До кінця року в Криму відпочинуть 9 мільйонів туристів! Такі цифри оприлюднила влада окупованого Криму, призначена Кремлем. Але чи відповідають вони дійсності? Скажімо, стільки відпочивальників у Криму не бувало навіть у радянські часи. Незалежні експерти туристичної галузі стверджують – ця статистика не має нічого спільного з реальністю. Хоча людей на півострові цьогоріч, справді, було більше, ніж в останні роки. Причини – закриті через ковід кордони та більш суворі обмеження навіть у сусідньому Краснодарському краї Росії. Який він, портрет сучасного кримського туриста? І чи виграв Крим від притоку відпочивальників?
ПОРТРЕТ КРИМСЬКОГО ТУРИСТА
Оксамитовий сезон в Криму цьогоріч був нетипово холодним. В цей період туристи переважно спокійні та ввічливі, кажуть опитані кримські співробітники сфери послуг. А ось від літніх відпочивальників не у всіх такі райдужні враження.
«Такі хами усі, жах. Ну, тому що некультурні, невиховані. А ось зараз люди інші, завжди кажуть «дякую, удачі бажаємо вам». А там такі молоді, хамовиті, нахабні, ця зграя дітей жах, усе невиховане. «Поступіться 20 рублів. 20 рублів поступитеся, 50 рублів поступитеся». Я кажу: «я не можу, я реалізатор, у мене стоїть каса, термінал», «ой, ну що ви вигадуєте, ви вибийте іншу суму». Нахабна молодь, зухвала», – скаржиться продавчиня з Євпаторії.
«У нас у Феодосії дуже великі ціни, вони на це нарікали. Пояснювали, що на продукти дуже золоті ціни. Не те, щоб вони обурювалися... Вони пояснювали, що у нас у Феодосії більш-менш усе добре пройшло, без дощів, людей дуже багато було і ціни, вони сказали, космічні», – згадує продавчиня з Феодосії.
«Без цих – нікуди. Ну, ми до них ставимося нейтрально, у нас робота така, що не можна лаятися. Знаходили спільну мову загалом. Вони завжди скаржаться на сервіс. Ну, знову ж таки, куди ти зайдеш – десь усміхаються тобі, десь ні, дивлячись який менталітет. Ну, я з різними людьми спілкувався, в основному середнього достатку», – ділиться враженнями співробітник кафе з Євпаторії.
Видання «Комсомольская правда в Крыму» цитує керівницю Асоціації малих готелів Криму Наталію Стамбульникову. Її враження від сезону: дефіцит персоналу, завищені вимоги туристів та низька культура спілкування.
«Гості не приховують свого роздратування та нехтування Кримом, оскільки звикли відпочивати за кордоном і цього року залишилися без звичного сервісу. Є такі, хто цього сезону відзначилися в декількох готелях схожими претензіями та поведінкою, що змушує відмовити у прийомі. Як ніколи, цього року багато шанувальників «алкотурів», і не зрозуміло, навіщо вибирати готель, якщо потрібний окремий котедж, щоб нікому не заважати та не скандалити? На жаль, таких чимало», – розповідає Наталія Стамбульникова.
Прогнозувати рекордні цифри відпочивальників кримські чиновники почали ще навесні. Тоді вже казали про 8 мільйонів туристів за рік. І закривати півострів через ковід не збиралися.
«Жорсткіше не буде точно, закривати сферу не будемо, принципова позиція. Контроль над сферою курортів і громадського харчування працюватиме далі», – заявляв у квітні підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов.
Влітку в Криму були аномальні зливи, затопило Ялту і Керч, весь сезон трималися високі показники захворюваності на ковід. Але це мало вплинуло на туристичний потік, і восени чиновники заявили про абсолютний туристичний рекорд, цифри, вищі за радянські – 8 мільйонів 300 тисяч за 9 місяців року.
Колишній головний фахівець відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради, власник турагенції Сергій Вікарчук вважає ці цифри абсолютно не реальними.
«Шокуюча інформація, бо ми всі маємо доступ до таких речей як вебкамера і навіть просто відеоогляди відпочивальників. І на задньому плані такої кількості немає. Пам’ятаєте, коли в нас було 5 мільйонів туристів, було стільки людей, що у мене в Євпаторії ми отак проходили, боком, по набережній. А зараз – це просто нонсенс якийсь», – каже Сергій Вікарчук.
Ось ялтинські пляжі в серпні, коли місто вже прийшло до тями після потопу.
Більша завантаженість була помітна влітку на пляжах та набережній Судака.
Але і це не свідчить про реальність заявленої кількість туристів. Ось, наприклад, кадр з відео 2007 року, коли за 9 місяців у Криму нарахували 5 мільйонів 800 тисяч курортників.
Голова громадської організації із захисту прав споживачів «Курортний Крим» Олександр Бурдонов як приклад наводить піковий 1984 рік, коли в Криму за літній сезон нарахували 6 мільйонів туристів – тоді державі було простіше порахувати, наприклад, за вживанням хліба, бо це була державна монополія. Тоді, розповідає, в Криму були зайняті геть усі місця розміщення.
«Місць не було, причому по всьому Криму: схід, захід, навіть північ. І, принаймні, на південному березі Криму люди домовлялися, хто де виїжджає і не зайнято, що вони готові почекати, там, день-два. Господиня виносила їм матрац, ковдру і вони спали у скверах та парках», – згадує Олександр Бурдонов.
Він працює в цій галузі із середини дев'яностих. Він упевнений, методика підрахунку туристів пасажиропотоком, якою користуються кримські чиновники, недостовірна. Він використовує іншу: серед тих, хто в'їжджає, методом опитування прямо на кордоні виводиться відсоток туристів. Підрахунки потрібно проводити регулярно, тоді видно динаміку процесів і виходять інші цифри.
«Давайте ділити хоча б навпіл, це буде реальніше. Міст? Так-так, різко зросла кількість тих, хто їде на машинах. Але, знову ж таки – а як їх підраховували? Їх хтось опитував? Скільки там сидить у машині, якщо легкова, туристів? Хто турист, хто турист? Справа в тому, що в зимовий період основний трафік – місцеві жителі», – каже Олександр Бурдонов.
У КРИМ ВИМУШЕНО ЧИ ЗА БАЖАННЯМ?
В оксамитовий сезон у Криму відпочивало чимало тих, хто отримали соціальну путівку, тож вибирати не мали з чого. Є й поціновувачі природи. А хтось до Криму приїхав вимушено, і волів би обрати інше місце для відпочинку.
«Не планували, запропонували путівку – ми взяли. Тут у нас це безкоштовно. У нас немає можливості в іншу країну їхати, треба платити гроші, а ми – пенсіонери», – розповідає москвичка, яка відпочивала у Феодосії.
«Вперше в оксамитовий сезон. Ну, я була тут у грудні. Живемо у родичів, де ми проживаємо ціни практично не відрізняються. Швидше за все, обрали б Крим. Якось спокійніше. Крим – наш!» – каже пара туристів.
«Все скрізь треба подивитися. Ми в Єгипті були, в Тунісі були. Швидше за все, Єгипет обрали б, тому що в Шарм-ель-Шейху дуже гарне море. Там корали взагалі чудові. Але лячно їхати. Туди відлетиш, назад не приїдеш. Сюди – не страшно», – каже чоловік, родину якого ми зустріли у Феодосії.
У серпні приток туристів збільшився ще й через те, що Краснодарський край запровадив суворіші вимоги до відпочивальників – сертифікати про обов’язкову вакцинацію. У Криму влітку цього не вимагали.
«Якщо спостерігати цю всю картинку, то складається доволі логічна послідовна дія, що влада намагалась таким чином зупинити кількість туристів на Краснодарський регіон і перетягнути їх на регіон Крим, створивши лояльні якісь умови на певний період, а там обмежуючи їх. З точки зору організації, то Криму потрібно було приймати такі ж самі рішення. Ну, і я скажу відверто – всі цивілізовані туристичні регіони вже давно так працюють: є сертифікати, є плр-тести, є експрес-тести. Чому Крим не скористався такою можливістю? У такий спосіб міг би убезпечити себе», – вважає кримчанин, власник турагенції Сергій Вікарчук.
СЕЗОН-2021: КРИМЧАНИ ЗАРОБИЛИ ЧИ НІ?
«У нас у Євпаторії немає такого багатого туриста, розумієте. Троє-четверо дітей... Але я не можу сказати, що вони чогось не брали. Повні атракціони були, а там ціни! Бідолашної категорії якось не було. У нас не було жодних конфліктів. Ні, якщо вона порахує «ой щось дорогувато», спокійно відходили люди. Ну, кожен за своїм гаманцем орієнтується», – розповідає реалізаторка екскурсій.
«Людей багато було по відчуттям. Платоспроможність? Середньо. Багато хто на своїх машинах приїхав, з наметами, щоб відпочивати, на морі подивитися», – каже чоловік, який катає в Феодосії відпочиваючих на електрокарі.
За оцінкою Росстату, готельні доходи Криму в першому півріччі цього року становили понад 14,2 мільярда рублів. Податкові надходження до бюджету від туристичної галузі склали 2,1 мільярда рублів. Якби оприлюднена кількість відпочивальників була реальною, суми були б набагато більшими, вважає голова громадської організації «Курортний Крим» Олександр Бурдонов.
«У середньому турист залишає у Криму п'ятсот доларів. Виходить, що мільйон туристів залишає півмільярда доларів, а два мільйони залишають мільярд. А якщо у вас шість мільйонів туристів або вісім, то має залишитися в Криму чотири мільярди доларів. А куди ці гроші потім діваються? Ось, кажуть, тіньові, вони отримують гроші, приватний сектор, уникають податків. А куди інфраструктура і той самий приватний сектор потім подінуть гроші? Протягом року вони на ці гроші живуть, тобто ці гроші йдуть в обіг», – вважає Олександр Бурдонов.
Підконтрольне Росії міністерство курортів і туризму Криму сезоном задоволене. Ось як його оцінив підконтрольний Росії міністр курортів Криму Вадим Волченко.
«Поставив насправді «п'ять». Чому? Тому що при стовідсотковому завантаженні жодного спалаху, жодної серйозної проблеми за весь сезон ми не отримали. Завдяки взаємодії з бізнесом, моніторингу, завдяки тому, що в цій галузі працюють виключно професійні люди», – заявив ЗМІ Вадим Волченко.
Підконтрольний Росії міністр не розповідає в сюжеті про червневий спалах коронавірусу в таборі «Артек», коли в обсерваторі опинилися 60 дітей і 16 дорослих. І про те, що Ялта увесь сезон була одним із лідерів щодо захворюваності на коронавірус і там вкрай не вистачає швидких і медперсоналу. І про те, що наприкінці серпня за тиждень у санаторіях виявили 40 випадків захворювань на ковід.
Сергій Вікарчук не розуміє, за що тут ставити п’ятірку.
«Поставив би, мабуть, «двійку», а може «одиницю» Волченку – за те, як він організував туристичний сезон 2021 для Криму. Пану Волченку треба з’їздити хоч раз в житті банально хоча б у Туреччину, щоб він побачив, що таке нормальний сезон. Є елементарні протоколи безпеки, якими послуговується весь цивілізований світ і тільки в Криму чомусь про це не знали. Як це?! Ну як йому можна «п’ять» поставити після цього», – дивується Сергій Вікарчук.
Найболючіша проблема Криму як курорту зараз, на думку Олександра Бурдонова – це нищення його природи. Громадські активісти, в тому числі й із турбізнесу, наприклад, борються проти забудови Фороського парку, в якому вирубали червонокнижні дерева.
«Хлопці з материка – на прикладі Фороса – країв не бачать. Є замах на розвиток туризму: національна програма розвитку туризму, корпорація розвитку туризму. Там трильйон рублів виділяють на розвиток по всій Росії, насамперед інфраструктури. А тут, як заявив Хуснуллін: «будемо забудовувати Крим». Господи боже ти мій, ми не знаємо, як позбавитися тієї забудови, яку вже назводили на південному березі, від шалманів тих. Ми не знаємо, як захистити всі ці парки від забудови. Не можна це нищити. Ваші інтереси забудувати проти наших інтересів, кримчан, отримувати туристів. Отримувати від них прибутки для Криму. Ви ось куди рубаєте нас? Окрім історії, культури, природи, ви ще рубаєте наші економічні інтереси», – обурюється Олександр Бурдонов.
Поки громадські активісти намагаються врятувати природу і, наприклад, судяться через забудову унікального Фороського парку – підконтрольні Росії чиновники анонсують будівництво… нового курортного міста між Саками та Євпаторією. Комунікації за рахунок бюджету Росії, все інше – ще не названі приватні інвестори. Чиновники вважають, що нове місто туристам потрібне.
