Українська гривня знецінюється від початку тижня щодо долара – на тлі паузи у співпраці з МВФ та посиленні карантинних обмежень в Україні. Нинішні коливання навряд чи будуть значними, однак подальша ситуація на валютному ринку залежить від того, як відновлюватиметься українська економіка, коли пожвавиться співпраця з МВФ та що буде з цінами на продовольство у світі, прогнозують експерти, опитані Радіо Свобода.
Українська національна валюта, яка зміцнювалася в січні, лютому та березні, послаблюється п'ять днів поспіль: курс в банках та в обмінниках перетнув психологічну позначку 28 гривень за долар.
Одночасно гривня втрачає позиції щодо євро, але менш помітно.
Зміна ситуації на валютному ринку відбувається на тлі наростання третьої хвилі пандемії COVID-19 та невизначеності у співпраці з Міжнародним валютним фондом та іншими фінансовими донорами. Відтак український уряд позичає кошти через облігації державної позики та комерційні ринки капіталу: відсотки за такими кредитами є в рази більшими, ніж для грошей від МВФ та ЄБРР. А оскільки цьогорічний бюджет є досить-таки дефіцитним, то державний борг поступово зростає, свідчить державна статистика.
При цьому ситуація на ринках продовольства, руди і металу залишається вигідною для України: ціни на її експортну продукцію зростають, і це сприяє притоку валюти в економіку.
При цьому українці подорожують значно менше, ніж у докоронавірусні роки, відтак відтік валюти за кордон є меншим, ніж раніше.
Як ці та інші чинники впливають на фінансову стабільність та курс валют в Україні й чого очікувати від цифр в обмінниках у найближчі місяці?
Про це Радіо Свобода розпитало в експертів.
Зараз все стабільно, але «без співпраці з МВФ вже у вересні стане боляче» – експерти
Коливання курсу гривні, які українці бачать в останні дні, є нормальними, і навряд чи українська валюта покаже прискорене падіння чи різке зростання найближчим часом, прогнозує у розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.
«Нічого фундаментального поки що не відбувається: коливання курсу в цих межах тривають вже деякий час», – констатує експерт.
Карантинні обмеження, як показав 2020 рік, певною мірою сприяють зміцненню гривні, українці менше їдуть за кордон відпочивати та вивозять з собою валюту, менше купують імпортних товарів, це збільшує кількість долара та євро на ринку і стабілізує гривню. Втім, у кількамісячній перспективі, припускає Сергій Фурса, ситуація може стати не надто оптимістичною, передовсім через паузу в співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Відсутність траншу МВФ у довгостроковій перспективі вплине негативноСергій Фурса
«Відсутність траншу МВФ у довгостроковій перспективі вплине негативно. Звісно, уряд залучає інші запозичення. Але ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) вже не надто допомагає. Нинішні показники свідчать, що зараз уряд віддає більше коштів за ОВДП, ніж залучає, тоді як потрібно навпаки. Тобто ринок ОВДП вже збоїть, – пояснює інвестиційний банкір. – Зовнішні ринки запозичень теж є чутливими до МВФ: Україні, звісно, можуть ще раз позичити кошти, але без співпраці з фондом це буде востаннє».
В який момент відсутність співпраці з МВФ та рештою донорів може вплинути на курс гривні та фінансову стабільність в цілому?
Якщо транш МВФ так і не надійде, то «вже у вересні буде дуже боляче», говорить Сергій Фурса.
Саме у вересні Україні доведеться робити значні виплати за попередніми кредитами, пояснює старший економіст та член наглядової Ради «CASE Україна» Володимир Дубровський. Тому він вважає початок осені таким собі крайнім терміном для поновлення співпраці з західними донорами.
«Якщо до вересня не буде досягнуто домовленості з МВФ, а в світі припиниться політика «кількісного пом'якшення» (в час кризи розвинені держави вливають значні кошти в банки та компанії – ред.), то і позичати кошти на ринках капіталу стане значно складніше. Тоді Україні буде дійсно важко», – попереджає Дубровський.
Водночас в найближчі місяці різких коливань не варто очікувати, вважає експерт.
Нинішня ситуація показує, що тенденція до поступового ослаблення гривні щодо долара збережеться, прогнозує фінансовий експерт Дмитро Власов.
Гривня буде поступово знецінюватися, якщо не буде атак на неї – все буде нормальноДмитро Власов
«Гривня буде поступово знецінюватися, якщо не буде сильних атак на неї – все буде нормально. Якщо буде домовленість з МВФ – це стане позитивним сигналом. Якщо ні – це додатково ослабить гривню», – визнає фінансист.
Він також згадує про те, що українська влада «замінює МВФ», позичаючи гроші через ОВДП і ринки капіталу в рази дорожче.
«Це такі ж самі гроші, от лишень держава за них значно дорожче платить. «Піраміда» ОВДП зростатиме і далі, доки не запрацює економіка. Повинен почати зростати бізнес, і саме податки (розширення податкової бази), а не позики мають наповнювати бюджет», – говорить експерт про передумови фінансової стабільності.
Тим часом ціла низка аналітичних центрів прогнозують зростання української економіки впродовж цього року.
Fitch Ratings прогнозує, що український ВВП за рік зросте на 4,1% і майже надолужить падіння, яке відбулося за коронавірусний 2020 рік.
Український Кабмін сповнений більшого оптимізму: прем'єр Денис Шмигаль прогнозує, що економіка України виросте на 5%, тобто приблизно на стільки ж, на скільки прогнозують зростання світового ВВП.
Вниз чи вгору: який курс є кращим для економіки?
Втім, не лише «температура» української економіки впливає на курс гривні, а й навпаки.
Українська економіка виробляє продукцію переважно на експорт, тому невелике знецінення гривні до долара зменшує витрати експортерів у доларах і збільшує частку їхнього прибутку, визнає фінансовий експерт Дмитро Власов.
Якщо таке здешевлення гривні не буде різким, воно корисне для економіки. Натомість потужне зміцнення гривні, яке тривало частину 2020 року, завдає шкоди, пояснює фінансист.
«Сподіваюся, уряд і Нацбанк не допустить повторення помилки 2020 року і не дасть різко зміцнити гривню. Те, що відбувалося тоді, виглядало як змова, і треба дослідити, в чиїх інтересах вона була... Зараз ми бачимо нормальні коливання. Не треба панікувати: невелике ослаблення гривні корисне для експортно-орієнтованої економіки», – уточнює експерт.
Небезпечними є як різке зміцнення гривні, так і сильне ослаблення її, вважає Володимир Дубровський. Втім, він вказує на те, що Нацбанк накопичив великі золотовалютні резерви, і за рахунок них може коригувати різкі коливання (купуючи або продаючи долар на ринку – ред.).
«Говорячи про нинішню ситуацію, зараз ми маємо посилення гривні, яке уряд і Нацбанк намагаються збалансувати», – так пояснює Дубровський те, що в останні дні відбувається на валютному ринку.
Зрештою, українці можуть і самі стежити за чинниками, які можуть посилити або, навпаки, послабити гривню, щоб зрозуміти, коли варто йти до обмінників, а коли краще почекати.
Радіо Свобода наводить їх за підсумками спілкування з експертами.
Посилюють гривню, здешевлюють долар:
- зростання експорту, збільшення цін на руду, зерно та інші українські товари;
- посилення карантину, а відтак – падіння попиту на імпортні товари та на туристичні поїздки;
- прогрес у переговорах з МВФ та з іншими західними донорами;
- прогрес у судовій та в інших реформах, які рекомендує зробити МВФ;
- зменшення дефіциту бюджету;
- відновлення економічного зростання.
Посилюють долар, здешевлюють гривню:
- падіння експорту, зменшення цін на українську продукцію за кордоном;
- подорожчання газу та інших енергоносіїв;
- активізація попиту українців на імпортні товари та на подорожі за кордон;
- нарощування дефіциту бюджету;
- пауза в реформах та проблеми у співпраці з МВФ;
- загострення на фронті;
- економічне падіння.
13 лютого Міжнародний валютний фонд завершив дискусії з представниками української влади. За підсумками візиту місії МВФ до України сторони не змогли досягти угоди про новий транш, оскільки Україні «потрібен більший прогрес».
Наприкінці лютого позаштатний радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов повідомив, що Україна розраховує, що зможе досягти домовленостей із МВФ щодо надання нового траншу кредиту вже до початку літа.
На початку березня голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що місія Міжнародного валютного фонду має запрацювати в Україні у квітні цього року, після того, як втратить чинність встановлена урядом гранична ціна на газ для населення.
