Очевидно, що мета будь-якої незаконної анексії – військово-економічне освоєння території і захоплених ресурсів собі на користь. Напевно, тому російське керівництво все, що вдалося захопити в Криму, вважає своїми трофеями. І не тільки промисловість, сільське господарство, море, природу, історію, культуру, повітря і надра, а в першу чергу, мабуть, свідомість і пам’ять людей. Окупантові, я впевнений, легко здійснити свої наміри, якщо захоплена земля буде населена не свідомими громадянами, а людьми, позбавленими орієнтації в історії і в політиці. Тому російська влада намагається всіма способами витравити з кримчан все, що пов’язано з Україною, навіть стиль роботи, пам’ять і життєві звички.
Один із напрямків «засмоктування» Криму Росією полягає в тому, що вона не просто поширює свою ідеологію і політику на Крим, але все глибше втягує Крим у російські не тільки політичні, але навіть соціально-психологічні процеси. Справа не тільки в тому, що за допомогою так званої Південноросійської парламентської асамблеї (рос. ЮРПА) вона навіть на населення Криму поширила свою назву – «южанє», але й у тому, що шляхом залучення до своєї орбіти кримських депутатів російських владних органів поширює на них контроль за всіма парламентськими процесами – підготовкою «законодавства», роботою в округах, пріоритетами.
Днями в російському Ростові-на-Дону відбулося святкування 20-річчя ЮРПА. Нагадаю, що в липні 2016 року президент Росії Володимир Путін оголосив, що приєднав Крим і Севастополь до Південного федерального округу Росії, тим самим позбавивши півострів статусу самостійного «федерального округу Росії». Він повністю залучив захоплені українські території і їхнє населення в усі процеси на півдні Росії. І тепер твердження «у жителів півдня і проблеми схожі, і погляди» подається як істина, незважаючи на всі відмінності Криму від Росії.
Від Криму в святкуванні річниці ЮРПА брали участь спікер підконтрольного Москві кримського парламенту Володимир Константинов і голова його комітету з будівництва, транспорту і паливно-енергетичного комплексу Леонід Бабашов. Кримчани відвідали військово-історичний музейний комплекс «Самбекські висоти».
Константинов пообіцяв побудувати такий же і в Криму, розповів про музей на місці концтабору «Красний». Він запропонував наступне засідання ЮРПА провести в Криму. Щоб привезти якнайбільше російського досвіду і замістити ним український.
У процес «засмоктування» Криму включено не тільки Південний федеральний округ Росії, а й шляхом шефства і «поріднення» майже всю Росію. Наприклад, для «поріднення» Бахчисарая і міста Гусєва з Калінінградської області Росії використано такий привід: «Наші землі територіально відірвані від матінки-Росії, навколо нас сьогодні багато ворогів. Але, можливо, саме таке географічне розташування народжує в наших громадянах глибоке почуття патріотизму».
До найдрібніших подробиць Крим втягнутий не тільки в російські реальності, але і в російську державну психологію
І вже тому – всупереч «ворогам» – їхні делегації їздять один до одного за тисячі кілометрів, і заступник голови Калінінградської обласної думи Олександр Богданов, який приїхав із делегацією до Криму, і віцеспікер російського кримського парламенту Алла Пономаренко, яка зустрічає їх, діляться досвідом інвестування, облаштування ЖКГ, муніципального управління.
До найдрібніших подробиць Крим втягнутий не тільки в російські реалії, але і в російську державну психологію. І межі цьому не буде – один з калінінградців сказав, що «Росія – країна велика: вчитися один в одного можна нескінченно!»
У самому Криму російська ідеологія вкладається в молоді голови мало не з молоком матері, «засмоктує» в свою орбіту молодь, роблячи її бранцями помилкових уявлень про історію і відносини держав.
Днями віцеспікер російського парламенту Криму Володимир Бобков провів у Сімферопольській академічній гімназії семінар-практикум «Ми цій пам'яті вірні». Допомагав йому «Кримський юридичний інститут» (філія) Університету Прокуратури Росії.
Але в програмі «семінару» – не тільки так звана «історична реконструкція» фрагментів Нюрнберзького процесу, що базувалася нібито на протоколах, але тільки про людське око, а насправді – на фрагментарних, хибних підставах, а й репетиція «Безсмертного полку», й історичні провокації.
Ведучий семінару, наприклад, будував історичні паралелі між подіями Другої світової війни і сучасністю: мовляв, «подивіться в очі дитині з Горлівки, в школу якої влучив снаряд».
При цьому він не розповів дітям, що війну на Донбас принесли російські диверсанти і російська армія, і снаряд, що прилетів у школу в Горлівці, – російський.
Концтабір «Красний», який «гірший за Бухенвальд», був створений іще до війни в системі НКВС як табір для утримання дітей «зрадників Батьківщини»
Після цього він ставить собі питання: «як могла виникнути ідеологія, яка заохочувала вбивство людей», – і малює картину, де по один бік російська армія в ролі відважних переможців, а по інший – Україна і нацисти, засуджені в Нюрнберзькому трибуналі.
Володимир Бобков закликав дітей не забувати сторінки історії, пов’язані з діяльністю концентраційних таборів на території півострова, і як приклад навів «висловлювання одного з в’язнів, доля якого склалася так, що спочатку він був у концтаборі «Красний», а потім його відправили в Бухенвальд». У таку фантастичну версію складно повірити. Але вона подається як правда.
І в’язень нібито заявив, що «в Бухенвальді для мене було краще».
І при цьому ні слова про те, що концтабір «Красний», який «гірший за Бухенвальд», був створений іще до війни в системі НКВС як табір для утримання дітей із так званих «членів сімей зрадників Батьківщини». І перші могили в «Красному» – це їхні могили.
Зброя для найменших: як у Криму дітей привчають до війни (фотогалерея)
У Криму виявляються втягнутими в ці провокації не тільки дорослі, але навіть діти, яких змушують грати у війну
Ось де паралелі були б і правдивими, і жахливими. І весь жах полягає не в тому, що «це може повторитися в будь-яку хвилину», а в тому, що це вже повторюється. Адже ініціатори війни на Донбасі навіть у дитячих головах намагаються неправдивою інформацією затьмарити правду і перекласти відповідальність на жертв своєї агресії.
У Криму виявляються втягнутими в ці провокації не тільки дорослі, але навіть діти, яких змушують грати у війну, привчатися до зброї, вірити в історичну брехню Росії. Російські пропагандисти усіма методами домагаються того, щоб кримчани стали мислити і сповідувати такі ж переконання, як і пропутінська частина росіян, яка вважає Україну своїм ворогом.
Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
