Доступність посилання

ТОП новини

Українська економіка і «коронакриза»: коли «пацієнт» відчує покращення?


В рамках послаблення карантину в Україні підприємцям дозволили готувати страви і напої з собою та відкривати літні майданчики кафе
В рамках послаблення карантину в Україні підприємцям дозволили готувати страви і напої з собою та відкривати літні майданчики кафе

Українська економіка вийде з кризи і відновить зростання вже у другому півріччі 2020 року, стверджують у Кабміні. Раніше такі прогнози робив і Нацбанк України. Які є підстави для такого оптимізму і як скоро позитивні зрушення в економіці відчують прості українці? Про це Радіо Свобода розпитало в експертів.

За підсумками 2020 року падіння української економіки може скласти від 4 до 8 відсотків через економічну кризу та пандемію, таке припущення зробив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в телевізійному ефірі. Водночас він очікує, що вже з другого півріччя 2020 року (липень-січень – ред.) почнеться відновлення: економіка України зростатиме.

«Консенсусний прогноз МВФ та (українського) Мінфіну становить мінус 4,8% падіння ВВП в цьому році... Але вже з другого півріччя передбачається поступове зростання економіки», – впевнений прем'єр.

Падіння, яке тривало у першій половині року, прем'єр пояснює кількома чинниками:

  • в рамках карантину уряд вимушено обмежив шість галузей економіки, орієнтованих на споживання (торгівля, громадське харчування, сфера послуг, туризм тощо);
  • як наслідок, падіння зазнали виробництва, пов'язані з цими секторами економіки;
  • падіння відбувалося і на світових ринках, на які зорієнтований український експорт.

Раніше відновлення української економіки прогнозував і Національний банк України. За підсумками 2020 року ВВП України зменшиться, але економіка зростатиме вже з другого півріччя, очікують в НБУ.

Ці оптимістичні прогнози лунають на тлі подій і тенденцій, які вже так чи інакше впливають на українську економіку.

  • Нацбанк продовжує зниження облікової ставки (за якою він позичає кошти комерційним банкам і яка впливає на ціну кредитів для бізнесу й громадян): минулого тижня вона сягнула мінімуму в українській історії – 6%.
  • Українська гривня, яка ослаблювалася на початку карантину, увійшла у «період стабільності».
  • Міністерство фінансів України заявило про те, що 18 червня уряд підтримав оновлену ним програму «Доступні кредити 5-7-9%» для малого бізнесу.
  • Міжнародний валютний фонд переказав Україні перший транш своєї допомоги, обсягом 2,1 мільярда доларів.
  • Слідом за МВФ про Україну згадали й інші донори: у червні рада директорів Світового банку розгляне можливість підтримати Україну на суму до мільярда доларів.
  • МВФ погіршив прогноз щодо української економіки: цього року вона впаде більш ніж на 8%, в наступному році зростатиме трохи більше ніж на один відсоток, у 2022 році вона прискориться до 3%.
  • За словами українського прем'єра Дениса Шмигаля, уряд вже розробив програму стимулювання економіки та подолання наслідків пандемії COVID-19.
  • З початку року капітальні інвестиції в Україну впали більш ніж на третину.
  • Водночас у червні почали потроху дешевшати кредити для бізнесу.
  • 15 червня Верховний суд залишив чинними рішення НБУ, якими братів Суркісів визнали особами, пов'язаними з Ігорем Коломойським, а їхні кошти, які були у «Приватбанку» на час його націоналізації, додали до його статутного капіталу. Це заощадило платникам податків майже 30 мільярдів гривень та посприяло продовженню співпраці з міжнародними донорами, вважають у «Приватбанку».

