Російський істеблішмент ніяк не впливає на війну, яку розвʼязав Кремль проти України, вони просто виконують накази, а голова Радбезу РФ Микола Патрушев не стане наступником Володимира Путіна, мета якого перемогти НАТО, вважає колишній депутат Держдуми Росії Ілля Пономарьов. В інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» політик припустив, чим очільник Кремля буде тиснути на Захід, як він використовує війну з Україною для цього і що «заганяє Путіна в глухий кут»?
Про шантаж Кремля
Ілля Пономарьов вважає, що Володимир Путін не наважиться анексувати окуповані території українського півдня. Розмови та будь-яка інформація навколо цього питання є прямим «шантажем» РФ.
Саме Москві потрібно перейти до мирних переговорів
– Мені здається, жодного такого рішення немає, є шантаж, який іде з боку Росії щодо України. Вся так звана «спецоперація» зайшла в глухий кут. Відповідно саме Москві потрібно перейти до мирних переговорів. Тому що мирні переговори – це спосіб зафіксувати статус-кво. У будь-якому випадку перевести ситуацію в довгострокову, за яку, як мінімум, можна окопатися, зміцнитися і, відповідно, ту територію, яку займають російські війська, якимось чином утримати.
На його думку, Росія може примусити Україну розмовляти з нею лише через погрози та шантаж, в тому числі можливістю застосування ядерної зброї.
– Якщо цього не сталося, тоді ми можемо вести якісь переговори про мінські угоди – «Мінськ-3». Ось, я думаю, що план такий самий із цим пов'язаний, що вони почнуть призначати Дмитра Рогозіна (ексголова Роскосмосу – ред.) фактично головним спікером з цього питання, щоб він у своїй традиційній хамській яскравій манері говорив би саме цю думку і лякав би тим самим Банкову.
Політик вважає, що на хід війни рішення Росії про анексію українських територій ніяк не вплине і пояснив, чому.
– Тому що війна окремо, а політика та маневр окремо. Ще раз скажу, що, на мій погляд, ці погрози – це лише шантаж. Вони ж злякалися, коли проводили ці типу «референдуми» у Донецьку та Луганську ще у 2014 році. Вони злякалися написати формулювання про приєднання до Росії. У Криму не злякалися, а тут злякалися. Це методи тиску.
Якщо вони це зроблять, то тут жодних переговорів не може бути
– Я вважаю абсолютно нереальним, щоб країна приєднувала інші території у момент, коли там ведуть бойові дії. Це приєднання різко звужує маневр Кремля. Він у цій ситуації вже не може відмовитися від територій. Вони самі ухвалили таке законодавство, якщо якісь території перебувають у складі Росії, то людина, яка навіть публічно скаже про те, що можливо потрібно змінити державний кордон, вона тим самим вчиняє кримінальний злочин. Якщо вони це зроблять, то тут жодних переговорів не може бути. Я впевнений, що Кремль ніколи не піде на те, щоб штучно загнати себе в кут.
Про мобілізацію
На думку Пономарьова, ймовірність оголошення владою Росії мобілізації зберігається, але у Кремлі розуміють, наскільки непопулярним це рішення буде всередині країни.
– Ймовірність, як ми розуміємо, є завжди. Дурнів там вистачає. Але це настільки буде непопулярне рішення всередині Росії. Оголошення «спецоперації» війною буде зізнанням в тому, що нічого не виходить. Мобілізація так само. Плюс ще загроза людям, які просто сиділи на дивані і спостерігали за всім цим, а тут можуть за ними прийти комісари. Тому, я думаю, він (Путін – ред.) на це не піде.
– Намагатимуться грішми все це вирішити, збільшуючи премії контрактникам. Вони їх називають добровольцями, по суті найманцями, для того, щоб вони йшли і воювали за гроші. Однак і ця кількість обмежена. Навіть якщо людям платитимуть не по 200-300 тисяч як зараз, а мільйон, або два мільйони, то фізично кількість людей у Росії, які готові до цього, не така велика.
Політик більше схиляється до того, що керівництво Росії почне мобілізацію серед населення окупованих територій.
Рівень взаємної ненависті буде у 10 разів вищим
– Це типова політика пана Путіна. Вона від початку була відпрацьована ще під час другої Чеченської війни. Він хоче, щоби воювали люди самі з собою, чеченці воювали з чеченцями, а українці з українцями. Саме у «ДНР» і «ЛНР» (незаконні збройні угруповання, які діють на окупованій чстні Донбасу – ред.) провести повну мобілізацію, це якраз мила справа. Бо логіка така: «якщо не виграємо, то українці один одного перестріляють». Рівень взаємної ненависті буде у 10 разів вищим. Тим самим возз'єднання цих територій буде набагато важчим. Я думаю, що розрахунок приблизно такий.
