«Битва «патріотів»: що означають сутички між організаціями Білецького та Киви

В Україні частішають сутички між представниками праворадикальних та проросійських організацій. Найвідоміший із цих конфліктів – між представниками «Нацкорпусу», пов'язаного з колишнім командиром полку «Азов» Андрієм Білецьким та членами організації «Патріоти – За життя» (ПЗЖ), яку заснував депутат від ОПЗЖ Ілля Кива. Сторони звинувачують одне одного в провокаціях, у збройних нападах та у рейдерстві. Між тим експерти говорять про тренд на створення та активізацію «силового крила» при деяких політичних партіях, який посилюється напередодні місцевих виборів в Україні. Радіо Свобода зібрало найважливіші факти про цей конфлікт та точки зору про нього, давши слово, зокрема, і обом сторонам протистояння.

«Прихильники Анатолія Шарія побили ветерана полку «Азов», «Нацкорпус» розгромив офіс Шарія», «Праворадикали на трасі напали на автобус «Патріотів – За Життя», «У Києві «Нацкорпус» почубився з «патріотами» Киви»... Такі заголовки дедалі частіше з'являються в українських медіа наприкінці літа – на початку осені-2020. Найбільш активно і детально висвітлюють ці конфлікти телеканали, якими володіють люди з оточення голови політради «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука. Причому найчастіше дають слово з цього приводу однопартійцю Медведчука, засновнику руху «Патріоти за життя» Іллі Киві та проросійському блогеру Анатолію Шарію, засновнику партії свого імені.

Цю інформацію активно поширюють ЗМІ Росії, акцентуючи на тому, що в Україні нібито триває «громадянський конфлікт».

Останні такі сутички, які мали місце в Києві та в Харківській області, відбувалися зі стріляниною, нападники затримані та під вартою, повідомляють Нацполіція та керівництво МВС.

Радіо Свобода зібрало основні факти про конфлікт між організаціями, пов'язаними з Білецьким та Кивою та спробувало розібратися в його передумовах та в мотивах учасників.

Хроніка протистояння

• Липень 2019 – ветеран бойових дій на Донбасі, експосадовець МВС та колишній очільник «Правого сектору» в Полтаві Ілля Кива різко змінює проукраїнський політичний табір на проросійський: він іде на парламентські вибори за списком партії «Опозиційна платформа – За життя». В серпні Ківа стає народним депутатом.
• 15 червня 2020 – Ілля Кива заявляє про створення об'єднання «Патріоти – За життя» (ПЗЖ), яке надалі активно презентує в ефірі телеканалів з орбіти свого однопартійця Віктора Медведчука.
• 25 серпня 2020 в Києві, на парковці готелю «Дружба» сталася бійка між представниками організацій «Патріоти – За життя» та «Національний корпус». Один з учасників сутички, керівник регіонального напрямку ПЗЖ Олег Ширяєв, стверджує, що на нього та ще двох членів організації скоїли збройний напад, коли вони стояли біля готелю. Ширяєв вважає це черговою спробою його вбити, цитує його «Громадське».

Керівник центрального штабу «Нацкорпусу» Максим Жорін озвучує зовсім іншу версію: по представниках його організації почали стріляти, поранили одного члена «Нацкорпусу». Вони стали переслідувати нападників, двох із них передали до рук поліції, стверджує Жорін.

• Ввечері 27 серпня 2020 – на трасі Київ-Харків, біля містечка Люботин Харківської області, група молодиків заблокувала мікроавтобус, вибила в ньому скло та зі стріляниною напала на його пасажирів. В автобусі були активісти організації «Патріоти за життя», які їхали з Полтави, де відбувався з'їзд «Опозиційної платформи – За життя», до Харкова. Ілля Ківа одразу заявив, що серед нападників – ветерани полку «Азов» та представники «Нацкорпусу». Спершу він стверджував, що після сутички були загиблі та викрадені, однак це повідомлення виявилося неправдою.
• Того ж вечора МВС відзвітувало про затримання 14 підозрюваних у нападі та про чотирьох потерпілих у лікарні з пораненнями від гумових куль та зі струсом мозку. В наступні дні затримали ще п'ятьох.
• 30 серпня Київський районний суд Харкова обрав запобіжний захід 16-м підозрюваним у нападі на автобус організації ПЗЖ: 60 діб під вартою. Всі затримані з Дніпра, частина з них пов'язані з «Нацкорпусом» та (або) є ветеранами війни на Донбасі.

