Київ – Шістдесят випадків фізичної агресії щодо медійників за десять місяців цього року зафіксувала Національна спілка журналістів України. Серед них – одне вбивство. Окрім того, експерти різних організацій фіксують випадки онлайн-цькування журналістів, відсутність ефективного розслідування тиску на медіа. Окремо згадують про незадовільне становище журналістів на непідконтрольній Києву території Донбасу та в анексованому Росією Криму.
Цього року в Європі сталося два вбивства медійників – редакторки британського новинного сайту Ліри МакКі під час сутичок у Лондондеррі (Північна Ірландія) та українського журналіста Вадима Комарова у Черкасах.
За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, Комаров викривав і критикував зловживання місцевої влади, і його смерть медійні організації напряму пов’язують із його професійною діяльністю.
«Місцеві журналісти говорять, що після цього вбивства вони бояться викривати черкаську корупцію, бо не хочуть бути наступними жертвами», – каже Томіленко.
Загалом за 10 місяців цього року спільний моніторинг НСЖУ та правозахисних організацій зафіксував 60 нападів на журналістів в Україні, при цьому у 9 випадках агресію проявляли депутати і чиновники, а у трьох – силовики.
Антилідери, які, на жаль, уже третій рік поспіль зберігають свої позиції за кількістю нападів на журналістів: це – Київ і Київська область та Одеська областьСергій Томіленко
«Антилідери, які, на жаль, уже третій рік поспіль зберігають свої позиції за кількістю нападів на журналістів: це – Київ та Київська область, де цього року зафіксовано 17 інцидентів, та Одеська область – 11», – зауважує Томіленко.
Інша організація медійників «Інститут масової інформації» у свою чергу зафіксувала 19 випадків побиття журналістів та 90 випадків перешкоджання їхній діяльності від початку 2019 року.
Іноземні журналісти також усе ще відчувають ризики під час своєї роботи в Україні, говорить експертка зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова. Її нещодавно обрали до тимчасової Громадської ради зі свободи слова при Офісі президента.
«По-перше, йдеться про оприлюднення персональних даних іноземних журналістів на сайті «Миротворець», які досі доступні всім охочим. Друга проблема, що випливає із першої, закиди і булінг, як мінімум, вербальне переслідування у соцмережах цих іноземних журналістів. І по-третє, недостатнє надання інформації органами влади журналістам», – каже Попова.
За словами експертки, через оприлюднення даних на «Миротворці» іноземні редакції часом відмовляються від ідеї направляти своїх кореспондентів в Україну та висвітлювати те, що відбувається тут.
Україна – у загальносвітовому тренді придушення свобод
Ситуація з медіа в Україні відображає загальносвітову тенденцію, переконаний голова українського представництва правозахисної організації Freedom House Метью Шааф.
Ерозія свободи преси і свободи вираження у всьому світі є як симптомом, так і фактором руйнування інших демократичних інституційМетью Шааф
«Ерозія свободи преси і свободи вираження у всьому світі є як симптомом, так і фактором руйнування інших демократичних інституцій», – зазначає він.
Метью Шааф засуджує відсутність притягнутих до відповідальності у справах про вбивство Павла Шеремета, Вадима Комарова та інших журналістів, попри великий розголос цих випадків.
Окрім того, посилаючись на новий звіт Freedom House, він говорить про самоцензуру українських медіа та блогерів щодо чутливих тем, пов’язаних із «патріотизмом, сепаратизмом, тероризмом і Росією».
У цьому ж звіті засуджується ув’язненя представниками угруповання «ДНР» журналіста Станіслава Асєєва, а також блогера Едуарда Неделяєва – угрупованням «ЛНР».
«Законність висунутих звинувачень – сумнівна», – сказав Шааф.
У звіті не вказується, однак, випадок незаконного затримання на непідконтрольній території Донецької області журналіста Олега Галазюка, що, як і Асєєв, співпрацював із Радіо Свобода.
6 листопада у Верховній Раді заплановані парламентські слухання щодо безпеки діяльності журналістів в Україні. За словами Томіленка, це відбудеться вперше за 10 років.