Про можливий напад на країни НАТО
Політик впевнений, що якщо Путін отримає перемогу у війні з Україною, то на цьому не зупиниться і продовжить агресію проти європейських країн. На думку Пономарьова, наступною метою РФ будуть країни Євросоюзу. Мало того, зауважив він, мета голови Кремля – розвалити НАТО.
Україна об'єктивно виконує роль щита на шляху путінських загарбників до Європи
– Що стосується подальшого розповзання цієї війни (російсько-української – ред.), звичайно, завдання Путіна – не просто підпорядкування собі України і навіть не просто відтворення Радянського Союзу. Він має стратегічне завдання – стати переможцем НАТО. Він вважає, що блок цей трухлявий і його можна розвалити. Але для цього потрібно спровокувати конфлікт із кимось із членів НАТО, але в такій формі, аби інші члени НАТО не вважали цей конфлікт гідним того, щоб залучити п'яту статтю. І тоді існування НАТО та його членів стане безглуздим, тому що багато хто побачить, що блок не готовий захищати своїх членів від реальних військових загроз. Насамперед це стосується країн Балтії і, може меншою мірою, Польщі. Тому, якщо у Путіна в Україні все вийде, на цьому, звичайно, все не скінчиться. Але гадаю, що не вийде, і Україна об'єктивно виконує роль щита на шляху путінських загарбників до Європи.
Про наступників Путіна
Пономарьов стверджує, що російський істеблішмент жодним чином не впливає на рішення Путіна щодо війни проти України.
Російська еліта не вважає себе відповідальною за цю війну. Вона просто виконує накази
– Настрій в уряді, він тотально опозиційний. Вони зовсім ні на що не впливають. Рішення ухвалює особисто перша особа (Путін – ред.). У нього є дуже вузьке коло осіб, які в принципі можуть вплинути на рівні розмов, але я так скажу, що вплив на Зеленського (президент України – ред.) більший, ніж вплив такого близького друга, як Юрія Ковальчука на президента Росії. Путін може його почути, а от прислухається чи ні, це бабця надвоє сказала. Тому російська еліта не вважає себе відповідальною за цю війну. Вона просто виконує накази, рішення, які ухвалює сам Путін.
Серед можливих наступників Путіна політик точно не бачить голову Радбезу Миколу Патрушева і пояснив, чому.
– Я вважаю, що ймовірність того, що він (Патрушев – ред.) буде наступником Путіна, дорівнює нулю. Він надто старий і цього не допустять усі інші. Це дестабілізація серед оточення Путіна. Син же Патрушева, про якого періодично йдуть чутки, – він не вирішує лідерське завдання, він не зможе бути містком між російською елітою та Заходом. Тому ця фігура для них є абсолютно безглуздою. Мало того, в нього ще немає ніякого управлінського досвіду, він ще жодних завдань не вирішує.
Путін особисто не буде готовим погоджуватися з якимось транзитом влади
– Я вважаю, що реальний вибір там може бути лише між Сергієм Кирієнком (колишній голова уряду РФ – ред.) та Дмитром Медведєвим (колишній президент, експремʼєр Росії – ред.) у нинішній ситуації. Але в будь-якому випадку, я думаю, цього не станеться найближчим часом. Бо Путін особисто не буде готовим погоджуватися з якимось транзитом влади, бо йому дуже важливо бути переможцем. А якщо там зараз щось станеться, то він залишиться тим, хто програв, який буде змушений передавати владу. Для нього психологічно це абсолютно неприйнятно.
- Вторгнення Росії в Україну викликало найсерйознішу кризу у відносинах між Росією та Заходом з часів Карибської кризи 1962 року, коли багато хто побоювався, що світ стоїть на межі ядерної війни.
- З Росії вкотре пригрозили ядерною зброєю Заходу. Цього разу у відповідь на намагання створити трибунал над Росією із розслідування воєнних злочинів. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що спроби Заходу покарати Росію за війну в Україні ризикують поставити під загрозу все людство
- Північноатлантичний альянс офіційно вважає Росію основною загрозою – про це йдеться в оновленій стратегічній концепції, яку НАТО ухвалило на саміті в Мадриді 29 червня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.