Деякі з них у суді заявили, що були в Полтаві під час з'їзду «ОПЗЖ»: брали участи у протесті на вулиці, а потім поїхали через Харків додому до Дніпра, цитує заяви підсудних «Громадське».

На судах щодо нападу на «мікроавтобус Киви» був присутній і Андрій Білецький. Він пояснив свою присутність тим, що треба «підтримувати своїх», та що він пропонував себе в якості поручителя.

• 30 серпня з'являється відео суперечки між представниками «Нацкорпусу» та Іллею Кивою під стінами Верховної Ради а також відеозвернення, в якому представник «Нацкорпусу» Родіон Кудряшов викликає Іллю Киву на двобій. Ці відео поширює і сам Кива.
• 31 серпня Нацполіція виявила у Люботині схований у гаражі великий арсенал: ручні та реактивні гранати і міни, двигуни протитанкових ракет, тротилові шашки та набої – разом 62 тисячі одиниць боєприпасів.

Представники ПЗЖ, зокрема і в розмові з Радіо Свобода стверджують, що це схрон «Нацкоропусу», представники «Нацкоропусу», – припускають, що ідеться про схрон «Патріотів –За життя».

• 2 вересня 2020 – Ілля Кива підтвердив повідомлення у медіа про те, що серед активістів його організації «ПЗЖ», зокрема і тих, які зазнали нападу в автобусі на трасі «Київ-Харків», є колишні бійці спецпідрозділу «Беркут».
• 3 вересня – «Національний корпус» анонсував «акцію на підтримку харківських патріотів» в низці українських міст – під місцевими управліннями поліції.

Що ж сталося?

27 серпня пізно ввечері Нацполіція і прокуратура відзвітували про затримання значної частини нападників, яким тепер інкримінують хуліганство та замах на вбивство групою осіб.

«Повідомлення про пригоду на автодорозі в районі міста Люботина надійшло близько 19.10. З’ясовано, що на автодорозі невідомі автомобілем «Міцубісі» заблокували рух мікроавтобуса «Мерседес», у якому перебували представники громадської організації, та змусили його зупинитися. Після цього з автомобіля «Міцубісі» вийшло декілька осіб й з травматичної зброї обстріляли вказаний мікроавтобус, після чого втекли на своєму автомобілі», – повідомила Нацполіція.

Лідер «азовського» руху, колишній командир полку «Азов» Андрій Білецький у своєму відеозверненні стверджує, що зупинили автобус та напали на представників ПЗЖ «люди з загостреним почуттям справедливості», які таким чином зреагували на активізацію проросійських сил.

«Люди, які пам'ятають 2014 рік, вони дуже добре пам'ятають подібні проросійські загони. Ми пам'ятаємо «казачків» з нагайками у Криму, всі ці «донбасские Руси», харківський «Оплот», який починав як спортивний клуб, а потім продовжив як вбивці і кати людей на Майдані», – зауважив Білецький. За його словами, якщо участь затриманих буде доведено, то їх мали б нагородити і відпустити.

Ілля Ківа, засновник руху «ПЗЖ», звинуватив прихильників Білецького у збройному нападі.

«Затримані 14 осіб, які вчинили збройний напад, який сьогодні кваліфікується як замах на вбивство групою осіб. Ці 14 людей належать до терористичної групи «Національний корпус» і виконували прямі вказівки Андрія Білецького», – доводить народний депутат.

