Міністри закордонних справ країн-членів Північноатлантичного союзу запевнили, що союз продовжить пристосовуватися до «зростання загроз і системної конкуренції», і наголосили: «Агресивні дії Росії становлять загрозу євроатлантичній безпеці».
«Агресивні й авторитарні держави і недержавні чинники кидають виклик міжнародному порядкові, заснованому на правилах, зокрема, гібридними й кібернетичними загрозами, зловмисному використанні нових технологій, а також іншими асиметричними загрозами», – мовиться в спільній заяві міністрів, оприлюдненій після першого дня зустрічі 23 березня.
Раніше того дня державний секретар США Антоні Блінкен, який уперше особисто бере участь у такій зустрічі, заявив, що зростання військової потуги Китаю і намагання Росії дестабілізувати Захід є тими загрозами, які вимагають від союзу НАТО єдності.
Ці заяви відразу викликали реакцію в Росії. Голова зовнішньополітичного комітету Державної думи Леонід Слуцький сказав, що заяви НАТО про загрозу й агресивність із боку Росії – це «чергова мантра, щоб виправдати існування альянсу».
Росія в осередді уваги
Росія стала й темою окремої зустрічі міністрів НАТО 24 березня.
«Росія, незважаючи на роки тиску на неї і намагань залучити її до змістовного діалогу, посилила свою манеру репресивної поведінки всередині країни і агресивної поведінки за своїми межами», – наголосив після зустрічі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Він додав, що союз НАТО далі зберігає подвійний підхід до Росії, поєднуючи рішучі оборонні й упереджувальні заходи з відкритістю до діалогу.
Виступаючи перед журналістами, Столтенберґ нагадав і про жорстоке придушення політичного інакодумства в самій Росії, і про підрив і дестабілізацію Москвою країн-сусідів, зокрема України, Грузії й Молдови, і про підтримку придушень опозиції в Білорусі, і про намагання втрутитися на Західних Балканах.
Росія продовжує широке нарощування своєї військової присутності в різних регіонах світу, веде кампанії дезінформації і пропаганди, намагається втручатися в вибори, здійснює кібернапади і застосовує хімічну зброю проти своїх опонентів і всередині країни, і на території країн-членів НАТО, продовжив Столтенберґ.
За його словами, відповідь НАТО на ці дії тверда і послідовна, й Північноатлантичний союз продовжить співпрацювати з Європейським союзом і з країнами-партнерами, щоб бути впевненими в своїй здатності дати відповідь на дії Росії разом.
Діалог, але й тверда позиція
Про необхідність залучати Росію до діалогу з питань, що становлять спільний інтерес, але при цьому залишатися «з ясними очима», закликав і Блінкен у своєму окремому виступі 24 березня.
За його словами, щодо Росії необхідна тверда спільна позиція.
«Урешті, я думаю, ми можемо сподіватися на такі відносини з Росією, що будуть принаймні передбачувані й стабільні», – сказав Блінкен.
І наголосив: «Але навіть коли ми працюємо з Росією, щоб просунути наші інтереси, просунути інтереси НАТО, ми також будемо працювати над тим, щоб притягати Росію до відповідальності за її безвідповідальні й ворожі дії».
До поновлення діалогу з Москвою в межах Ради НАТО – Росія, що є одним із підходів Північноатлантичного союзу до Росії, закликала й Німеччина. Але, заявив у кулуарах брюссельської зустрічі 24 березня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас, тепер «м’яч на полі Москви».
Рада НАТО – Росія припинила роботу 2014 року, коли Москва окупувала український Крим. 2016 року її роботу поновили, і зустрічі цієї ради тривали регулярно до літа 2019-го. Відтоді цей орган знову не зустрічається.
Маас не уточнив, які саме кроки, на його думку, мала б здійснити Москва, щоб поновити діалог. Але, сказав він, «ми готові до цього і сподіваємося, що і з російського боку в передбачуваному майбутньому з’явиться така готовність».
США проти «Північного потоку-2»
Німеччина має тісні зв’язки з Росією в енергетичній галузі – йдеться про російський газопровідний проєкт «Північний потік-2», що має на меті доставляти російський газ до Німеччини дном Балтійського моря в обхід України. Проти цього проєкту виступають не тільки Україна й частина держав Європейського союзу, а також керівництво ЄС, але і США.
