Розведення сил та засобів поблизу Золотого завершено, відтепер сторони перейдуть до розмінування та демонтажу оборонних конструкцій. 86 жилих хат у Катеринівці залишаються у так званій «сірій зоні», яку патрулює поліція.
Тему із розведенням на ділянці номер 2 було складно розкрити, бо бракувало необхідної інформації від штабу силової операції на Донбасі, та і від керівництва країни теж деталей не було. Журналістів припинили пропускати в район Золотого одразу ж після оголошення про початок розведення сил.
Напередодні туди навідувався президент України, а ще раніше – міністр оборони. Вони оцінили ситуацію на місці, поспілкувалися із місцевим населенням й поїхали із рішенням – розвести.
Ширму, яка закривала деталі розведення, привідкрили для журналістів уже після самого процесу – через три дні.
Ділянка розведення номер 2
В інформаційному просторі неодноразово звучала інформація про те, що силовики покинуть свої позиції в рамках розведення поблизу населеного пункту Золоте-4. Територіально воно по лівий бік від КПВВ «Золоте». Там ще розмістилися ветерани полку «Азов», які обіцяли захищати населення від чи то контрольованих Росією сил, чи то безкарності у «сірій зоні». Туди ж приїжджав і президент України. Але чи були підстави хвилюватися?
Місцеві, які живуть поруч із «розведенням», признаються, що слабко розуміють, що саме і з якою метою відбувається. Коли когось про щось запитуєш, то вони здебільшого цитують повідомлення якихось ЗМІ чи переповідають думки інших людей.
Дай Бог, щоб у нас іще, з нашої сторони, хлопці не відійшлиОлександр із Золотого-4
«Дай Бог, щоб у нас іще, з нашої сторони, хлопці не відійшли. Он в Катеринівці уже відійшли. Тут одразу ж буде «сіра зона». Ви що? Мені одразу виїжджати треба буде», – каже Олександр із Золотого-4. Його будинок фактично примикає до лінії зіткнення. Поетапне розведення сил спантеличило Олександра, відтак він не розуміє, де визначена ділянка, а де – ні.
Розведення у Золотому. Нові позиції ЗСУ і «напівсіра» Катеринівка – фоторепортаж
Де саме розводять війська
Сили і засоби українських підрозділів розводять у районі населеного пункту Катеринівка. Поблизу – контрольний пункт в’їзду-виїзду «Золоте».
Золоте-4, яке лежить неподалік, залишається поза межами зони розведення. Українські військові залишаються на околицях Золотого-4 і займають відповідну лінію оборони.
Хочу наголосити, що ділянка номер 2 «Золоте» отримала тому, що поруч є великий населений пункт Золотекомандир української частини СЦКК Олександр Борщевський
«Хочу наголосити, що ділянка номер 2 назву «Золоте» отримала тому, що поруч є великий населений пункт – Золоте. Тому і ділянка розведення так називається. На ділі, як ви бачите, цей населений пункт зовсім не входить у межі ділянки розведення. Не належить до «сірої зони». Тут як було життя під контролем української влади, так воно і продовжується», – розповів керівник української частини Спільного центру контролю та координації припинення вогню Олександр Борщевський.
Він показує червону лінію, намальовану на асфальті за межами спостережних позицій українських військових. Дорога веде в окуповане місто Первомайськ.
«В даному місці ви бачите лінію, яку СММ ОБСЄ попросила показати – де розпочинається ділянка розведення з української сторони», – каже Борщевський.
Фактично за цю червону лінію нога українського солдата не має права (згідно з рамковими рішеннями) ступати. Нині відстань між силами – 2 кілометри (раніше було 500–600 метрів).
Тактичне положення українських військових, запевняють у штабі операції Об’єднаних сил, не змінилося. Вірніше, це називають навіть покращенням.
Система вогню, яка організовувана, і ті заходи, які виконувалися і продовжують виконуватися, гарантуватимуть місцевому населенню можливість відчувати себе у безпеціОлег Мікац
«Ми змінили лише тактичне положення. Але система вогню, яка організовувана, і ті заходи, які виконувалися і продовжують виконуватися, гарантуватимуть місцевому населенню можливість відчувати себе у безпеці», – заявив керівник ОТУ «Північ» генерал Олег Мікац.
На ділі в так звану «сіру зону» увійшло всього 86 хат, де проживають 150 жителів Катеринівки.
Це фактично кілька вулиць цього населеного пункту, які розкинулися вздовж лінії зіткнення. Сама Катеринівка лежить у низині. В тилу – Золоте-3 (Стаханівець) – на підвищенні. Попереду – окуповане місто Первомайськ.
Розведення – реакція
21 військовий перейшов із старих позицій, які були за кілометр від КПВВ «Золоте», на нові. Їх облаштовували інженерні війська, після чого бійцям ЗСУ, яким доведеться стояти на цій лінії оборони, ще довго доведеться облаштовувати побут, готуватися до зими.
«Як правило, бліндаж оббити дошками, зашити все – займає два дні. Ще двері поставити, пічку. Нам тут усе уже викопали, це спростило ситуацію», – каже один із військових, який якраз і облаштовує побут. Кілька бліндажів занурилися у розрізане траншеями поле. Куди не глянути – викопані довгі рівчаки, в яких можна сховатися ледь не всім селом.
