Доступність посилання

ТОП новини

Дрезден відкрився для туристів. Що варто знати (нотатки зі світлинами)


Дрезденський Цвінґер. Плакат-попередження перед входом до галереї
Дрезденський Цвінґер. Плакат-попередження перед входом до галереї

Саксонія – одна з улюблених цілей туристів із усього світу, а особливо з сусідньої Чехії – системно послаблює карантин. Відкрилися музеї, запрацювали готелі. Усе повертається на свої місця завдяки славнозвісній німецькій логіці, виваженості та пунктуальності. І хоча поодинокі випадки зараження коронавірусом усе ще спостерігаються в окремих містах цієї федеральної землі, однак число смертельних випадків залишається незмінним – 220. Близько 5100 інфікованих вилікувалися.

Саксонський міністр культури Крістіан Піварц, оголошуючи подальший крок до «нормальності», застеріг: «Ми не блакитноокі, вірус – усе ще серед нас. Важливо продовжувати діяти з відчуттям пропорції та дотримуватися правил, щоб вірус не поширювався далі».

Правила

Як поводити себе при послабленні карантину в Саксонії

В офіційній заяві саксонського державного міністерства з соціальних питань і соціальної згуртованості виділені такі пункти:

  • Скрізь, де це можливо, необхідно дотримуватись мінімальної відстані 1,5 метра від інших людей і дотримуватися додаткових заходів щодо запобігання зараження (обмеження контакту). Ці принципи поширюються на всі сфери життя, особливо на робочі місця.
  • Маркери відстані на підлозі можуть бути корисними для орієнтації. Якщо є необхідність, норми відстані також повинні бути вказані перед будівлею.
  • Повинні бути вжиті заходи для скерування відвідувачів.
  • Рекомендується безготівковий розрахунок; слід уникати подальших інтерактивних дій із додатковими контактами (робота з клавішами, сенсорні екрани тощо).
  • Перевагу слід віддавати перебуванню і заняттям на свіжому повітрі, аніж в обмеженому просторі.
  • Часте миття рук і, якщо є необхідність, дезінфекція повинні мати перевагу над носінням одноразових рукавичок.
  • Дозатори дезінфікуючого засобу повинні бути встановлені в зоні входу в кімнату для гостей, на відкритих майданчиках, що використовуються для громадського харчування, і в туалетах.
  • Великі заходи за участю понад 1000 учасників заборонені до 31 серпня 2020 року.

Мистецтво спонукало поїхати до Дрездена

Державні художні збірки Дрездена (Staatliche Kunstsammlungen Dresden) – головного міста Саксонії – є одним із найбільш значних і найстаріших музейних комплексів у світі, що об’єднує 14 музеїв. Історія Державних художніх збірок Дрездена сягає своїм корінням 16-го століття, коли саксонські курфюрсти заклали перші колекції, передусім засновану в 1560 році кунсткамеру в дрезденському Палаці-резиденції (Residenzschloss).

Дрезден. Палац-резиденція під час заходу сонця
Дрезден. Палац-резиденція під час заходу сонця

А в галереї Старих майстрів від 6 червня цього року виставлена унікальна колекція килимів Рафаеля, присвячена 500-літтю від смерті цього славетного італійця. Дата відкриття виставки у відреставрованому і реконструйованому музеї була запланована на 6 квітня (день смерті Рафаеля), однак коронавірус сплутав усі плани.

Саме ж урочисте відкриття музею Земпербау-ам-Цвінґер (Semperbau am Zwinger) після багатолітніх реставраційних робіт відбулося ще 28 лютого, але невдовзі через карантин двері музею знову зачинилися. До 6 червня. Деякі роботи із зовнішньої частини будівлі все ще не завершені, але дрезденці знайшли елегантне рішення:

Дрезденський Цвінґер. Вхід до галереї. З лівого боку недореставрована стіна завішена величезною світлиною
Дрезденський Цвінґер. Вхід до галереї. З лівого боку недореставрована стіна завішена величезною світлиною

Трохи історії

Збережена до сьогоднішнього часу особливість колекцій дрезденської збірки сформувалася в 18-му столітті завдяки особливому ставленню до мистецтва двох князів – Авґуста Сильного (1670–1733) і його сина Авґуста III (1696–1763). Свою всесвітню популярність Картинна галерея Старих майстрів (Gemäldegalerie Alte Meister) придбала завдяки унікальній збірці художніх шедеврів. Тут зберігається одне з найвідоміших полотен усіх часів: «Сікстинська Мадонна» Рафаеля (1512/13), яка тішить відвідувачів музею вже протягом більш ніж чверті тисячоліття.

«Сікстинська Мадонна»
«Сікстинська Мадонна»

Авґуст ІІІ придбав її у 1754 році у монахів із італійської П'яченци за близько 20 000 цехінів (70 кілограмів золота)! Переговори тривали два роки – спершу ціна була 31 000 цехінів, однак Авґуст ІІІ гандлював і зекономив якихось 10 тисяч! Купівля була проведена в січні, а транспортування каретою тривало цілих 2 місяці (через кордони Італії, Австрії, Баварії і Саксонії) і 1 березня 1754 року «Сікстинська Мадонна» прибула у Дрезден. Відтоді, за винятком 10 років, коли після Другої світової війни у 1945 році картина була конфіскована як здобич «держави-переможниці СРСР» та привезена до Москви, її повернули до НДР у 1955 році, вона постійно прикрашає галерею Старих майстрів.

У російських джерелах про той період пишуть так (або на кшталт):

«У травні 1945-го радянські війська знайшли «Сікстинську Мадонну» у штольні неподалік від Дрездена. Завдяки цьому вона вціліла при бомбардуванні Дрездена у лютому 1945 року. Після війни картина перебувала на реставрації в Москві і в 1955 році була повернута разом із іншими картинами у Дрезден».

