Протистояння навколо майбутнього запуску газогону «Північний потік-2» в обхід України набирає обертів. Так, оборонний бюджет США заблокували через вимогу республіканців і частини демократів включити до нього санкції проти російського газопроводу. Німецький уряд, тим часом, призупинив сертифікацію «Північного потоку-2», доки його оператор не відповідатиме законодавству Євросоюзу. Посадовці Німеччини та ЄС прогнозують, що російську «трубу» сертифікують не раніше, ніж через пів року.
Чи має Україна разом із союзниками шанс заблокувати російський обхідний газогін на довший термін, як їй варто діяти і до чого готуватися? Ці та інші запитання Радіо Свобода обговорило з експертами.
У Конгресі США триває дискусія про нові санкції проти «Північного потоку-2»: ухвалення оборонного бюджету США заблоковане через вимогу республіканців та частини демократів включити до нього обов'язкові санкції проти російського газогону, які було б неможливо скасувати на рівні Білого дому.
Раніше американське видання Axios оприлюднило документацію, згідно з якою уряд Німеччини просить Конгрес США не запроваджувати нові санкції проти російського газогону.
Німецький регулятор в листопаді відклав сертифікацію газопроводу через необхідність дотримуватися енергетичного законодавства Євросоюзу. Воно забороняє оператору газогону бути пов'язаним з компанією-видобувником і постачальником газу (російським «Газпромом»). До того ж, Німеччина дозволила долучитися до процесу сертифікації Польщі та Україні (а саме «Оператору ГТС України» та НАК «Нафтогаз України»). Українська сторона планує використати це для оскарження російського газового проєкту.
Що означають ці події та чи дають вони шанс заблокувати запуск обхідного газогону, який частина європейських урядів та експертів вважають геополітичним проєктом Кремля? Радіо Свобода розпитало про це профільних експертів.
Запуск російського газогону: основні сценарії
Радіо Свобода наводить основні варіанти розвитку подій навколо «Північного потоку-2», які є найбільш імовірними, на думку українських експертів та частини політиків ЄС.
«Північний потік-2» запрацює після сертифікації, приблизно через пів року»
«Північний потік-2», російський газогін дном Балтійського моря в обхід України, не працюватиме ще принаймні пів року. Це визнала в інтервʼю «Інтерфакс-Україна» посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.
Вона нагадала, що сертифікацію газопроводу німецький регулятор Bundesnetzagentur (Федеральне мережеве агентство Німеччини) відклав через правила Євросоюзу, які не дозволяють керувати газогоном компанії, пов'язаній з видобувниками і постачальниками газу, що йде ним. Тому дочірня компанія «Газпрому» не може бути компанією-оператором «Північного потоку-2», згідно з законами ЄС. І для поновлення сертифікації газогону доведеться провести «анбандлінг», тобто створити нову структуру, незалежну від «Газпрому» та зареєстровану в Німеччині.
Схожий прогноз у розмові з Радіо Свобода зробив високопосадовець однієї з європейських інституцій (який просив не називати його імені). На його думку, газогін не зможе запрацювати раніше квітня-травня наступного року, враховуючи динаміку його сертифікації, а також з урахуванням зусиль ЄС та України.
«Європейські інституції робитимуть усе можливе для збереження транзиту газу через Україну, оскільки це найкоротший та найдешевший шлях. Робитимуть усе для того, щоб Україна залишалася транзитною державою. Україна також робитиме все від неї залежне», – зауважив співрозмовник Радіо Свобода в керівних органах ЄС.
Базовим є сценарій, за якого «Північний потік-2» запустять саме після всіх необхідних процедур, зауважує експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.
«Заява посла Німеччини – не про те, що сертифікація може бути відкладена чи затримана. Це констатація факту, що є порядок і процедури, які займають чітко визначений час. Сподіватися, що вони будуть якимось чином скорочені або прискорені, не потрібно», – вважає Рябцев.
Раніше про подібні терміни сертифікації говорив голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.
«Мій прогноз – газогін сертифікують, і він функціонуватиме за «Третім енергетичним пакетом» (ідеться про чинне енергетичне законодавство ЄС – ред.). За умови, що не буде якихось нових агресивних дій з боку Росії. Якщо ж будуть – то на цьому проєкті буде поставлено хрест», – сказав Дяченко у коментарі Радіо Свобода.
Але він не виключив варіанту, що Кремль намагатиметься подати газ у трубу і раніше.
«Російський газогін спробують запустити швидше, до сертифікації»
Сергій Дяченко не виключає, що «Північний потік-2» може запрацювати ще до завершення сертифікації.
«Почали лунати заяви, що газогін можуть почати експлуатувати й без сертифікації, сплативши штраф. Ми розуміємо, що ця інформація з'являється не просто так. І що зараз – м'яч на полі Путіна. Почекаємо, чи ризикне. Якщо ризикне – то, впевнений, нові санкції з боку Сполучених Штатів таки будуть», – попереджає експерт.
Йдеться, зокрема, про статтю німецької газети Handelsblatt, яка припускає такий сценарій, з посиланням на свої урядові джерела. За запуск «Північного потоку-2» без сертифікації «Газпрому» доведеться виплатити штраф. Який, за підрахунками німецького Федерального мережевого агентства, може становити до 1 млн євро.
«Ця сума виглядає прийнятною. Інвестиції в будівництво «Північного потоку-2» дорівнюють не менше ніж 10 млрд євро», – йдеться у статті.
Сергій Дяченко вважає, що запуск газогону без сертифікації – це «безглуздя та бездумний ризик», проте від російського керівництва можна очікувати подібних нераціональних дій, продиктованих або емоціями, або розрахунками, незрозумілими західному світові. Експерт додає, що в ЄС також є бізнесмени, які сподіваються на такий сценарій та на прибутки від торгівлі російським газом. Що ж до європейського політикуму, то підтримка «запуску без сертифікації» стане для його лобістів «політичним самогубством», попереджає експерт.
Німецькі політики, між тим, визнають, що Росія чинить цілеспрямований тиск задля прискорення запуску свого нового газогону. Це визнав у розмові з DW депутат Бундестагу від «зелених» Олівер Крішер.
«Політичний тиск чиниться для того, щоб «Північний потік-2» був запущений якнайшвидше. Низки європейський дозволів все ще бракує. І я вважаю, що президент Росії Володимир Путін все ще грає у свою гру з поставками газу до Німеччини та Центральної Європи».
За яким саме сценарієм розвиватиметься ситуація – стане зрозуміло впродовж двох найближчих тижнів, припускає Дяченко.
«Запуск російського газогону відтермінують завдяки новим санкціям, судам та спротиву України й низки країн ЄС»
Українська сторона робить все, щоб заблокувати сертифікацію «на кожному її етапі», пояснив у інтерв'ю Радіо Свобода генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон. Він уточнив, що Україна отримала і доступ до всіх документів про російський газогін, і право оскаржувати його запуск завдяки тому, що долучилася до процесу сертифікації.
«Німецький регулятор припинив сертифікацію російського газогону... Це додаткові 3-4 місяці, на які ми вже відтермінували цей запуск. Після цього будуть консультації з Європейською комісією. А ми знаємо, що Єврокомісія завжди виступала проти цього газогону, оскільки він несе значні ризики для єдності ЄС. Є багато країн, які категорично проти цього газогону, – уточнює посадовець. – Крім того, якщо сертифікація відбудеться, у нас буде право позиватися до Суду Європейського союзу. І ми будемо це робити. Оскільки вже є позитивні результати подібних судів».
Працювати для реалізації такого сценарію закликають керівник «Нафтогазу» Юрій Вітренко, українське МЗС, лідери опозиції та низка експертів, зокрема президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що є шанси відтермінувати запуск російського газогону.
«Оскільки на вимогу німецького регулятора потрібно зареєструвати нову компанію-оператора газогону, на сертифікацію буде потрібен додатковий час. Паралельно точаться дискусії у Конгресі США про нові санкції», – говорить експерт про чинники, які можна використати для відсування запуску «Північного потоку-2».
Ще більше чинників, які дають змогу відтермінувати проєкт, бачить німецький юрист і політолог Йорґ Гіммельрайх. У своєму коментарі DW він згадує і про вимоги енергетичного законодавства ЄС, і про питання захисту довкілля, та про інші правові моменти, які дають Німеччині та ЄС підстави для призупинення запуску «Північного потоку-2».
«Росія припинить транзит газу через Україну одразу після запуску «Північного потоку-2»»
Україні варто готуватися до того, що Росія припинить транзит газу через Україну, щойно газопровід «Північний потік-2» запрацює. Про це в розмові з Радіо Свобода заявив високопосадовець однієї з європейських інституцій (він просив не називати його імені), прогнозуючи розвиток подій після запуску російського газогону.
«Моя особиста думка – відтоді, як президент США Джо Байден домовився з канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель щодо добудови «Північного потоку-2», стало очевидно: коли одного дня російський газогін запрацює, Росія відріже Україну від транзиту газу, і до цього потрібно готуватися», – визнав високопосадовець.
Водночас він додав, що ЄС «застосовуватиме весь свій вплив на Росію», щоб вона виконала його умову: збереження транзиту газу через Україну.
Нинішній транзитний контракт з російським «Газпромом», укладений до 2024 року, передбачає принцип «бери або плати». Водночас Росія може при потребі оплачувати транзит, але не виконувати його. Якщо, до прикладу, матиме на меті дестабілізувати газові ринки Європи. Такого сценарію не виключала частина експертів, які спілкувалися з Радіо Свобода.
Зі свого боку експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев наголошує, що до 2024 року транзит зберігатиметься.
«Транзит не закінчиться раніше, оскільки газ, який іде Україною, вже проданий у рамках довгострокових контрактів, – пояснює експерт. – І «Газпрому» немає сенсу втрачати цей прибуток заради політичних цілей, тому що половина російського бюджету формується за рахунок експорту енергоносіїв».
Проте у жовтні транзит російського газу територією України дещо зменшився, дійшовши до середньодобового показника 86 млн кубометрів. Це нижче від мінімального рівня, передбаченого чинним контрактом, повідомляє «Оператор ГТС України». При цьому за 10 місяців 2021 року Україна транзитувала 35,3 млрд кубометрів російського газу. Чинний транзитний контракт з Росією передбачає, що за рік цей обсяг має сягнути 40 мільярдів кубів.
«Росія припинить транзит через Україну з 2024 року»
Про цей сценарій попереджає більшість експертів, а також українські посадовці.
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко повідомив інформагенції Reuters, що Росія не хоче вести переговорів з Україною щодо продовження угоди про транзит газу до ЄС після 2024 року.
«Немає нічого: ні натяків, ані формальних, ані неформальних обговорень. Ми обговорюємо це з американцями й німцями, що кожна сторона хотіла би продовження угоди про транзит, але росіяни не хочуть навіть починати розмову», – розповів керівник «Нафтогазу».
«Газовий транзит через Україну збережеться, але на мінімальному рівні»
Про те, що транзит російського газу через Україну після 2024 року буде на мінімальному рівні (15-20 мільярдів кубометрів на рік), говорить Геннадій Рябцев.
Зі свого боку і представники «Газпрому», і президент Росії Володимир Путін, і його речник Дмитро Пєсков стверджують, що Росія готова продовжити транзит за умови, що європейські покупці купуватимуть цей газ за довгостроковими контрактами.
Від початку газової кризи в Європі Кремль відкидав свою участь у підвищенні цін, натомість російські посадовці закликали Європу для зменшення цін на ринку робити ставку на довгострокові контракти з постачання газу, а не на біржеву (спотову) торгівлю ним.
Шансів укласти новий транзитний контракт з Росією вкрай небагато, доки Путін залишається при владі в Кремлі, стверджує Володимир Омельченко.
Для Путіна це стратегічна мета: енергетично заблокувати УкраїнуВолодимир Омельченко
«Для Володимира Путіна це стратегічна мета: енергетично заблокувати Україну і за допомогою різних форм тиску змусити Україну зникнути як державу. Путін і його оточення від цієї мети не відступлять», – закликає експерт враховувати ситуацію.
Тема «Північного потоку-2» стала елементом політичної боротьби у США – експерти
У попередні роки саме санкції, накладені США, уповільнювали добудову «Північного потоку-2». І давали підстави багатьом фахівцям прогнозувати, що цей проєкт так і не буде запущений.
Доки 26 травня 2021 року президент США Джо Байден не заявив, що його адміністрація вирішила не застосовувати нові санкції щодо газопроводу, оскільки «проєкт майже закінчений», а санкції нібито «зашкодять відносинам із європейськими союзниками».
Проте через пів року політику санкцій проти російського газогону спробував відновити Конгрес США – під час розгляду оборонного бюджету країни.
Так, Сенат США (верхня палата Конгресу) 29 листопада заблокував щорічний законопроєкт про витрати на оборону (NDAA) внаслідок заперечення республіканців, які вимагали внесення до нього санкцій проти «Північного потоку-2».
Супротивники «Північного потоку-2» у Конгресі США вважають, що він завдасть шкоди європейській енергетичній політиці та дозволить Росії перенаправити експорт газу до Європи в обхід України і позбавить її транзитних доходів – це мільярди доларів щорічно.
Санкції проти російського газового проєкту мають двопартійну підтримку: їх підтримують і республіканці, й частина демократів. Водночас адміністрація президента США Джо Байдена виступає проти них, стверджуючи, що вони нібито відштовхнуть європейських союзників.
Питання санкцій проти «Північного потоку-2» тягне за собою цілий вузол проблем в американській політиці, пояснює дослідник-американіст, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечникова Володимир Дубовик.
«Якщо зараз затримається голосування за оборонний бюджет, то це означає, що затримується голосування за закон про інфраструктуру, а потім і за закон про бюджет на утримання органів влади. Це призведе до не першого в історії США, але небажаного «шатдауну» (призупинення роботи уряду – ред.). Проте республіканці не здаються: вони приміряли на себе мантії захисників таких держав, як Україна та борців з Росією», – визнає експерт.
Раніше, в часи Дональда Трампа, згадує він, аналогічну риторику брали на озброєння саме демократи. Наразі тему протидії російським газовим проєктам частина конгресменів використовує для досягнення власних, внутрішньополітичних цілей, припускає американіст.
Чого чекати від «боротьби за санкції», яка розгортається в американському політикумі?
Володимир Дубовик очікує, що днями Сенат повернеться до закону про оборонний бюджет, і є ймовірність, що його ухвалять з правками республіканця Джима Ріша про те, що ці санкції є обов'язковими та не можуть бути подолані президентом. З іншого боку, на його думку, Джозеф Байден та лідери демократів теж не даватимуть «заднього ходу», тож імовірність ухвалення/неухвалення санкцій проти «Північного потоку-2» експерт оцінює «50 на 50»:
«Йдеться про віковічну боротьбу між законодавчою та виконавчою владою за те, хто є головним у питаннях зовнішньої політики. Думаю, республіканці роблять ставку на те, щоб частина демократів також голосувала проти політики Байдена. Ми вже чули голоси частини демократів про те, що в питанні «Північного потоку-2» він робить помилку».
Володимир Дубовик визнає: адміністрація Байдена не очікувала, що питання санкцій проти російського газогону так довго залишатиметься каменем спотикання у США.
Сергій Дяченко вважає, що все залежатиме не так від внутрішніх політичних процесів у США, як від того, наскільки агресивним та нестриманим покаже себе Кремль найближчим часом.
«Байден зараз увімкнув усі свої лобістські зусилля, щоб стримати санкції. Але виходячи з того, що нині виробляє Росія, то ймовірно і це не допоможе. Отже, нині все залежить від того, які червоні лінії перетне Росія», – прогнозує експерт.
Геннадій Рябцев не очікує, що додаткові американські санкції можуть мати місце після того, як президент США вже домовився про «Північний потік-2» з Німеччиною.
«Це суто політична боротьба всередині США, яка не має стосунку ні до безпеки Європи, ні до захисту України. Це – гасла, які використовуються для політичної боротьби», – вважає експерт.
Тим часом Володимир Омельченко припускає, що підтекст послаблення санкцій – це спроба Білого дому домовитися не лише з Німеччиною, а й з Росією, щоб, імовірно, послабити співпрацю останньої з Китаєм.
«Як виглядає, тут є непублічні домовленості з Кремлем. Якщо Вашингтон думає, що він так включить Росію в якусь гру проти Китаю, наприклад, за рахунок українських інтересів – це, на мою думку, є ілюзією», – вважає експерт.
Зупиняти «Потік» чи адаптуватися: що варто робити Україні?
Зрештою, як Україні діяти в умовах, що склалися?
«Переконувати Захід заблокувати «Північний потік-2» як інструмент гібридної агресії Росії»
Про це говорить президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар. Він закликає українську дипломатію використати той факт, що санкції – знову на порядку денному в Конгресі США.
«Чим більше доходів буде отримувати путінський режим з європейського енергоринку, тим швидше наростатиме арсенал його зброї та агресивність. Час діяти. В тому числі українській дипломатії, передусім в конгресі США», – пропонує експерт.
