Заступник помічника держсекретаря США Майка Помпео Джордж Кент закликав Росію «негайно припинити окупацію Криму». Таку заяву він зробив 18 травня, в День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму 1944 року.
Про те, що Росії необхідно повернути Крим під контроль України, говорять і представники НАТО. Нещодавно голова військового комітету НАТО Стюарт Піч наголосив, що «Альянс не згодний і не погодиться з незаконною та несправедливою анексією Криму Росією».
У відповідь на це голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький наголосив, що у Росії «вистачить сил і засобів захистити Крим від посягань на півострів», зокрема й з боку НАТО. Він додав, що «ні США, ні Євросоюз, ні НАТО не можуть нав'язувати свою волю кримському народу».
«Заклики голови військового комітету НАТО Стюарта Піча до російських військ залишити Крим тільки на перший погляд можуть здатися неадекватними. Насправді подібні висловлювання відображають загальний антиросійський курс альянсу і служать виправданням для посилення його активності на південних рубежах Росії», ‒ сказав голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ.
Крим.Реалії вирішили з'ясувати, що думають з цього приводу кримські активісти.
На думку кримськотатарського громадського активіста, колишнього інженера цивільної авіації Нурі Бейтулаєва, відсутність відповідей з боку влади України стосовно того, що чекає кримчан при поверненні контролю над анексованим Кримом, викликає у кримчан «невизначеність і тривогу».
Невизначеність і неясність завжди викликають тривогуНурі Бейтулаєв
«Україні давним-давно необхідно було ухвалити закон, в якому чітко було б записано, що чекає кожного жителя сьогоднішнього Криму, якщо повернеться Україна. Що буде з його майном, бізнесом, соцвиплатами, заощадженнями, цінами, з ним самим? Невизначеність і неясність завжди викликають тривогу. І не буде на Кримському півострові істинного спокою і добробуту доти, поки його статус і приналежність не будуть визначені остаточно і всіма зацікавленими особами», ‒ вважає Бейтулаєв.
Кримськотатарський активіст Ісмаїл Рамазанов передбачає, що Україна поверне контроль над Кримом мирним, політичним шляхом.
Росія робитиме все, щоб утримати Крим, вони готові будуть пожертвувати багато чим для цьогоІсмаїл Рамазанов
«Росія поверне Крим Україні, але тільки політичними шляхами, не зброєю. Брязкання зброєю тільки відлякує всіх від Росії і приводить її до подальшої ізоляції. Росія робитиме все, щоб утримати Крим, вони готові будуть пожертвувати багато чим для цього. Росія тримається в Криму винятково завдяки бездіяльності та нерішучості Альянсу зобов'язати Росію звільнити півострів. Це не страх Альянсу перед застарілою зброєю Росії та її слабкою нафтозалежною економікою. Але я переконаний, що НАТО не розгортатиме конфронтацію на півдні України. Це не входить у їхні стратегічні плани. Адже почати війну легко ‒ важко її закінчити», ‒ вважає активіст.
Він зазначає, що в результаті анексії Криму страждають і жителі Росії.
«Що стосується самих росіян, то санкції проти них запроваджують, і запроваджуватимуть. Тому олігархи «закручуватимуть гайки», щоб компенсувати свої втрати коштом пересічних росіян. А що стосується кримчан, навіть проросійських, вони вже зрозуміли, що Росія в особі її керівника Володимира Путіна прийшла у Крим не для того, щоб його розвивати, а щоб зробити з нього велику військову базу», ‒ зазначив Рамазанов.
Ялтинський журналіст, екс-керівник Азербайджанської громади Криму Рагім Гумбатов стверджує, що кримчани «перебувають під сильним впливом російської пропаганди».
«На мою думку, пропаганда виконує свою роль добре, мовляв, дійсно Європа, Захід нічого зробити не зможуть. А тому люди більше цікавляться приземленими питаннями», ‒ вважає кримський журналіст.
Громадська активістка із Судака Наталія Кириченко впевнена, що Росія не залишить Крим, бо вже перетворила його на велику військову базу.
Кримчани давно зрозуміли, що в Росії вони ‒ люди третього сортуНаталія Кириченко
«Кримчани давно зрозуміли, що в Росії вони ‒ люди третього сорту. Можна змінити прописку, але менталітет не зміниш, і любов до Криму теж важко відкинути і зрадити. Ми пристосовуємось, як можемо, й бажаємо тільки одного ‒ миру і багато туристів, які підтримують кримчан рублем. Ніхто Крим не залишить, це була, є й буде військова база Росії», ‒ поділилася своєю думкою активістка.
Схожої думки дотримується і кримський бізнесмен Олег Зубков. Він вважає, що частина кримчан вже не вірить у повернення контролю України над анексованим Росією півостровом.
Путін не може бути вічним президентом Росії, а його наступнику потрібно буде думати, як рятувати Росію від повного розвалуОлег Зубков
«Якійсь частині населення однаково, де жити, під яким прапором, аби був мир, була робота, і все працювало. Особисто у мене повної впевненості в однозначному майбутньому Криму немає. Росія через Крим зазнає колосальних економічних втрат через застосування санкцій. Володимир Путін не може бути вічним президентом Росії, а ось його наступнику потрібно буде серйозно думати, як рятувати Росію від повного розвалу й повернути її політичне обличчя на світовій арені. По-третє, Росія, на превеликий жаль, дуже несправедлива держава. Ця несправедливість, жорстокість виявляється як стосовно громадян Росії, так і сусідніх держав», ‒ вважає бізнесмен.
На думку Зубкова, російська влада виявляє агресію до кримчан, зокрема перешкоджаючи веденню бізнесу на півострові. Як приклад Зубков нагадав про судові розгляди щодо його зоопарків.
«Подібні приклади російського свавілля, жорстокості, нелюдяності та твердолобості в сьогоднішньому Криму можна наводити багатьма тисячами. Але про те, про що змушені мовчати багато кримчан, не мовчатимуть незалежні від Росії держави. Тому питання щодо Криму на міжнародній арені ще не закрите. А ми, кримчани, на жаль, є заручниками цієї ситуації», ‒ сказав кримський бізнесмен.
Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова також вважає, що кримчани стали заручниками ситуації, що склалася.
Кримчани виявилися заручниками великої геополітикиЕміне Ібраїмова
«Кримчани виявилися заручниками великої геополітики. Росія думала, що «ситуацію» з Кримом через якийсь час їй пробачать, і все буде, як раніше. Але цього не відбувається. Кримчани все більше усвідомлюють, що опинилися на невизначений час у вельми сумнівному становищі. Майбутнє Криму, як і кримчан, нестабільне. Заяви НАТО дуже серйозні, й багато хто реально боїться війни. Знаю, що це одна з вагомих причин, чому Крим для багатьох перестав бути привабливим для життя регіоном», ‒ сказала Ібраїмова.
ДОВІДКА: 19% жителів Росії вважають, що анексія Криму принесла загалом більше шкоди, аніж користі. Такі результати опитування російського «Левада-центру». Ця цифра досягла максимуму за п'ять років. Згідно з результатами нещодавнього опитування фонду «Громадська думка» кількість росіян, які вважають анексію Криму корисною, знизилася з весни 2015 року з 67 до 39 відсотків.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної ради Криму, сімферопольський аеропорт, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ.
16 березня 2014 року на території Криму та Севастополя відбувся не визнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія приєднала Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
