«Через проблеми з водою люди їдуть із Криму». Чи вистачить кримчанам води у 2022 році?

Віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін стверджує, що проблему дефіциту води в Криму вирішено і «води вистачатиме на розвиток» півострова. Подібні заяви зробили російські глава Криму Сергій Аксьонов (за документами –​ Аксенов) і мер Ялти Яніна Павленко.

Яка ситуація з водою в Криму? Чи виникнуть проблеми з прісною водою для Криму в 2022 році? Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Кримський вечір», обговорили ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: ексголова комітету водного господарства Криму, ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв, заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк та кримський історик, політолог Євгенія Горюнова.

У 2021 півострів увійшов з мінімальним наповненням місцевих водосховищ. На початку року відчувався гострий дефіцит води у Криму. Але тепер ситуація покращилася, стверджує російська влада.

«У нас усі проблеми з водою в Криму вирішені. Ми всі плани виконали: знайшли додаткові запаси підземних вод, збудували нові водогони, а це перспективи не на один рік. Треба мати перспективи щонайменше на 10 років. Зараз я можу впевнено сказати: води вистачатиме на весь розвиток Криму», – цитують РИА «Новости» російського віцепрем'єра, «куратора» Криму Марата Хуснулліна.

Запаси кримських водосховищ до початку зими склали майже 106 мільйонів кубометрів – утричі більше за показники минулого року, повідомляє кримський Гідрометцентр.

Ресурсів водосховищ Великої Ялти вистачить щонайменше на рік безперебійного водопостачання цього регіону, стверджує глава російської адміністрації Ялти Яніна Павленко. За її словами, рясні осінньо-зимові опади наповнили південнобережні водосховища, і порівняно з минулим груднем «прогнози оптимістичні».

Російський глава Криму Сергій Аксьонов запевняє, що води в резервуарах, що живлять Південне узбережжя Криму, Сімферополь та його передмістя, «достатньо для стабільного постачання кримчан».

«У Сімферополі у трьох водосховищах – 35 мільйонів кубометрів води. Торік було сім мільйонів (кубометрів – КР) на цю дату. Тобто, ситуація змінюється. В Ізобільненському водосховищі (забезпечує Алушту та Ялту – КР) – шість мільйонів кубометрів при витраті води в середньому 20 тисяч кубометрів на добу. Наразі запас води практично на рік є в повному обсязі», – зазначив він на пресконференції 28 грудня.

За словами Аксьонова, російська влада планує реалізувати проєкт з перекидання води для Алушти з ялтинського водогону, а також побудувати в регіоні нове водосховище.

Ще одне додаткове водосховище кримські чиновники обіцяють створити для Сімферополя.

Заступник директора українського Інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк сказав Крим.Реалії, що не поділяє оптимізму російської влади щодо забезпечення Криму водою.

– Проблеми (з водопостачанням Криму – КР), що існували останніми роками, залишилися. Про інфраструктурні рішення, які б дозволили говорити про те, що Крим на майбутнє забезпечений водними ресурсами в достатній кількості та відповідної якості, я говорити не можу. Тому що ми знову повертаємося до того, що Крим, як у попередні роки, так і зараз залежить від природно-кліматичних умов.

На думку Яцюка, глобальне потепління створює для Криму все більше водних загроз. Враховуючи тенденції та стан місцевих річок і водойм, ці ризики, за його словами, «посилюватимуться і наростатимуть».

Ексголова комітету водного господарства Криму, ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв повідомив Крим.Реалії про те, що через нестачу води деякі кримчани залишають півострів.

За його словами, працездатні жителі Північного Криму продають свої будинки за безцінь і мігрують у ті міста і райони, де немає дефіциту води і її вистачає для того, щоб займатися підприємницькою діяльністю.

– Від спраги у Криму ніхто не помре. Але займатися там бізнесом, вести господарську діяльність без води неможливо. Це і економіка, і екологія, і взагалі сенс перебувати в цьому регіоні. Наприклад, у цілій низці сіл Первомайського району продають будинки за цінами, за якими вони не продавалися навіть у 1990-ті роки. З населення залишаються, переважно, жінки віком старші 70 років. Усе працездатне населення, а також чоловіки похилого віку звідти виїжджають, і це відчутна проблема.

Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова повідомила Крим.Реалії, що російська влада не вирішить питання з водою для Криму в 2022 році. Вона скептично ставиться до можливості видобутку ресурсу із дна Азовського моря. У неї – своя версія, чому досі невідомо, чи ця вода придатна для пиття або хоча б для сільського господарства.

– Кожна нова розвідка – це нові гроші, які виділятимуться з російського бюджету. Тому потрібно провести якнайбільше геологорозвідувальних робіт, якнайбільше взяти проб. Цей процес можна затягнути на кілька років, щоб переконатися, чи вода відповідає (стандартам якості – КР), чи ні. І за цей період отримати хороші «дивіденди» з російського бюджету (йдеться про освоєння бюджетних коштів через підконтрольні чиновникам компанії – КР).

На думку Горюнової, російська влада спантеличена не так створенням комфортних умов для кримчан, як заміною місцевих жителів на приїжджих з Росії.

– Росіяни вже якось виживуть. Без води, так без води: у тазиках помиються раз на рік, – пояснює вона логіку російського режиму.

Раніше російська влада обіцяла забезпечити Крим водою за допомогою розробки місцевих підземних джерел і пошуку альтернативних варіантів. Наприклад, створення водогону по дну Чорного моря для перекачування прісної води із сусідньої Росії, або наповнення кримських водосховищ за допомогою штучних опадів. Але потім від цих варіантів вирішення проблеми відмовилися.

Натомість річки та гірські джерела перекидають у водогони для забезпечення великих міст Криму та шукають прісну воду на дні Азовського моря.

У планах підконтрольної Кремлю влади – будівництво опріснювальних станцій у Криму за технологією зворотного осмосу. Першу – обіцяють звести в Ялті, але про дати початку робіт поки не повідомляють. Марат Хуснуллін стверджує, що опріснювачі в Криму з'являться лише «у крайньому разі».