Обидві сторони сутички під Харковом – учасники «політичних гастролей», – стверджує у своєму твітері міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Затримані з мускулами, але без мізків, які стріляли в таких самих (як вони), що їхали з політичних гастролей. Ніхто не загинув, легкі рани, але кожного з учасників цих провокацій чекає жорстка реакція», – написав Аваков.

Радіо Свобода звернулося до представників обох організацій, щоб почути їхню версію конфлікту, який вилився у бійку в Києві, а через два дні – в стрілянину на трасі поблизу Харкова.

Версія «Патріотів – За життя»

Координатор регіонального напрямку ПЗЖ Олег Ширяєв відповів на запитання Радіо Свобода. За його словами, ідеться, зокрема, про тривалий конфлікт між ним і керівництвом «Нацкорпусу», через який, свого часу, він вийшов з лав організації.

«У ситуації з «Нацкорпусом» все дуже просто. Ми на стороні закону. Вони – поза законом. Ними керує страх, тому вони на нас нападають, переслідують нас. Страх того, що всі їхні фінансові потоки зараз перекриються, і вони не зможуть продавати історію про сильну структуровану організацію, готову виконати будь-які кримінальні та і політичні замовлення. Про цивілізовані методи не йдеться: вони беруть в руки зброю і намагаються вбивати наших прихильників. Тут два мотиви... Зрозуміло, що це політичне замовлення, передвиборна війна «політеліти». Але є і особистий мотив: це мої стосунки з (Андрієм) Білецьким. Ця історія почалася в 2018 році. Тоді мене звинуватили в рейдерстві. Свою правоту я доводжу в юридичній площині», – відповів Ширяєв.

За його словами, конфлікт на трасі біля Харкова, так само, як сутичку в Києві, розпочав «Національний корпус». Якщо на трасі його не було на місці сутички, то в Києві – його почали переслідувати зі стріляниною біля готелю, де він мешкав, каже Ширяєв.

«24 серпня були збори «Патріотів – За Життя»: я приїхав до Києва, ночував у готелі «Дружба». 25 серпня ззаду на паркінгу готелю, побачив припаркований авто Mitsubishi L200, з якого мене знімали на телефон. Підходячи до шлагбауму, я побачив, як з-за рогу вибігає група відомих мені людей, серед яких представники «Нацкорпусу». Зокрема, серед них Олександр Демидов («Волков»), він дістав пістолет і почав стріляти. Я забіг на задній двір і звідти в готель через чорний хід. Вони пояснювали, що гуляли, а на відео видно, як на парковці вони побігли за мною», – стверджує учасник сутички.

Олег Ширяєв висуває версію про те, що виявлений поліцією арсенал зброї біля Харкова, використовувався зокрема для нападу на автобус із членами його організації.

«У Нацкорпусу» по всій Україні схрони, їх курує «Боцман» (активіст «Нацкорпусу» Сергій Коротких – ред.), на Сході – (Максим) Жорін відповідає за формування схронів. А під Харковом у них близько 10 точок. Одна з них знаходиться поруч з місцем нападу на автобус. Є інформація, що саме з цього схрону вони витягли стрілецьку зброю і вчинили напад... Їхня істерика підтверджує, що вони намагаються перекласти свою відповідальність на нас. Хочу наголосити, що наші хлопці, які перебували в автобусі, були неозброєні», – стверджує Олег Ширяєв.

Аналогічну позицію висловлює у своїх відеозверненнях Ілля Ківа.​

Версія «Нацкорпусу»

Речник Нацкорпусу Олександр Алфьоров стверджує, що діяльність «Патріотів - За життя», засновником яких є депутат Ілля Кива, є елементом наступу проросійських сил, і саме тому вона викликала таку реакцію патріотичних громадян.