Все залежатиме від стану світової економіки – експерт

Зрештою, чи справдиться оптимістичний прогноз Дениса Шмигаля? Все залежить від траєкторії виходу з кризи світової економіки, пояснює в розмові з Радіо Свобода економічний радник президента України Володимира Зеленського, виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

Прогноз прем'єра спирається на припущення, що світова економіка скоро «відштовхуватиметься» від дна та що перебіг світової кризи відбувається за V-подібною траєкторією. Ми зменшуємося, відштовхуємося і зростаємо: така логіка має право на існування. Однак вірогідність такого сценарію – не 100%. Можлива також U-подібна траєкторія розвитку, з більш пролонгованою нижньою лінією. Проте більшість аналітиків вважають, що ситуація рухатиметься за V-подібною траєкторією. Якщо ж ситуація піде за гіршим сценарієм – припускаю, що прем'єр-міністр, а також НБУ передбачили додаткові механізми для повернення України до економічного зростання. До них належить пом'якшення монетарної політики, здешевлення кредитів, які можуть сприяти розвитку економіки. Також прем'єр припускає, що можна зробити ставку на поміркований протекціонізм та на великі інфраструктурні проєкти, про які він вже заявляв та які можуть мати мультиплікаційний ефект для економіки», – зауважує Олег Устенко.

За його словами, при цьому Україна залишається невеликою відкритою економікою, залежною від світових ринків. І якщо світ виходитиме з кризи швидко, додає він, то й Україна покаже непогані темпи відновлення, і звичайні українці відчують ці зміни досить швидко.

Головне, щоб влада не наробила помилок – експерт

Галузі української економіки можуть почати зростання у другому кварталі 2020 року, але економічний підйом буде помітний лише стосовно першого кварталу, а не стосовно минулого року, уточнює в коментарі Радіо Свобода старший економіст аналітичного центру «CASE Україна» Володимир Дубровський.

«В порівнянні з першим півріччям Україна може показати зростання, за умови, що не буде продовження карантину. Також дуже багато залежить від світової економіки, в якій ми бачимо різноспрямовані тенденції. Якщо у світі буде відновлення, то цей оптимізм є виправданим. Але я би не був в цьому впевненим, – визнає експерт. – Є і внутрішні чинники: невизначеною залишається ситуація з поширенням коронавірусу. Крім того, процеси зростання економіки не можна «розвернути» одночасно: для них притаманна інерція. Якщо ж уряд робитиме хибні речі, наприклад, вирішить надрукувати гроші та пустити їх на підтримку вітчизняного виробника, то може статися економічна катастрофа, дестабілізація та порушення прав інвесторів».

На думку Дубровського, українці, найімовірніше, добре засвоїли і не бажають повторювати уроки 1992-1993 років, емісія грошей знищила їхні заощадження, натомість збагатила невелику групу людей та фактично створила такий феномен, як українські олігархи.

Умовами відновлення економіки є дерегуляція, захист власності, реформа судів – експерт

Українська економіка навряд чи зростатиме швидко, попри оптимізм прем'єра, наголошує у розмові з Радіо Свобода фінансовий експерт Дмитро Власов. Водночас він говорить про кілька моментів, які можуть поліпшити ситуацію.

Я хотів би поділяти оптимізм пана Шмигаля. Навряд чи українська економіка почне зростати так швидко. Але все ж сподіваюся, що прем'єр та його уряд зроблять все можливе для того, щоб запустити глибокі секторальні реформи, орієнтовані на лібералізацію, а не на закручування гайок. Дати свободу підприємництву, зменшити податки, менше зважати, що подумають про українську владу. Головна мета – приваблення іноземних інвесторів і пошук внутрішніх. Без цього нічого не вийде. Для нормального економічного зростання недостатньо кредитів МВФ. І ось що важливо: насправді інвестори не так бояться війни на сході, як бояться втратити свою власність», – пояснює фінансист.

Дмитро Власов перераховує ті структурні реформи, які, на його думку, можуть забезпечити Україні економічне зростання:

  • захист приватної власності;
  • системна протидія рейдерству;
  • судова реформа;
  • зміна фінансової політики, яка би стимулювала банки вкладати кошти, отримані за рахунок рефінансування НБУ, не в державні цінні папери, а в економіку;
  • дерегуляція.

Падіння української економіки спричинене впливом світової кризи, який посилився через пандемію COVID-19, вважають експерти і представники влади. В останні дні, на тлі послаблення карантину в Україні, кількість нових випадків хвороби зростає. Водночас західні дослідження засвідчили, що карантинні обмеження допомогли запобігти мільйонам смертей у європейських країнах.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG