КРИМ – Затримання, арешти, тортури, фабрикація кримінальних проваджень – усе це, як і раніше, про журналістів у Криму. Тиск на свободу слова тут уже сім років залишається безпрецедентним і регулярно виводить півострів у топ регіонів із найбільшою кількістю порушень у цій сфері. Яким був 2021 рік для стримерів і фрілансерів, кореспондентів і блогерів, громадянських і професійних журналістів, для всіх людей, які, незважаючи на ризики, що зростають, продовжують збирати й поширювати інформацію на території окупованого Криму – у щорічному огляді проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
Катування перед ефіром
Фабрикація справ проти кримських журналістів – явище не нове. Справи заводили на Миколу Семену, редактора алуштинського видання «Твоя газета» Олексія Назімова, а також активних користувачів соціальних мереж, таких як Ігор Мовенко, Сулейман Кадиров, Лариса Китайська та Ісмаїл Рамазанов. Проте 2021 року співробітники ФСБ привнесли у цей процес жорстоку інновацію – відтепер у справах проти журналістів на півострові охоче використовують тортури.
Першим, хто публічно про це заявив, був позаштатний журналіст Крим.Реалії Владислав Єсипенко, в якого під час обшуку в машині раптом знайшли гранату. Після затримання журналіста його довго катували струмом, отримавши та записавши на відео свідчення, необхідні співробітникам ФСБ. Більше того, якось його привезли на урядовий телеканал «Крым 24» і змусили відповідати завчений текст, представивши це як інтерв'ю. Довгий час після цього Єсипенко не мав нагоди зустрітися з незалежним адвокатом. Вибивати відмову від нормальної правової допомоги на користь «своїх» адвокатів – це ще одне «ноу-хау» від російських силовиків на півострові у 2021 році.
Тенденція не була б такою страшною, якби не повторилася майже точно з журналістом Асаном Ахтемовим, який довгий час працював у місцевій газеті «Авдет», а останнім часом включився в роботу однієї з громадянських інформаційних ініціатив. Його затримали за звинуваченням у підриві газопроводу, головним фігурантом якого став перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял (за документами – Джелялов – ред.). Після затримання про долю Асана Ахтемова два дні практично нічого не було відомо. Ті, хто його бачили після цього в суді, звернули увагу на сильну психологічну пригніченість. Через 10 днів його адвокат Айдер Азаматов зумів домогтися зустрічі та за її підсумками повідомив, що Асана катували струмом, вибиваючи зізнання, які потім також транслювали в пропагандистських ЗМІ.
Якою ціною далося каяття, а також визнання провини та «помилковості своїх переконань» одеському блогеру Олександру Долженкову, якого ФСБ затримала в Криму раніше, залишається лише здогадуватися. У травні міський суд Євпаторії засудив його до одного року позбавлення волі, визнавши винним у «створенні екстремістської спільноти».
Фабрикація кримінальних справ
Випробували 2021 року на кримських блогерах і кримінальні новели. Так, до кримінального кодексу сусідньої Росії 10 січня повернулася стаття про наклеп. Не минуло й місяця, як у будинку ялтинської блогерки Людвіки Пападопулу люди у балаклавах провели обшук у рамках кримінальної справи про наклеп. Про те, що вона стала фігуранткою справи й оголошена в розшук, Пападопулу дізналася тільки в серпні й випадково – під час проходження паспортного контролю на кордоні з Кримом її затримали і доставили на допит як підозрювану. Потерпілий у справі – керівник Управління судового департаменту Криму Керім Акуєв. З метою створення умов «незалежності та неупередженості» під час розгляду справи, суд над блогеркою відбудеться в адигейському аулі Тахтамукай.
Також 2021 року завершився розгляд кримінальної справи за статтею про «неінформування» стосовно громадянського журналіста «Кримської солідарності» Айдера Кадирова, якого звинуватили у спілкуванні з якимсь акаунтом, який нібито належав члену терористичного угруповання з Іраку. Стаття 205.6 «Неповідомлення про злочин» у російському кримінальному кодексі вже п'ять років, але на півострові силовики її обкатали вперше. Звичайно, сліди фабрикації кримінальної справи та керування акаунтом з боку спецслужб у суді регулярно давалися взнаки, але вирок все одно був обвинувальним, з покаранням у вигляді штрафу на суму 30 тисяч рублів.
Затримання оптом та в роздріб
Загалом у 2021 році кримські силовики спіймали кураж на масових затриманнях людей то під приводом порушення карантинних обмежень, то нібито за несанкціоновані масові заходи. Часто при цьому ОМОН пакував у автобуси всіх без розбору, в тому числі й журналістів, які знімали те, що відбувається. У відкритому доступі за цей рік налічується не менше 22 згадок про затримання громадянських журналістів, у тому числі тих, хто мав при собі посвідчення та редакційні завдання. Часто при цьому до журналістів необґрунтовано застосовували силу.
Для ілюстрації наведемо три найяскравіші затримання цього року. 4 вересня редактор газети «Авдет» Шевкет Кайбуллаєв був у машині, припаркованій навпроти будівлі ФСБ, де збиралися люди, щоб дізнатися про долю викрадених кримських татар. Співробітники ОМОНу, закінчивши з тими, хто був на вулиці, оточили машину, змусили редактора вийти з неї, затримали, а потім поліція звинуватила його у порушенні карантинних обмежень за участь у зібранні. Суд визнав Кайбуллаєва винним та зобов'язав виплатити штраф у розмірі п'ять тисяч рублів.
25 жовтня громадянський журналіст Зедін Аджикелямов вів зйомку біля будівлі Кримського гарнізонного військового суду, де відбувалося засідання за однією з політично мотивованих справ. Побачивши, що ОМОН готується до проведення затримань, він терміново одягнув яскравий жилет із написом «Преса». Але в результаті його взяли одним із перших, заламавши одну з рук високо за спину.
Добу він провів у відділі поліції та неопалюваному приміщенні ізолятора тимчасового тримання, а потім суд його виправдав за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Щоправда, виправдувальний вирок уже скасувала вища інстанція за апеляційною скаргою кримської поліції. При повторному перегляді журналіста таки визнали винним за участь у несанкціонованому заході та зобов'язали сплатити штраф у розмірі 10 тисяч рублів.
Перевиконали план боротьби зі свободою слова місцеві правоохоронці увечері 23 листопада. На місці, де люди зустрічали адвоката Едема Семедляєва після покарання, правоохоронці провели чергові затримання, при цьому в автобусі опинилося відразу п'ятеро громадянських журналістів «Кримської солідарності». Що характерно, виправданого судом Аджикелямова поліцейські того вечора не чіпали, хоча він знімав разом з усіма. А затриманих стримерів суд визнав винними у порушенні правил проведення масових заходів, повністю проігнорувавши аргументи про професійну діяльність, наявність посвідчень та редакційних завдань. Усі п'ятеро отримали ухвали про адміністративний арешт на строки від 10 до 14 діб.
Цензура проти позиції ООН
Ще однією знаковою подією у ракурсі тиску на свободу слова став судовий процес проти редактора єдиної кримськотатарської газети «Къырым» Бекіра Мамутова. Його звинуватили в тому, що на сторінці газети, цитуючи доповідь генерального секретаря ООН, редактор згадав Меджліс кримськотатарського народу без примітки, що ця організація є забороненою на території Росії.
Усередині редакції «Qirim»: як сьогодні живе кримськотатарська газета в Криму (фотогалерея)
Бекір Мамутов у суді стверджував, що в публікації двічі згадується про наявність заборони на діяльність Меджлісу, проте представники Роскомнадзору наполягали на тому, що ці згадки не відповідають визначеним у відомстві стандартам. Знаковою ж історія стала не через рішення суду, який очікувано став на бік державного наглядового органу. Примітно, що про неї дізналися безпосередньо в офісі ООН, і в проєкті чергової резолюції міжнародної організації щодо ситуації з правами людини в Криму з цього приводу наголошувалося на «занепокоєнні щодо факту притягнення до відповідальності за публікацію доповідей генерального секретаря ООН про порушення прав людини в Криму».
Бий своїх
У найкращих традиціях минулих років щедро діставалося 2021 року і пророросійськи налаштованим блогерам. У січні антикорупційного активіста Іллю Большедворова затримали співробітники поліції за те, що він знімав на відео одиночний пікет свого друга Сергія Васильєва під будівлею прокуратури.
Большедворова звинуватили у порушенні маскового режиму, проте через два місяці Центральний районний суд Сімферополя відправив його на десять діб під арешт. Як сказано у рішенні судді Юрія Гулевича, блогер «взяв інтерв'ю та провів зйомку на свій мобільний телефон, тобто проводив неузгоджений з органом місцевого самоврядування муніципальної освіти публічний захід у формі пікету».
Також широко застосовувалися і неправові форми тиску. Так, у жовтні блогера Феодосії Олександра Таліпова у дворі його будинку зустріли троє людей, двоє з яких взялися його бити ногами і пляшкою, а також поливати зеленкою. Третя людина знімала все це на телефон. Після інциденту Таліпов заявив, що вважає винним у нападі російського главу Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов).
Підтверджує наявність пресингу з боку місцевої влади і московський блогер Олександр Горний, який в одній з останніх своїх публікацій зазначив, що «нас, незгодних, намагаються заткнути, залякати, на тих, хто був проти – шлють усілякі перевірки». Блогер регулярно заявляє про те, що за ним ведеться стеження та здійснюється інформаційне цькування «медіа-гопниками Аксьонова».
На завершення
Дістати камеру чи телефон без побоювання, що будеш одразу затриманий… Прийти до суду з упевненістю, що потрапиш до зали як представник ЗМІ, а не учасник несанкціонованого мітингу… Ставити запитання перехожим, не боячись, що потім звинуватять у шпигунстві… Писати про ООН без позначок, регламентованих цензурою... Усе це поки що не про Крим, в якому ось уже сім років завзято підтримується режим підвищеної тиші.