«Ілля Кива є не просто політичною фігурою, а одним з учасників наступу «русского мира» в Україні. Він створив свою маріонеткову групу «тітушок», яка позиціонує себе як якась політична сила з новими обличчями. Вони вважають, що будуть «володарями вулиці» та просто копіюють той проєкт, який (Анатолій) Шарій намагався зробити. Ця маріонеткова організація спробувала розпочати конфлікт із «Національним корпусом», мотивуючи тим, що потрібен якийсь розголос про них як про нову креативну силу. Вони не вигадали нічого краще, ніж створити конфлікт, з якого вийшли з поразкою, і в інформаційному полі зокрема».

Алфьоров вважає, що членами організації ПЗЖ, які беруть участь у конфлікті, рухають передовсім фінансові мотиви.

«Такі маріонеткові організації, які базуються виключно на російських грошах і на політичних амбіціях реставраторів «русского мира» та режиму Януковича, кануть в лету так само, як «тітушки» Шарія», – припускає речник «Нацкорпусу». – Що ж до Олега Ширяєва (який увійшов до ПЗЖ), то тут справа у фінансуванні. Ця особа сьогодні займається виключно політичним мародерством, використовуючи кримінальні структури. Морального авторитету Олег Ширяєв не здобув, але втратив своє обличчя назавжди», пояснює представник «Нацкорпусу» перебування Ширяєва в цій організації та вихід з неї.

Що ж до належності арсеналу зброї, виявленого в Люботині біля місця сутички, то керівник центрального штабу «Національного корпусу» Максим Жорін стверджує, що боєприпаси належать Олегу Ширяєву та організації «Патріоти – За життя», до якої він входить. Причетність «Нацкорпусу» до цього арсеналу Жорін спростовує.

Між тим деякі видання, як от «Дзеркало тижня», повідомляють із посиланням на джерела в поліції, що схрон дійсно належить певній «громадській організації». Якій саме – слідство наразі не уточнює.

Що відомо про «Патріотів за життя» та до чого тут Медведчук

Засновники організації «Патріоти – За життя», за даними реєстрів юридичних осіб – Ілля Кива та Віктор Чорний.

Обоє наразі є депутатами від політичної сили «ОПЗЖ», головою політради якої є проросійський політик, кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук. Але якщо Ілля Кива до свого обрання в парламент входив до проукраїнських (ветеранських та правих організацій), то Віктор Чорний був успішним бізнесменом. Зокрема, він є серед засновників умовної групи компаній «Шторм», які вважають особистою охороною Віктора Медведчука. Так, саме представники ТОВ «Детективне охоронне агентство «Шторм» нападали на знімальну групу програми журналістських розслідувань «Схеми» та перешкоджали роботі журналістів, коли вони фіксували чергове прибуття чартеру Віктора Медведчука з Росії.

В цю групу входять детективна охоронна компанія, детективне охоронне агентство, охоронне агентство та «служба безпеки», всі вони мають слово «Шторм» у назві, а депутата від ОПЗЖ Чорного – в керівниках. Також Віктор Чорний є керівником ГО «Рух громадянської дії» та кількох компаній, не пов'язаних з охоронною діяльністю.

Про зв'язок цих компаній з Медведчуком та про те, як охоронці «Шторму» створили собі базу на Трухановому острові в Києві, йдеться в розслідуванні проєкту «Бігус.Інфо».

Група компаній «Шторм» зареєстрована за однією адресою в місті Фастів під Києвом. У грудні 2019 року СБУ провела там обшук і виявила, що працівники цих компаній незаконно збирали інформацію про громадян (з закритих баз даних, телефонних з'єднань тощо) та продавали її замовникам.

Один з учасників сутичок з «Нацкорпусом» Олег Ширяєв, лідер регіонального напрямку організації ПЗЖ – раніше теж був у лавах «Нацкорпусу», а до цього – брав участь в українських бойових діях проти російських гібридних сил на Донбасі.

Ось що про нього відомо:

• Народився у 1986 році в Росії, в Московській області.
• Родина переїхала в містечко Люботин під Харковом, де Олег Ширяєв закінчив школу.
• Вищу економічну освіту здобув у Харкові.
• З 2007 – вступив до лав організації «Патріоти України», очолюваної тоді Андрієм Білецьким.
• У 2014-2015 роках очолював роту спеціального призначення МВС «Східний корпус», брав участь у війні на Донбасі, зокрема у звільненні селища Широкине, після чого отримав нагородну зброю та медаль «За військову службу Україні».
• У 2016 році Олег Ширяєв був радником губернатора Харківщини Ігоря Райніна. Пізніше Райнін очолив Адміністрацію президента Петра Порошенка, а у 2019 році – пішов на вибори з проросійською опозиційною силою «ОПЗЖ». У серпні 2020 року Олег Ширяєв долучився до заснованої іншим депутатом від ОПЗЖ Іллею Кивою громадської організації «Патріоти – За життя».
• Олега Ширяєва звинувачували в рейдерстві, через що він навіть був заарештований у 2018 році, але за два місяці вийшов під заставу в мільйон гривень. Хто вніс за нього заставу, ні Олег, ні його адвокати не розголошують.

Хто кому рейдер?

Порушення закону, зокрема створення нелегальних арсеналів зброї , збройні напади та рейдерство – такі звинувачення висувають одне одному «Національний корпус» і «Патріоти – За життя».

Так речник «Нацкорпусу» Олександр Алфьоров стверджує, що один з лідерів «Патріотів – За життя», Олег Ширяєв, був причетний до рейдерських захоплень, і саме через це свого часу і був вигнаний із лав «Національного корпусу».

«Олег Ширяєв дійсно був у наших лавах, навіть очолював «Національний корпус» у Харкові. Але його ганебно вигнали за спроби створення корупційних схем, віджимання майна та кришування. Тож він був нами вигнаний, але знайшов нове пристановище в особі Іллі Кви», підсумовує речник «Національного корпусу».

Олегу Ширяєву закидають участь у спробі захопити елеватор в селищі Занки під Харковом у вересні 2018 року. За елеватор тривала збройна сутичка, в яку потім втрутилася поліція.

Про причетність Ширяєва до цього випадку говорив зокрема міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Невдовзі Ширяєва затримали. Справа досі в суді.

Олег Ширяєв у коментарі Радіо Свобода висуває схожі звинувачення своїм колишнім побратимам з «Нацкорпусу», а свою причетність до рейдерства (зокрема у випадку сутички за елеватор) відкидає.

«Мене не було в цій всій рейдерській історії, її придумали Білецький та Жорін, які за гроші влізли в господарський конфлікт між власниками підприємства. Стрілянину там, знову таки, затіяли представники «Нацкорпусу» і це видно на відео. Мене там не було, мене не затримували на місці, представники «Нацкорпусу» сфабрикували цю історію, так само як фабрикують історію, що ми «Патріоти – За Життя» – це «Оплот». Їм так вигідно. Це була спроба змусити мене мовчати – мені добре відомо, яким шляхом вони заробляють гроші, чим займаються під ширмою патріотизму: рекет, рейдерство, розграбування надр, піску, «Боцман» буквально «плаває в піску», – звинувачує Олег Ширяєв.

Крапку у факті рейдерства в селищі Занки та у взаємних звинуваченнях представників «Патріотів – За життя» і «Нацкорпусу» має поставити суд.

Причини конфлікту: що не поділили «Нацкорпус» і Кива?

Експерти, а також самі сторони конфлікту в розмові з Радіо Свобода виділяють кілька причин того, що сталося:

• Нерозв'язна ідеологічна суперечність між проукраїнськими і проросійськими організаціями.
• Потреба привернути до себе увагу, особливо напередодні місцевих виборів.
• «Ланцюгова реакція»: перша сутичка викликає в сторін прагнення помсти і призводить до наступних сутичок.
• Орієнтація проросійських сил на дестабілізацію ситуації, на тлі слабкості української влади.
• Підготовка до можливих дострокових парламентських виборів.
• Формування силового крила проросійських політичних сил, аналогічне до того, яке відбувалося у 2013-2014 роках.

Дослідник праворадикальних рухів В'ячеслав Ліхачов вважає сутички праворадикалів та проросійських організацій очікуваним розвитком подій, в якому зацікавлені обидві сторони: кожна зі своїх міркувань.

«Тут немає лінійної залежності від якогось попереднього плану чи задуму. Частково це природний шлях речей, частково ланцюгова реакція на перші зіткнення. Якщо узагальнювати, то зрозуміло, що невеликі радикальні групи, перш за все «Національний корпус», який є ініціатором конфлікту, зацікавлені в присутності в медіапросторі та в увазі. Така активізація почалася цього літа, в контексті місцевих виборів», – наголошує дослідник праворадикальних рухів.

Водночас Ліхачов пояснює інтерес ПЗЖ та Іллі Киви у цьому конфлікті.

«Найімовірніше, початком цієї ситуації був конфлікт «Нацкорпусу» з партією Шарія, коли вона вирішила публічно про себе заявити. І складається таке враження, що початок цього конфлікту став показовим прикладом для певних кіл «ОПЗЖ». Передовсім для Іллі Киви, який побачив у цьому потенціал для хайпу та для власного позиціонування. Адже в таких групах, як партія Шарія та «ОПЗЖ» так само є радикальне крило, яке зацікавлене в радикалізації інформаційного простору, в якому можна представити себе, зокрема, жертвами переслідування з боку радикальних націоналістичних рухів, і це приваблює частину з тих, хто формує публічну політику. Тому це така собі рольова гра в обидва боки», наголошує аналітик.

Бійки та стрілянина між «Нацдружинами» та ПЗЖ є одним із наслідків слабкості чинної української влади, стверджує в розмові з Радіо Свобода політтехнолог, колишній народний депутат Віктор Уколов.

«Коли президент слабкий і некомпетентний, тоді втрачається керованість. І з'являються опозиційні політики, які хочуть мати якісь свої бойові загони. А далі це вже питання часу, коли ці бойові загони між собою зіткнуться. Замість того, щоб вести публічну полеміку у парламенті та у ЗМІ, якщо у вас є таке воєнізоване формування – виникає велика спокуса розібратися з опонентами силою. Що й сталося на харківській трасі. Хто на кого напав, немає ніякого значення. Так само, як і їхня політична спрямованість. Тому що так звані націоналісти дуже часто не володіють українською мовою. А так звані «защитники русскоязычных» ще вчора були у протилежному таборі та завзято захищали його», – констатує Уколов, згадуючи життєпис Олега Ширяєва.

Політолог Олеся Яхно говорить про такі цілі обох сторін, як піар та приверненя уваги до себе. Що ж до організації «Патріоти – За життя», то інтерес її активістів може бути суто матеріальним, враховуючи як деякі з них змінили свою ідеологію на 180 градусів за останній рік. Але загалом дії ПЗЖ вписуються в загальну стратегію проросійських організацій в Україні, наголошує Яхно.

«Останнім часом бачу різні намагання радикалізувати ситуацію в Україні. Зокрема відстежую дії Іллі Киви, заяви про боротьбу двох ідеологій він робить не вперше. Але силовий контекст виводить це протистояння на новий градус. Таким чином Україну підштовхують до позачергових парламентських виборів. Якщо «Нацкорпус» цікавить передовсім його рейтинг, то організація Киви діє в загальній логіці «ОПЗЖ»: радикалізація протистояння, ідеї «русского мира», орієнтація на дострокові вибори», – наголошує експертка.

Політолог Володимир Фесенко, зі свого боку, вважає позитивом швидку реакцію поліції на застосування насильства в політичному протистоянні. А з іншого, вбачає у таких сутичках та в їхньому «розкручуванні» в медіа ознаки політтехнології. Як і Ліхачов, Фесенко згадує, що все почалося з протистояння між проукраїнськими радикальними силами та прихильниками проросійського політика Анатолія Шарія.

«Використання насильницьких методів, особливо зброї, проти політичних опонентів – це шлях до хаосу, беззаконня і громадянської війни. Дуже добре, що поліція блискавично відреагувала на цей інцидент під Харковом і затримала нападників. Це припинило маніпуляції, які почали розганяти на проросійських телеканалах. Дуже важливий сам факт оперативного реагування, в тому числі для того, щоб іншим потім неповадно було робити щось подібне.

Фесенко закликає якнайшвидше розслідувати причини нападів та виявити їхніх реальних бенефіціарів.

«Я не люблю конспірологію, але ... Наростання частоти подібних інцидентів і їх типовість (праворадикали нападають на активістів Шарія та / або ОПЗЖ), а також миттєве розкручування таких ситуацій на телебаченні й у соціальних мережах, так само як і тези про те , що влада нібито не реагує на подібні інциденти, дуже вже схоже на певну політтехнологію. Звичайно, стихійні зіткнення між агресивно налаштованими представниками різних політичних сил цілком можливі. Але всі останні подібні інциденти виглядають не як стихійні. Праворадикалів можна використовувати в темну (нібито в патріотичних цілях), можна на комерційній основі (на жаль, таких прикладів чимало, аж до відвертого криміналу), але можливе і наймання «тітушок» під виглядом «бойовиків-націоналістів». І це можуть робити ті, хто потім виставляє себе в якості жертви. Тому вкрай важливо, щоб слідство розібралося, хто віддавав наказ про цей напад або наймав нападників», каже Фесенко.

Гра м'язами та ризики для України

Експерти, опитані Радіо Свобода, виділяють такі ризики для України від сутичок між праворадикальними та проросійськими організаціями:

• Ослаблення контролю за ситуацією з боку чинної влади.
• Втрата державою монополії на насильство.
• Підживлення російських пропагандистських тез про громадянську війну в Україні.
• Збільшення імовірності дострокових парламентських виборів в Україні.
• Збільшення кількості випадків силового розв'язання економічних спорів.
• Підготовка умов для нового витка гібридної агресії Росії проти України.
• Подальша активізація проросійських політичних сил в Україні та формування їхнього силового крила.

Монополія на застосування сили має бути виключно в держави, інакше бути не може, вважають і Віктор Уколов і Володимир Фесенко. І в нинішньому порушенні цієї монополії вони вбачають найбільший ризик цього конфлікту.

Журналіст Денис Казанський, зі свого боку, помічає, що організація «Патріоти – За життя» створена за образом і подобою таких бойових проросійських організацій, як «Оплот».

«Я не знаю, можливо це дійсно були люди, які самі, через антиукраїнські дії та позиції «ОПЗЖ» влаштували цю сутичку. Можливо таокж, що, цих людей було найнято... Але можна однозначно сказати, що організація ПЗЖ, яку створюють Кива, Ширяєв та інші – це організація бойова. І вона мені дуже нагадує колишній харківський «Оплот», яка починала діяти на Майдані, на боці «Партії регіонів». Це ті самі «тітушки», яких наймали, щоб вони били прибічників Майдану. А коли почалася війна на Донбасі, на основі організації «Оплот» сформували бойовий батальйон. Ми бачимо таку собі реінкарнацію «Оплоту». І починає відбуватися саме те, заради чого цю організацію створювали Ківа та Медведчук, наголошує журналіст.

І Казанський, й інші експерти, опитані Радіо Свобода, звертають увагу на два моменти: на те, наскільки швидко розкручується тема цих сутичок на проросійських медіа в Україні та в проросійській блогосфері.

І друга показова тенденція, згадана експертами: радикальні організації в орбіті «ОПЗЖ» почали активно використовувати окремих ветеранів АТО /ООС, вихідців з українських патріотичних та ветеранських організацій. На думку більшості співрозмовників Радіо Свобода, це свідчить про фінансові або інші способи мотивації активістів проросійських організацій (як-от внесення застави за Олега Ширяєва), а також про велику увагу до російського наративу про «громадянський конфлікт всередині України».