Золоте-4 лишилося під контролем Збройних сил України, розведення сил та засобів його не торкнулося. Катеринівка стала «напівсірою» – 86 будинків залишаються в так званій «сірій зоні».
Як відбувалося розведення військ у Золотому – чого не бачили більшість українських ЗМІ? Як виглядає нова «сіра зона» – і чи багато там живе людей? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили фронтові кореспонденти української служби Радіо Свобода Андрій Дубчак та Мар’ян Кушнір, а також активістка, жителька Золотого Марина Данилкіна.
– Колеги, це ваша чергова поїздка на Донбас. Вам вдалося побачити, що відбувалося у Золотому-4. Що найбільше запам’яталося?
Мар’ян Кушнір: Як ми туди йшли. Це смішна історія, але дещо тривожна для всієї медіаспільноти. Відбувається така актуальна подія в Україні й туди не пропускають українські засоби масової інформації. А навпроти пропускають, тобто пропускають пропагандистські ЗМІ. Це було видно з відео, коментарів, мікрофонів. Ми вирішили з Андрієм спробувати максимально близько дістатися туди.
Оскільки по дорозі поліцейські не пропускали, ввели «жовтий режим», ми вирішили пройтися пішки. Ми потрапили в «сіру зону» хитрощами, і пройшли повз все керівництво, ОБСЄ ще до того, як була пресконференція, і показали, як це відбувалося насправді, без показухи.
– Як це все виглядало?
Андрій Дубчак: Ми бачили, що солдати копають окопи в бліндажі, облаштовують позиції. Багато машин ОБСЄ, багато армійських чинів. Це було досить офіціозно й напружено.
Мар’ян Кушнір: Коли ми проходили, ми бачили як шість екіпажів рухалися на непідконтрольну Києву територію, в Первомайськ. Це відбувався процес верифікації самого розведення.
Тобто вже військові відійшли з попередніх позицій, вже 21 військовий закріпився на позиціях поблизу КПВВ. І такий самий процес відбувся дзеркально. Водночас над нами літав безпілотний літальний апарат ОБСЄ.
Андрій Дубчак: Ще під час цього відрядження мене вразила недовіра до ЗМІ і взагалі атмосфера недовіри. Одні місцеві за розведення, інші місцеві проти розведення. Хтось за розведення, але не хоче жити у «сірій зоні».
Ажіотаж ЗМІ навколо всіх цих подій призвів до того, що цивільні не хотіли говорити, відверталися від камер. Дуже багато людей жалілися на те, що вирізають короткі шматки з їхньої розмови й невірно трактують.
– Але може вдалося з кимось поговорити? Чи є якісь для них гарантії, захист?
«Сіра зона» – це не цукор. Люди бояться за свою безпеку, бояться, що «можуть прийти з тієї сторони»Андрій Дубчак
Андрій Дубчак: «Сіра зона» – це не цукор. Люди бояться за свою безпеку, бояться, що «можуть прийти з тієї сторони», – це прямі слова. Хтось з них не боїться, навпаки, каже що вони вже жили в «сірій зоні», я маю на увазі Катеринівку.
Насправді, там перебуває і Нацгвардія, і поліція.
– Ми бачили ролик Володимира Зеленського, який зняла його пресслужба про його візит в Золоте-4. В кадрі не було людей, які б протестували проти розведення сил та засобів. Як ви це пояснюєте?
Дуже велика проблема – інформування місцевих мешканців, що відбуваєтьсяАндрій Дубчак
Андрій Дубчак: Інформування. Дуже велика проблема – це інформування місцевих мешканців, що відбувається. Багато з них дізнаються про те, що відбувається з їхніми долями, з їхнім житлом, селом через телебачення, а не через прямий контакт із командуванням Операції об’єднаних сил, з поліцією безпосередньо. Або як сказала нам одна бабуся: «Я прочитала на стовпі», що там завтра буде розведення.
– Як зараз виглядає ця демілітаризована зона, звідки дійсно відійшли українські військові? Хто опинився у «сірій зоні», чи багато там людей?
Мар’ян Кушнір: Утворився такий собі квадрат два на два кілометри. Українські військові та контрольовані Росією сили, між Золотим і Первомайськом, перебували у відкритому полі, їх розділяло 500-600 метрів.
Українські військові відійшли на кілометр і цей кілометр став на лінії КПВВ «Золоте». Контрольовані Росією сили теж відійшли на кілометр назад. Це теж практично на рівні Первомайська. Ліворуч і праворуч – це теж на кілометр. Фактично це пройшлося по полю й зачепило 86 будинків Катеринівки. Виходить, якщо їхати дорогою праворуч від КПВВ «Золоте», ліва сторона – це «сіра зона», права сторона – демілітаризована зона. Тому Катеринівку назвати повністю «сірою зоною» не можна.
– А Золотого-4 взагалі не торкнулося це розведення?
Мар’ян Кушнір: Золотого-4 це не стосується. По лінії оборони, де вони були розташовані, там вони й лишаються.
Андрій Дубчак: Хочу уточнити, що наразі не стосується. Якщо буде розведення по всій лінії, то буде стосуватися.
Мар’ян Кушнір: Тоді це буде стосуватися інших прифронтових населених пунктів. Зараз у Станиці Луганській розвели війська вздовж КПВВ. В Золотому також розвели вздовж КПВВ.
Я поки що не бачу змін. Як стріляли, так і продовжують стрілятиМарина Данилкіна
У мене єдине питання по Петрівському й Богданівці. Я не розумію, чому саме там вирішили, але це рішення ухвалили ще в 2016 році. У Петрівському відносно вигідні позиції і фактично поле, яке буде розділяти військових.
У Золотому, якщо відкриється КПВВ з непідконтрольної сторони, дасть можливість людям безпечно переходити цю територію.
– Ми зв’язалися з активісткою та жителькою Золотого Мариною Данилкіною. Марино, чи змінилося щось у житті селища після розведення сил та засобів? Я так розумію, для вас також стало відкриттям, що Золоте-4 не потрапило в так звану «сіру зону»?
Марина Данилкіна: Я стверджую, що ЗСУ мають залишитися на своїх позиціях, це наша безпека. Я поки що не бачу змін. Як стріляли, так і продовжують стріляти.
– Штаб Операції об’єднаних сил говорить, що Національна поліція патрулює Катеринівку, Золоте-4. Але є повідомлення, що ввечері вони зникають. Це правда?
Поліцейські патрулі у Золотому-4 є постійноМарина Данилкіна
Марина Данилкіна: Ні. Патруль є протягом доби. «Жовтий режим» нас напружує, тому що перекриті всі наші дороги, які близько ведуть до шосе. Тому що декому треба об’їжджати 3-6 кілометрів. Але поліцейські патрулі у Золотому-4 є постійно.
– У Золотому трохи заспокоїлися? Чи очікують подальшого розведення?
Більшість зрозуміли в чому суть і виступають проти розведенняМарина Данилкіна
Марина Данилкіна: Я дуже турбуюся. Можу сказати, що тут багато людей за Україну. Більшість зрозуміли в чому суть і виступають проти розведення.
От нас питають, чи ми за мир. Звичайно, ми всі за мир. Але ніхто не пояснює, що таке «сіра зона». Це означає, у нас не буде ні медицини, ні швидкої допомоги, нічого.
Слухачка, Донецьк: Ви сказали «сіра зона» і демілітаризована територія. Частина Катеринівки дійсно «сіра зона» чи там просто відвели війська? Зараз плутають ці поняття. І чи дійсно там стріляють?
Мар’ян Кушнір: «Сіра зона» і демілітаризована територія – ставте знак «дорівнює». Демілітаризована зона – це коли немає військових. У «сірій зоні» теж немає військових і це буферна зона. Але там є представництво усіх українських служб, працюють правоохоронці, працює продовольчий магазин і туди пропускають торгових представників. Туди також приїжджає автобус. У Катеринівці живе троє дітей і за ними їздить автобус, відвозить до школи в Золоте. Також туди приїжджає мобільний «Ощадбанк». Раз на місяць люди можуть зняти пенсію та оплатити комунальні рахунки. Це вже не так, як було раніше, що в «сіру зону» не могли потрапити волонтери, допомоги, юридичні служби.
Андрій Дубчак: Щодо того, чи стріляють. Ми були лише вдень, бойові дії ведуться зазвичай увечері та вночі. За свідченням місцевих стріляють, але не на ділянці розведення.
Мар’ян Кушнір: Це лише квадрат два на два кілометри, це буферна зона. В ньому тихо, оскільки лінії настільки розведенні, що можна стріляти хіба що по птахах.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)