І цю тему теж порушив Блінкен. Як сказав він на пресконференції 23 березня, цей проєкт суперечить інтересам Європейського союзу і йде на шкоду Україні, й під час двосторонньої зустрічі з Маасом він нагадає йому про це, а також про те, що законодавство США вимагає накладати санкції на компанії, які беруть участь у намаганнях завершити газопровід.
24 березня Блінкен підтвердив, що справді говорив із Маасом про реальність американських санкцій і про чіткість негативної позиції США проти цього газопроводу.
«Я чітко заявив, що компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу, ризикують потрапити під санкції США. Цей газопровід поділяє Європу, він виставляє Україну і Центральну Європу під загрозу маніпуляцій і примусів Росії, він суперечить тим енергетичним цілям, про які заявляє сама Європа», – сказав Блінкен про свою розмову з Маасом.
«Я сказав йому, що ми продовжимо відстежувати діяльність щодо завершення чи сертифікації газопроводу, і якщо така діяльність буде відбуватися, ми ухвалимо рішення про застосовність санкцій», – додав він.
За словами Блінкена, йому було важливо сказати це Маасові особисто, «просто щоб чітко висловити нашу позицію і переконатися, що ніякої неоднозначності немає».
На запитання про можливість компромісу щодо газопроводу між Вашингтоном і Берліном, яку припускали останнім часом, Блінкен відмовився коментувати це.
Туреччина між С-400 і F-35
Тема Росії випливла під час зустрічі ще одним боком: США знову нагадали Туреччині про свою категоричну незгоду з купівлею Анкарою російських комплексів протиповітряної й протиракетної оборони С-400, які несумісні зі спільною системою ППО і ПРО НАТО. Вашингтон вважає це загрозою для безпеки Північноатлантичного союзу.
Як повідомили в Державному департаменті США, держсекретар у розмові з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу передав йому вимогу США не залишати російські системи в цій країні.
Але сам Чавушоглу після зустрічі з Блінкеном сказав 24 березня турецьким журналістам у Брюсселі, що Туреччина не відступить від свого рішення: «Ми ще раз сказали їм, що Туреччина вже купила С-400 і що питання закрите».
Вашингтон наполягає, що наявність у країни-члена НАТО такої зброї виробництва Росії, тобто фактичного противника, становить загрозу і загалом для Північноатлантичного союзу, і для програми новітнього американського винищувача F-35 зокрема. Анкара заперечує це.
Але через цю закупівлю США виключили Туреччину з програми F-35, а минулого року наклали санкції на чільних посадовців турецької оборонної промисловості і заборони на військові експортні ліцензії для постачань до Туреччини. Вашингтон заявляє, що ці санкції не можуть бути скасовані, доки в Туреччині є С-400.
Нині ж Чавушоглу додав, що пообіцяв Блінкенові: наступні закупівлі в галузі ППО і ПРО Туреччина буде робити вже у США чи інших союзників у НАТО.
Відновлення НАТО після Трампа
Крім того, міністри країн НАТО в своїй заяві 23 березня підтвердили «міцний трансатлантичний зв’язок між Європою і Північною Америкою, з союзом НАТО в його серцевині» – по чотирьох роках сумнівів і занепокоєнь частини союзників у часи попередньої адміністрації президента США Дональда Трампа, який часто критикував деяких союзників за те, що вони не вносили свою справедливу частку на оборонні витрати.
Міністри також підтвердили відданість статті 5 засадничої Вашингтонської угоди НАТО, за якою напад на одного союзника має вважатися нападом на всіх.
Зазначивши, що 30 членів НАТО «здійснюють добрий поступ до більш справедливого трансатлантичного розподілу внесків», міністри привітали «зусилля союзників у Європі й Північній Америці, які збільшують нашу неподільну безпеку».
Блінкен у перебігу нинішнього першого свого візиту до Брюсселю також провадить переговори з лідерами Європейського союзу в межах зусиль президента США Джо Байдена відновити трансатлантичні зв’язки.
Виступаючи перед журналістами під час зустрічі зі Столтенберґом 23 березня, він пообіцяв, що Вашингтон буде працювати на те, щоб відбудувати і зміцнити Північноатлантичний союз.
«Сполучені Штати хочуть відбудувати наше партнерство, перш за все і щонайбільше з нашими союзниками в НАТО, ми хочемо надати союзові нового життя», – сказав Блінкен.
Його слова привітав міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан. За його словами, союз НАТО «знову відкрив себе».
«Ніякої європейської оборони не буде без НАТО, і не буде ніякого ефективного і відповідного викликам союзу НАТО без європейців», – сказав він у штабквартирі Північноатлантичного союзу.