Нині у відреставрованій і реконструйованій залі галереї Старих майстрів картина виглядає особливо привабливо, а двоє янголят із нижньої частини зображення уже багато десятиліть є справжніми об’єктами рекламного бізнесу – їхні обличчя можна зустріти на листівках, значках, марках, торбинках, тарілках тощо.

Янголи Рафаеля – фрагмент «Сікстинської Мадонни» – мотив численних листівок і постерів
Янголи Рафаеля – фрагмент «Сікстинської Мадонни» – мотив численних листівок і постерів

Що ж до килимів Рафаеля – а їх виставлено 5 – не одразу й помітиш, що це зіткані полотна. Лише підійшовши якомога ближче, можна побачити, що це не картина, а ткацький шедевр.

Фрагмент одного з килимів Рафаеля «Паси овець моїх»
Фрагмент одного з килимів Рафаеля «Паси овець моїх»

За ескізами Рафаеля ці настінні килими з релігійними мотивами були виготовлені у відомій брюссельській мануфактурі, яка на той час вважалася найкращою в Європі (щось на кшталт розподілу продукції в об’єднаній Європі нині).

Деякі враження від виставки зібрані тут:

Маркери

У час послаблення карантину у галереї Старих майстрів запровадили односторонній рух відвідувачів: на паркеті наліплені маркери зі стрілками напрямку у такий спосіб, щоб відвідувачі не «дихали один одному в обличчя», хоча воно й замасковане, а бачили лише потилицю. Поки що відвідувачів небагато, то й «дихати в потилицю» легше.

Односторонній рух

Такий самий принцип, як у галереї – дистанція в 1,5 метра, допуск до приміщення «безпечної кількості» відвідувачів діє й у торговельних центрах міста: окремі двері слугують для входу – інші для виходу покупців, напрямок одностороннього руху маркований на підлозі, тож помилитися важко. На ескалаторах необхідно дотримуватися відстані у 4 сходинки.

Дрезден. Попереджувальні маркери на підлозі торговельного центру (колаж)
Дрезден. Попереджувальні маркери на підлозі торговельного центру (колаж)

Звичайно ж, носіння масок у приміщеннях є обов’язковим, а при вході до кожної окремої крамниці стоять автомати-дезінфектори або пляшки з санітайзерами, при цьому кожна крамниця має право сама встановлювати свої правила безпеки.

Черга до фірмової крамниці Аpple
Черга до фірмової крамниці Аpple

Як, наприклад, фірмова крамниця Аpple обмежила до мінімуму кількість покупців у приміщенні, інші ж мають чекати у черзі під стіною з розміреними лініями дистанції. Здавалося б, це незручно – стояти в черзі! Але виявилося зовсім навпаки.

Спершу до кожного з нас підійшов працівник із дистанційним термометром – добре дізнатися, що з температурою все «ок», а потім продавець із ґаджетом у руці запитував кожного у черзі – яка у нього мета. У моєму випадку я відразу дізналася, що необхідного мені продукту немає, то й стояти нема сенсу. Цей підхід я оцінила як позитивний.

Свіже повітря

У всіх закладах інформують людей про необхідність дотримуватися дистанції, більше перебувати на свіжому повітрі. А коли погода сприяє, то це справжня насолода для очей, шлунку і настрою. Ресторани відчинили тераси і наввипередки пропонують свої смаколики, як от холодець із гуски – одна з фірмових страв дрезденського ресторану з веселою назвою «Викрадач гусей». Справді смачно!

Холодець із гуски
Холодець із гуски

А після смачного обіду прогулянка старим містом, де – куди не кинеш оком – натрапиш на якусь сторінку історії, чи то старовинну, чи вже більш сучасну, яку теж ретельно оберігають. Однак слід вважати на велосипедистів – вони можуть «винирнути» з будь-якого кута.

Панно «Княжа процесія» на Августштрассе із зовнішнього боку Кінного двору в комплексі Дрезденського замку-резиденції. Має в довжину 102 метри. Панно чудесним чином практично не постраждало під час бомбардувань Дрездена наприкінці Другої світової війни: довелося замінити всього лише 200 плиток
Панно «Княжа процесія» на Августштрассе із зовнішнього боку Кінного двору в комплексі Дрезденського замку-резиденції. Має в довжину 102 метри. Панно чудесним чином практично не постраждало під час бомбардувань Дрездена наприкінці Другої світової війни: довелося замінити всього лише 200 плиток
Мурал «Шлях червоного прапора» у стилі соцреалізму на відреставрованому дрезденському Палаці культури, створений до 20-річчя НДР, належить до культурних пам'яток міста
Мурал «Шлях червоного прапора» у стилі соцреалізму на відреставрованому дрезденському Палаці культури, створений до 20-річчя НДР, належить до культурних пам'яток міста

Німецькі забаганки

Наступного разу, якщо доведеться потрапити до Дрездена ще під час карантину, варто взяти зі собою сантиметр. Щоб не трапилася історія, як зі мною, коли літній пан, який стояв у черзі за 1,5 метра попереду, зробив зауваження, що я «заблизько» стою до нього. Я відповіла, що стою точно на маркері. «Ні, ви стоїте на 2 сантиметри ближче до мене», – була мені відповідь. Ось така вона, німецька точність і принциповість!

Дрезден. Фонтан у пивному саду Waldschlösschen на околиці міста, улюбленому місці відпочинку дрезденців після робочого дня
Дрезден. Фонтан у пивному саду Waldschlösschen на околиці міста, улюбленому місці відпочинку дрезденців після робочого дня

  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG