Літо вже не за горами, і Європейський союз намагається представити уніфіковані правила і для громадян ЄС, які подорожують у межах блоку, і для громадян третіх країн, які хочуть відвідати друзів чи родичів або просто потрапити в Альпи чи Середземномор’я в сезон відпусток. Радіо Свобода розбиралося, як Брюссель готується впроваджувати сертифікати вакцинації, а також коли і як у Євросоюзі почнуть приймати громадян країн, які не є членами ЄС.
Яка ситуація зараз?
Що стосується паспорта вакцинації самого Європейського союзу, який також називають «цифровим зеленим сертифікатом», справи йдуть, хоча і дещо повільно. Його запропонувала раніше цієї весни Європейська комісія, а Європейський парламент і Рада ЄС, які представляють усі 27 держав-членів Євросоюзу, домовилися щодо своїх мандатів на переговори про це.
Тепер усі три інституції мають зійтися у так званих «тріалогах», у яких мають узгодити до деталей остаточний текст законодавчого акту. Перший із цих «тріалогів» відбувся 3 травня, а наступними днями й тижнями мають відбутися й подальші.
Ідея відкрити кордони ЄС (мінус Ірландія, але плюс Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія і Швейцарія, що не входять до ЄС) для громадян третіх країн є більш свіжою: пропозиція щодо такого пом’якшення обмежень була представлена 3 травня. Пізніше цього тижня її мають уперше розглянути посли держав-членів.
Європейська комісія пропонує дозволяти в’їзд людям, які отримали останню рекомендовану дозу будь-якої з чотирьох схвалених у ЄС вакцин – AstraZeneca, BioNTech / Pfizer, Johnson & Johnson і Moderna – принаймні за 14 днів до прибуття.
Також пропонується послабити методологію ЄС для розрахунку того, які країни «безпечні» – від нинішнього показника в 25 випадків захворювання на COVID-19 на 100 тисяч населення за останні 14 днів до 100 на 100 тисяч. На цей час середнє значення для самого ЄС становить 420, і лише шість країн світу потрапляють у нині чинний режим: Австралія, Нова Зеландія, Руанда, Сингапур, Південна Корея й Таїланд.
Які основні недоліки?
Що стосується сертифікатів вакцинації, ідею створити спільні правила по всьому ЄС, які знову забезпечать свободу пересування в Шенгенській зоні, теж поділяють усі євроінституції. Але є ще деякі великі невирішені проблеми.
Наприклад, Європарламент хоче безплатних тестів на коронавірус для тих, хто не вакцинований або не хоче цього робити – а країни-члени, яким не вистачає коштів через пандемію, не надто радо зустрічають таку пропозицію.
Але найбільшим стримувальним моментом може виявитись те, що депутати Європарламенту можуть наполягати на тому, що сертифікат має означати неможливість будь-яких додаткових обмежень, таких, як додаткове тестування або потенційні карантини, які могли б запроваджувати держави-члени. В іншому разі, за словами багатьох євродепутатів, сертифікат буде зведений до простого «папірця», якщо всередині ЄС і далі залишатимуться різні правила.
Але уряди багатьох країн-членів ЄС, побоюючись нових штамів нового коронавірусу, вважають, що вони повинні самі вирішувати, чи будуть вони визнавати цей сертифікат для повного скасування обмежень для його власників.
Усе зводиться до питань охорони здоров’я, які є виключною компетенцією окремих держав-членів, на відміну від свободи пересування, яка є компетенцією ЄС.
Для відкриття зовнішніх кордонів ЄС багато що залежить від того, скільки туристів захочуть прийняти країни-члени – і звідки. Деякі можуть наполягати на принципі взаємності, особливо коли мова йде про Китай, США і Велику Британію, і можуть існувати додаткові критерії, такі, як тестування і відсоток позитивних випадків.
Держави-члени також можуть, як і у випадку із сертифікатами вакцинації, залишати за собою право запроваджувати карантин або додаткове тестування. Європейська комісія також додала варіант на крайній випадок – «аварійне гальмо», яка дозволило б державі-членові терміново припинити всі поїздки осіб, що не є громадянами держав ЄС, із таких країн, де швидко погіршилася епідеміологічна ситуація або якщо виявлено штам, який викликає занепокоєння.
Який графік запровадження?
Ідея полягає в тому, що обидві пропозиції мають повністю запрацювати на кінець червня. Технічна робота над сертифікатами вже триває. Незалежно від того, чи виникне законодавче протистояння між Європарламентом і Радою ЄС, чи ні, система повинна бути технічно готова до 1 червня, і всі 27 країн-членів ЄС, як передбачається, будуть залучені до неї до кінця того місяця.
Сертифікати, які можна використовувати як у смартфоні, так і в паперовій формі, передбачатимуть три способи довести, що особа може подорожувати в межах Шенгену: вакцинація, негативний тест або доказ того, що особа вилікувалася від COVID-19, – а також такі необхідні речі, як ім’я, дата народження, країна видачі і тип вакцини, якщо особа вже була щеплена.
Ідея полягає в тому, що інформацію про процеси вакцинації в третіх країнах теж можна завантажити в систему ЄС, що, на думку посадовців ЄС, технічно не складно, хоча цей процес можуть ускладнити питання конфіденційності.
А як щодо вакцин «Спутнік» і Sinopharm?
Із погляду Європарламенту, в схему сертифікатів вакцинації слід допускати лише вакцини, які схвалило Європейське агентство медпрепаратів (ЕМА), але країни-члени наполягають на тому, щоб залишити країнам ЄС відкритими двері для залучення й інших вакцин, намагаючись заспокоїти Угорщину, яка використовує як російську, так і китайську вакцину.
У цьому конкретному випадку Європарламентові, можливо, доведеться змінити думку, бо Рада ЄС має в цьому малу свободу дій і, найімовірніше, наполягатиме на тому, що цей момент є «червоною лінією» для того, щоб сертифікат було впроваджено до літніх канікул.
Але, згідно з рекомендацією Єврокомісії щодо відкритості для громадян третіх країн, такої щедрості немає. Має бути або вакцина зі схваленням EMA, або вакцина, яка завершила процес входження до переліку ВООЗ для екстреного використання. Тут Sinopharm іще очікує на етап остаточної оцінки, тоді як «Спутнік» усе ще перебуває на стадії поточного розгляду.
Держави-члени в Раді ЄС можуть, звичайно, спробувати змінити це. Але для затвердження тексту необхідна кваліфікована більшість, і Будапештові може бути непросто домогтися свого.
Тоді сподівання для громадян третіх країн, щеплених несхваленими в ЄС вакцинами, можуть бути на те, що ЕМА або ВООЗ прискорять процес схвалення напередодні літа, або що епідеміологічна ситуація в їхніх країнах покращиться і залишиться на позитивній траєкторії.
Також, звичайно, існує й можливість того, що окремі держави-члени ЄС укладуть окремі угоди, як це недавно зробила Греція, дозволивши в’їзд деяким туристам із Росії.
А як щодо дітей?
Дітей у ЄС іще не вакцинують, тому, щоб отримати сертифікати вакцинації, батьки просто повинні отримати для малих дітей негативний ПЛР-тест, якщо вони збираються їхати до Європи цього літа.
Те саме стосується невакцинованих неповнолітніх, які не є громадянами країн-членів ЄС, із тим додатковим застереженням, що держави-члени, можливо, вимагатимуть додаткових тестів після прибуття.