Спостережні пости, які винесені ближче до дороги і «червоної лінії», надійно укріплені бетоном і сітками, набитими піском. На бойовому чергуванні кілька бійців, які спостерігають за фактично пустим полем, яке розрізає асфальтована дорога в Первомайськ. По ній регулярно їздять представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Володимир, солдат ЗСУ, показує нам місце спостереження, в той час проїжджають два екіпажі ОБСЄ на броньованих позашляховиках.
Ми чекаємо, поки вони що-небудь зроблять, аби зайти назад, на свої позиціїсолдат ЗСУ
«Раніше позиції були недалеко від ворога. Ми контролювали там, як вони і що роблять, так, як і вони. Я так підозрюю, якщо ми відійшли, то вони планують зайти на наші позиції. Ми чекаємо, поки вони що-небудь зроблять, щоб зайти назад, на свої позиції. Домовилися ж про розведення, але ми не знаємо, чи вони (контрольовані Росією сили на Донбасі – ред.) теж», – каже Володимир.
Він додає, що виконує наказ, як і усі військові, утім, щоб повернутися на свої попередні позиції, підрозділу достатньо кілька хвилин.
«Ми завжди у повній боєготовності», – додає його товариш по службі Валерій.
Попри те, що тактичне положення не змінилося, у командуванні запевняють, що надійно контролюють лінію зіткнення, й цивільне населення може бути спокійним.
Але спокійні не всі. Здебільшого у Золотому-4, та й у Катеринівці, населення виступає за розведення сил. Вони переконані, що демілітаризована зона дасть можливість їм назавжди забути звуки гармат, автоматів і кулеметів.
«Тихо, уже давно тихо. Ото раніше били, бігала в підвал. Не знала, вилазити мені чи ні. Вже того нема», – гостинно запросивши нас у гості, ділиться враженнями місцева жителька баба Люба. Вона замолоду перебралася на Донбас із Тернопільщини. Нині залишилася сама, чоловік-шахтар кілька років тому захворів і помер.
«Я особисто нічого не чула (про розведення військ – ред.). Але усі люди в селі «за», щоб не стріляли, щоб не було війни», – каже жінка. Вона спочатку не хоче продовжувати, але додає: «Хати солдати звільнять, а вони… Наші сільські хлопці є там, у Первомайську. А якщо вони прийдуть і приведуть із собою когось? Звичайно, усі цього боїмося. Вони ж то нас усі знають, ті хлопці».
Сусід баби Люби прийшов у гості до неї за кормом – позичити по-сусідськи. Він одразу ствердно відповів на запитання про розведення, чи підтримує. А ось чи зайдуть російські гібридні сили в село – запевняє, що це неможливо.
– А ви навіщо?
– То ж ми журналісти.
– Ну ось. Ось ви й контролюйте все це.
Звісно, не хотілося чоловіка розчаровувати, адже в момент розведення пресу не пропускали, а по дорозі до Золотого посилили поліцейські пости, яке ретельно перевіряло журналістів.
Щодо поліції, правоохоронців і зоні «із відтінками сірого» Вадим Троян, керівник поліції, заступник командувача ООС, каже: «У нас працює 4 патрулі у Золотому-4. Два патрулі ви бачили у Катеринівці. Також у нас є мобільні пости, які працюють по усьому Золотому. Також є піші патрулі спільно із Національною гвардією України». Троян пообіцяв, що «все буде добре».
Чи є поліція в Катеринівці на ділі? Насправді група журналістів Радіо Свобода завітала у «сіру зону» ще тоді, коли масмедіа в район розведення не пропускали.
За нашими спостереженнями, як Золоте-4, так і Катеринівка «очеплені» поліцією. У центрі Золотого-4 розташовуються нацгвардійці, а Катеринівкою регулярно курсували поліцейські.
Баба Люба живе на віддаленій вулиці Катеринівки. Туди гості не часто навідуються, але, за її спостереженнями, автомобіль із поліцейськими і там проклав свій маршрут.
Утім, більшість місцевих переконані, що їм нічого не загрожує.
«В 14-му тут нікого не було, і зараз ніхто не прийде. Все життя Катеринівка була українським селом і таким залишиться надалі. У нас працює магазин, регулярно курсує автобус до Золотого (2 рази на тиждень – ред.) і добре тепер, що для місцевого населення КПВВ працюватиме цілодобово», – розповів нам Віктор, який якраз їхав у сторону КПВВ на своїх білих «жигулях», не приховуючи свою зневагу до журналістів.
Останнім часом в Золотому-4 та і у тій же Катеринівці, як нам здалося, лайка у спину українським журналістам почала звучати частіше. Утім, баба Люба свого ставлення до нас не змінює.
«Хлопці, не їдьте сюди, заради Бога! Підставляти свою голову – за кого? Не рвіться, а то так не дай Бог, і все. Навіщо воно вам треба?» – прощаючись із нами, каже баба Люба.
Ще за деякий час СЦКК та ОБСЄ відрапортують про успішне розведення сил та засобів і оголосять про початок процесу розмінування демілітаризованої території і демонтажу фортифікаційних споруд.
А на ділянці номер 3 – поблизу Богданівки та Петрівського, що на Донеччині, – приготуються до наступного етапу розведення.
В ОБСЄ повідомлять, що там відбувся обстріл, а відтак чекати запланованого розведення сил по кілометру в обидві сторони доведеться ще 7 днів.