«Розслідувати дотримання Росією енергетичного законодавства ЄС»
Цю тактику озвучив Радіо Свобода керівник «Оператора ГТС України» Сергій Макогон, говорячи про оскарження сертифікації «Північного потоку-2».
Такі наміри демонструють і посадовці ЄС. Єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон, реагуючи на газову кризу в Європі, сказала, що Євросоюз розслідуватиме всі випадки антиконкурентної поведінки.
«ЄС буде проводити політику абсолютної нетерпимості до будь-яких ринкових маніпуляцій або спекуляцій. Ми розслідуємо ознаки будь-якої можливої антиконкурентної поведінки на енергетичному ринку», – запевнила єврокомісарка.
Михайло Гончар тим часом закликає Україну і Захід розслідувати дії Росії в Європі у ширшому контексті: від діяльності всіх «дочок «Газпрому» та «Роснафти» та «цінової ескалації» на газовому ринку ЄС – «до отруєнь, терактів у ЄС, бойових дій в Україні та міграційної кризи на білоруському кордоні».
«Зменшувати споживання газу і збільшувати його видобуток»
Україна наразі видобуває близько 20 мільярдів кубометрів газу на рік, а споживає близько 30, такою є статистика «Нафтогазу». Якщо ж вона зможе наростити видобуток газу щонайменше на 5 мільярдів кубів на рік і на такий самий обсяг економити блакитне паливо – то вийде на енергетичну незалежність, пояснює Сергій Дяченко. В цих умовах, на його думку, в України зникне потреба купувати великі обсяги газу, натомість вона зможе сама почати продавати власний ресурс, а відтак зменшиться залежність країни від коштів за транзит і від наявності транзитного газу в газогонах, вважає енергетичний експерт.
Тим часом президент України Володимир Зеленський оголосив «Велику термомодернізацію» житла в Україні, яка, як планується, суттєво зменшить споживання енергоресурсів. Більш ніж половина газу, потрібного Україні, йде саме на виробництво тепла та електроенергії.
«Домовитися з європейськими споживачами про транзит газу – саме за українським маршрутом»
Цей крок рекомендує експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев:
Потрібно зараз заручитися гарантіями конкретних європейських споживачівГеннадій Рябцев
«Якщо Україна не хоче залишитися з обсягами транзиту на рівні 15-20 мільярдів кубометрів газу на рік (про що неодноразово говорили в «Газпромі»), то потрібно зараз заручитися гарантіями конкретних європейських споживачів – енергетичних компаній та споживачів газу. А не політиків, яких тоді вже не буде (при владі)».
Якщо таких заявок та їхніх підтверджень Україна не отримає – то, припускає експерт, невеликі обсяги транзиту не даватимуть достатнього тиску та не забезпечать ефективного функціонування української ГТС.
«Модернізувати українську ГТС»
Геннадій Рябцев згадує про те, що українська газотранспортна система створювалася для потреб транзиту та що її робота впливає на газорозподільчу мережу. Зменшення транзиту до рівня 15 мільярдів кубометрів на рік означатиме, що частина міст на півдні та на сході України отримуватимуть недостатньо газу. Це треба враховувати і модернізувати газотранспортну систему так, щоб була змога збільшувати тиск в окремих її ділянках, незалежно від транзиту, вважає експерт.
Належна російському «Газпрому» компанія-оператор газопроводу «Північний потік-2» повідомила 4 жовтня, що перша нитка трубопроводу, прокладеного з Росії до Німеччини дном Балтійського моря, почала заповнюватися газом. Це при тому, що 25 серпня оператор трубопроводу «Північний потік-2» програв судовий розгляд у Німеччині щодо підпорядкування вимогам газової директиви Європейського союзу до трубопроводу.
Газопровід загальною потужністю 55 мільярдів кубометрів на рік має доставляти паливо безпосередньо з Росії до Німеччини дном Балтійського моря, в обхід України. Багато країн світу розглядають його як загрозу економічній безпеці Європи і важіль для тиску Москви на Київ. У Росії таку постановку питання відкидають.
Зараз значна частина російського газу в Європу поставляється територією України. Вашингтон і низка країн Євросоюзу вважають, що будівництво гілки в обхід країни дозволить Москві посилити тиск на Київ і посилить залежність країн ЄС від російських поставок. «Газпром» у відповідь звинувачує США в недобросовісній конкуренції.
