Що відомо про обстріли Антонівського мосту на Херсонщині? У чому важливість цього об’єкту для українських та російських військових? Як може розвиватися ситуація на південному фронті? Ці та інші питання обговорювали в проєкті Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- «Українські військові обстрілюють Антонівський міст у Херсоні», – про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на осіб, яких окупаційні сили призначили «керувати» регіоном.
- 19 липня так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» Кирило Стремоусов повідомив, що Антонівський міст зазнав чотирьох пошкоджень. 20 липня «українські військові повторно обстріляли міст», про що знову повідомили призначені Росією так звані «чиновники».
- Радник голови Херсонської ОВА, депутат та військовослужбовець Сергій Хлань 19 липня зазначив, що українські військові завдали удару по базі російських військ поблизу Антонівського мосту.
- Хлань повідомив про точне влучення між мостами через Дніпро та Конку, де розташована автостанція. За його словами, там був майданчик, де окупаційні сили зробили укріплення, зберігали зброю та розмістили військовий підрозділ.
- Українські військові не повідомляють про обстріли Антонівського мосту. Керівник пресцентру сил охорони та оборони оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк 11 липня зазначила, що просування українських військ на півдні повільне, але впевнене.
- Вона наголосила, що основними досягненнями українських військових є ураження командних пунктів та логістичних центрів, таких, як склади боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів. Гуменюк додала, що російські військові, своєю чергою, практикують обльоти українських позицій на гвинтокрилах та удари з повітря по тилових напрямках, а також ракетні обстріли.
- Контроль над переправами через Дніпро, ймовірно, стане ключовим фактором під час бойових дій за Херсонську область. Про це 20 липня повідомила британська розвідка. За даними іноземних спецслужб, цілком ймовірно, що після обстрілів Антонівський міст можна буде використовувати, але це – ключова вразливість для російських сил.
Російські ставленики – на межі паніки?
По дамбі Каховського водосховища стріляють, по Антонівському мосту стріляють. Але поки що міст цілийКирило Стремоусов
Як відзвітував 19 липня так званий «заступник голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» Стремоусов, «ЗСУ завдали удару по Антонівському мосту з американських ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) HIMARS». Постраждалих, каже, внаслідок удару немає.
«По дамбі (Каховського водосховища – ред.) стріляють, по мосту стріляють. Але поки що міст цілий. Я думаю, що це не проблема, зараз ми все відрегулюємо, виправимо. У принципі, житловий сектор не постраждав, загиблих немає, ситуація, я думаю, поки що контрольована», – прокоментував обстріли Стремоусов.
Наступного дня він зазначив, що міст фактично зруйнований і, якщо удари повторяться, споруда може впасти. Стремоусов додав, що рух Антонівським мостом тимчасово обмежений для вантажного транспорту.
21 липня Стремоусов повідомив, що «ЗСУ знову спробували завдати ударів по Антонівському мосту в Херсонській області РСЗВ HIMARS». За його словами, цього разу всі ракети начебто були збиті російською ППО.
«Антонівський міст має критичне значення»
Щоб зробити поточний ремонт, шукають фахівців у Криму, які брали участь у зведенні Керченського мостуСергій Хлань
Депутат Херсонської обласної ради, радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань, розповів, що рух легковиків Антонівським мостом продовжується, але російські війська вже не можуть перевозити ним важке озброєння та бронетехніку.
«Окупанти планували закрити його для пересування взагалі, щоб зробити поточний ремонт, але в них є проблеми з проєктуванням. Фахівців вони знайти не можуть, бо всі фахівці, які були в Херсоні, виїхали. Хто не виїхав – переховується і не хоче приймати в цьому участі. Тобто вони долучають і шукають фахівців у Криму – тих будівельників, які брали участь у зведенні Керченського мосту», – пояснив депутат.
У діаметрі 20 метрів були зроблені абсолютно чітко ями для того, щоб не міг проїхати вантажний транспорт, а легковий – міг проїжджатиСергій Хлань
Він упевнений, що в разі спроби російських військових звести понтонну переправу через Дніпро, вона також буде зруйнована ЗСУ. За словами депутата, приклад Антонівського моста показує, з якою точністю працюють ракетні системи HIMARS.
«У діаметрі 20 метрів були зроблені абсолютно чітко ями для того, щоб не міг проїхати вантажний транспорт, а легковий – міг проїжджати. Тому, щойно наведуть понтонні мости – вони будуть знищені», – висловив думку Хлань.
Полковник Збройних сил України, військовий експерт Владислав Селезньов розповів, що ЗСУ провели дві ракетні атаки. Першу – по об’єктах радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони, які захищали міст з повітря. У результаті, каже, були знищені командно-спостережний пункт та місце зосередження особового складу сил охорони. А друга атака, додає, була спрямована безпосередньо на міст.
Російська армія неспроможна нічого вдіяти з влучною роботою ЗСУВладислав Селезньов
Селезньов вважає, що влучні обстріли свідчать про те, що російська система протиповітряної оборони не може впоратися з роботою HIMARS.
«Влучили всі ракети, жодна ракета РСЗО «Хаймарс» не була знищена російською ППО. Тобто, все свідчить про те, що українські війська мають влучно працювати і виконувати завдання з коефіцієнтом корисної дії 100%. Друге – російська армія неспроможна нічого вдіяти з влучною роботою української», – заявив Селезньов.
