку «Національного корпусу», їх підозрюють у рекеті щодо місцевих бізнесменів. Підозрюваних відправили до Києва, і вже у столиці Шевченківський районний суд обрав всім як запобіжний захід тримання під вартою в СІЗО без альтернативи внесення застави.

Лідер «Нацкорпусу» Андрій Білецький пообіцяв, що в такому випадку «буде гаряче». В організації анонсують масову акцію під будівлею Офісу президента і звинувачують у політичному переслідуванні.

Всі звинувачення у «Нацкорпусі» відкидають, планують подавати апеляцію, але вже називають подію «розправою із патріотами та ветеранами».

В СБУ тим часом опублікували фрагменти записів із матеріалів справи. На них – фрагменти розмов, де представникам бізнесу з ритуальних послуг погрожували фізичною розправою та вимагали гроші.

Чим займався «Національний корпус»

«Національний корпус» як партія сформувався у 2016 році. Народилася партія із «Азовського руху». Добровольчий батальйон «Азов» з’явився у 2014 році і брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України. Зараз полк «Азов» входить до складу Національної гвардії України.

Беззмінним лідером партії «Національний корпус» є колишній депутат парламенту і екскомандир «Азову» Андрій Білецький. Чисельність «Національного корпусу» оцінюють у 10-15 тисяч членів. До «Нацкорпусу» належить і напіввоєнізоване крило «Національні дружини».

Представники «Нацкорпусу» беруть активну участь у політичних акціях, акціях протесту, які нерідко носять радикальний характер і відповідні заклики.

От декілька найбільш резонансних кампаній та заходів, які проводили представники «Нацкорпусу»:

• Акції протесту після розслідування щодо Гладковських («Свинарчуків») щодо корупції в оборонному секторі. Ці акції напередодні президентських виборів буквально слідували за п’ятим президентом Петром Порошенком, де б він не проводив свої зустрічі із виборцями.
• Акція «Ні капітуляції» проти розведення військ на Донбасі.
• Акції «Останній блокпост» в селищі Золоте Луганської області, представники «Нацкорпусу» розмістилися, аби запобігти розведенню військ. Саме після зустрічі учасників акції із президентом з’явилося відео, де Володимир Зеленський говорить про те, що «йому 42 роки і він не лох».
• Протести проти земельної реформи і одна з наймасовіших сутичок «Нацкорпусу» із правоохоронцями. Переважна більшість акцій організації відбувалася без подібних публічних сутичок із поліцією.
• Акції протесту проти Медведчука та партії ОПЗЖ. В одному з епізодів їх звинувачували у розстрілі автобусу, втім, в «Нацкорпусі» ці звинувачення відкидали.

Цікаво, що, попри акції проти Віктора Медведчука, представники «Нацкорпусу» були доволі частими гостями на телеканалах NewsOne, «112 Україна» та ZIK, які пов’язують із впливом саме цього політика і які на сьогодні заблоковані рішенням РНБО.

Так, численні відео за участі представника «Національного корпусу» Сергія Коротких у передачах цих каналів можна знайти навіть на офіційному акаунті організації.

Особистість Сергій Коротких неодноразово опинялася в центрі уваги журналістів, він є вихідцем з Білорусі, колишній учасник неонацистських організацій Білорусі та Росії, журналісти пов’язують його із діяльністю російських спецслужб, сам Сергій такі звинувачення відкидає. Його ім’я знову почало привертати увагу нещодавно, після виявлення повішеним глави «Білоруського дому в Україні».

Ще одним доволі цікавим скандалом, який трапився у 2020 році, була заява колишніх членів організації щодо того, що їх запросили в офіс і побили через підтримку одеського активіста Сергія Стерненка. Згідно із повідомленням постраждалих, причетним був і сам лідер Андрій Білецький.

На сайті «Нацкорпусу» назвали звинувачення неправдивими, але підтвердили факт зустрічі. Назвали подію «звичайною чоловічою розмовою», а темою розмови – «воїнську та ветеранську честь».

«Політичний підтекст»

Якщо є склад злочину і докази, чому ж чимало експертів говорять про політичне забарвлення? До того ж, мало хто вірить, що справа буде доведена до логічного завершення, тобто до вироку. На сьогодні аналітики сходяться в думках, що після зміни керівництва МВС представники вищої влади, ймовірно, прагнуть встановити власний контроль над вулицею. Ба більше, від реакції саме представників організації може залежати те, як швидко буде рухатися справа, вважають політологи.

В цьому переконаний, зокрема, політичний експерт, керівник політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.

«Влада намагається в той чи інший спосіб встановити контроль над громадським сектором, який використовує форму таких парамілітарних організацій. І нинішні затримання – це не ліквідація цього сектору, це підняття ставок і своєрідні політичні торги. Умовно: «Ми показуємо свою силу, а ви можете відреагувати через вулицю або спробувати піти на співробітництво». Я більше схиляюся до другого варіанту, що керівництво «Нацкорпусу» схиляють стати більш лояльними до влади і гарантувати, наприклад, неучасть цих організацій в якихось майбутніх акціях протесту, які в майбутньому можуть бути в Україні», – пояснює він в коментарі Радіо Свобода.

Чому діяльність «Нацкорпусу» часто пов’язують із ім’ям ексочільника МВС Арсена Авакова і при цьому прямих доказів такої співпраці не називають? Ігор Рейтерович каже, що це, швидше, логічні висновки із аналізу їхньої діяльності.

«Зв’язок між «Нацкорпусом» і Аваковим більше полягав у тому плані, що коли вони проводили якісь акції протесту, то поліція й інші правоохоронні органи в структурі Міністерства внутрішніх справ вкрай лояльно ставилися до проведення цих акцій. Хоча іноді вони, м’яко кажучи, виходили за межі звичайних мирних демонстрацій. І другий момент – коли відбувалися навіть якісь сутички із правоохоронцями, деякі такі приклади були, це нічим не закінчувалося для тих людей, яких затримували. Під час, наприклад, виборчої кампанії вони активно працювали проти чинного на той момент президента Порошенка, і реакція з боку правоохоронних органів фактично була відсутня. І Аваков не приховував свого лояльного ставлення до іншого кандидата, який врешті став президентом», – пояснює Ігор Рейтерович.

Існує думка, що не варто приписувати вплив на «Нацкорпус» саме Арсену Авакову, адже саме Міністерство внутрішніх справ має досить серйозний вплив на свої структури. Йдеться і про полк «Азов», який є частиною Нацгвардії, із якого сформувався «Національний корпус». Про це пише видання «Фокус» і наводить позицію директора Українського інституту політики Руслана Бортника.

В цьому ж матеріалі видання «Фокус» інший аналітик припускає, що після відставки Авакова у багатьох серйозних гравців з’явилася спокуса використовувати і профінансувати «нацкорпусівський десант» у своїх інтересах.

«Тому, напевно, є очевидна потреба упередити цей сценарій», – говорить політтехнолог Олег Постернак.