Військовий експерт зазначив: питання щодо завдання ракетних ударів по Керченському мосту ще не на часі. За його словами, об’єкт постійно контролюють та охороняють російські сили. До того ж, система ППО, яка захищає цей міст, є потужною і передбачає морську, наземну та повітряну оборону.
Журналіст Іван Антипенко розповів, що Антонівський міст був побудований 1985 року. Це – автомобільний шлях через річку Дніпро, який забезпечив швидке сполучення лівого та правого берегів Херсонщини. До зведення Антонівського мосту головне автомобільне сполучення проходило через Каховську ГЕС, яка розташована за 70 кілометрів.
«Це – дуже міцна залізобетонна конструкція, досить високий міст. Його повна протяжність з розв’язками – близько десяти кілометрів. Це – велика споруда та головна артерія, якою всі звикли рухатися», – розповів журналіст.
Саме через цей міст відбувається приїзд до Херсона російських посадовців, які приїжджають демонструвати своє панування над містом та регіономСергій Данилов
Політолог, заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов зазначив, що Антонівський міст має критичне значення для забезпечення угруповань російських військ, які перебувають на правому березі Херсонщини.
«Там від 12 до 15 тисяч російських військовослужбовців, яким потрібен постійний підвіз снарядів, спорядження та харчування. Тому цей міст відіграє ключову роль. Він широкий, це – найкоротший шлях до цього угруповання. Саме через цей міст відбувається приїзд до Херсону російських посадовців, які приїжджають демонструвати своє панування над містом та регіоном», – пояснив Данилов.
Він зауважив, що Антонівський міст, швидше за все, доведеться будувати заново.
Українським військам міст не дістанеться. Тому є сенс перерізати цю магістраль, через яку йдуть боєкомплекти та важка технікаРоман Світан
Полковник запасу Збройних сил України, військовий експерт Роман Світан вважає, що Антонівський міст навряд чи вдалося би зберегти цілим, бо він замінований російськими військами.
«Практично 100% при відході російських військ він буде підірваний, буде зірвано один-два прольоти, які потім, після звільнення Херсону, після звільнення південних областей, буде відновлено й доволі швидко. Українським військам міст не дістанеться. Тому є сенс перерізати цю магістраль, через яку йдуть боєкомплекти та важка техніка», – сказав Світан.
Каховська ГЕС – під вогневим контролем ЗСУ
Саму дамбу пошкодити неможливо, але тримати під вогневим контролем рух транспорту через неї можнаСергій Данилов
Політолог Данилов зауважив: якщо Антонівський міст буде повністю зруйнований, то весь автомобільний потік зосередиться на дамбі Каховської ГЕС.
«Ширина проїзної частини на дамбі дуже невелика: там – по одній смузі в кожен бік. Там будуть величезні черги, навіть якщо буде здійснюватися постачання тільки для військового угруповання. Саму дамбу пошкодити неможливо, але тримати під вогневим контролем рух транспорту через неї можна», – повідомив аналітик.
Полковник Збройних сил України Селезньов зазначив, що звести нанівець сполучення російських військ через дамбу Каховської ГЕС набагато складніше.
Якщо ми зруйнуємо дамбу, то це може призвести до техногенної катастрофиВладислав Селезньов
«Дамба є надскладним інженерним об’єктом. Варіант знищення комунікації на дамбі неможливий, адже її руйнування – це надскладне завдання для артилерії та авіації. І, відповідно, якщо ми її зруйнуємо, то це може призвести до техногенної катастрофи», – зауважив військовий експерт.
Як оточити російську армію на Херсонщині?
Якщо ЗСУ візьме під вогневий контроль Антонівський міст та дамбу Каховської ГЕС, то угруповання російських військ опиниться в оточенні, зазначив полковник запасу Світан.
«Після взяття під контроль такого ж мосту в районі Каховки можна говорити, що все правостороннє угруповання російських військ, а це більше десяти тисяч осіб, кілька батальйонно-тактичних бригад, взяте в оперативне оточення», – запевнив військовий експерт.
На думку експерта, ЗСУ можуть звільнити правобережну частину Херсонщини найближчими тижнями. За його словами, труднощі можуть виникнути при деокупації лівобережної частини області.
У найближчі два-три тижні пройдуть контрнаступальні дії українських військ. Фронт на правому березі Херсонщини й у районі Херсону рихлийРоман Світан
«Я думаю, до кінця літа – це точно, а в найближчі два-три тижні пройдуть контрнаступальні дії українських військ. Фронт на правому березі Херсонщини й у районі Херсону рихлий. Кількість російських військ для оборони недостатня. Звільнення Лівобережжя Херсонської області буде йти трохи важче й довше, бо починати доведеться зі сторони Запоріжжя, через Василівку, Пологи, Мелітополь», – сказав полковник запасу ЗСУ.
Генштаб ЗСУ не оголошував про початок контрнаступальних дій на Херсонщині. Утім, віцепрем’єрка України Ірина Верещук регулярно закликає жителів окупованих територій до самостійної евакуації, попереджаючи про контрнаступ українського війська.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
